Галина Янченко, народна депутатка, голова ТСК з питань захисту прав інвесторів 

Що крадуть в України російські щоденні атаки на інфраструктуру? В першу чергу, час на відновлення, тому що збудувати з нуля нову ТЕЦ, дорогу, лікарню або школу - це довго і дорого. А збудувати з нуля одночасно десятки нових ТЕЦ, сотні лікарень і тисячі шкіл - не просто довго і дорого, а просто неможливо силами держави. 

В Україні наразі пошкоджена кожна сьома школа. Повністю знищені 214 медзакладів, це близько 7% усіх лікарень країни. Очевидно, що силами бюджету ми не впораємось. Тому до процесу відбудови потрібно максимально залучати приватних інвесторів, яким було б цікаво брати участь у спільних з державою проектах. 

Для цього треба реформувати законодавство, зробити його зрозумілим та доступним і для українського бізнесу, і для міжнародних інвесторів. Цю мету вирішує реформа державно-приватного партнерства (ДПП), яку ми з командою внесли у парламент ще у 2022 році - це законопроект №7508. 

В липні Комітет з питань економічного розвитку затвердив текст законопроекту до другого читання. Що буде у фінальному варіанті реформи? 

Зміни для проектів ДПП 

Попри те, що законопроект був проголосований у першому читанні ще 2 роки тому, його фінальний варіант Комітет з питань економічного розвитку зміг розглянути та підтримати до другого читання тільки зараз. Чому так довго, спитаєте ви? З того часу його обговорювали на десятках робочих груп і сотнях зустрічей. Зрештою, навіть після схвалення Комітетом, маємо дочекатись фінального «так» від ЄС, щоб винести законопроект в зал, і саме на стадії узгодження з Єврокомісією зараз перебуває реформа. 

Для того, щоб зрозуміти масштаби проекту, зазначу, що реформа ДПП вносить зміни до більш ніж двадцяти законів, значно оновлюючи два основних — «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію». Серед ключових новацій:

• Втричі скорочується бюрократія і час на підготовку проектів ДПП. Крім цього вводимо малі проекти (до 5,5 млн дол) та проекти з відновлення - по них процедура ще коротша, легша і швидша. Для них буде скасовано вимогу підготовки техніко-економічного обґрунтування проєктів, а також вдвічі скорочено строк прийняття рішення про здійснення ДПП.
• Запроваджуємо можливість змішаного фінансування проектів. Частину інвестицій  приватному партнеру можна буде відшкодовувати через гранти.
• Розширюється перелік сфер, в яких можна реалізовувати ДПП. Зокрема, закон дозволить втілювати оборонні проекти спільно з державою (чинне законодавство це прямо забороняє). Отже реформа може посилити наші спроможності у обороноздатності. 
• Перелік державних партнерів також був розширений. До них можуть долучитися господарські товариства державного сектору економіки, такі як «Укрзалізниця» та «Укрпошта», що спростить залучення приватних інвестицій для розвитку їхньої інфраструктури.
• Крім того, запроваджується стандарт єдиного європейського закупівельного документа (ESPD). Це полегшить підготовку заявок для претендентів та участь у конкурсі для іноземних інвесторів.
• Приватних партнерів та концесіонерів відбиратимуть на конкурсі за оновленими конкурентними процедурами (відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), які проводитимуться в електронній торговій системі. Однак її запуск, як і аналогічної системи для концесій, очікується не раніше кінця 2025 року.

Реформа спрямована не лише на відновлення соціальної інфраструктури (лікарні, школи, садки), а й цікаві з бізнесової точки зору проекти - наприклад, в енергетиці, транспорті, логістиці тощо. Це дозволить в рази швидше та ефективніше усунути шкоду, нанесену інфраструктурі і економіці воєнними злочинами агресора. А також допоможе зекономити мільйони гривень з бюджету України і зробити відновлення системним та ефективним незалежно від обсягу і швидкості допомоги союзників. 

Сучасні приклади ДПП

На рівні Євросоюзу за останні роки можна знайти приклади проектів ДПП, втім вони не є чисельними. Європейські проекти ДПП переважно стосуються оновлення інфраструктури: наприклад, розширення метрополітену у Парижі, нова система управління стічними водами у Лондоні або ж десятирічна програма покращення сільського Інтернету у Німеччині. Однією з причин такого стану справ є достатньо складне законодавство щодо ДПП на рівні ЄС. В України зараз є шанс навпаки його спростити та зробити максимально зручним для бізнесу, щоб реалізовувати десятки і навіть сотні таких проектів у різних сферах: від будівництва шкіл та лікарень до проектів в енергетиці та оборонці.

На післявоєнну відбудову нашої країни потрібні мільярди доларів, які неможливо буде знайти лише коштом державного бюджету чи країн-партнерів. В цей процес потрібно залучити приватний бізнес. Головна перевага проектів ДПП, де активну роль відіграє саме приватний капітал, - це найкращі ціна, ефективність та якість будівництва, тому що бізнес як ніхто зацікавлений у оптимальному співвідношенні ціна-якість. А ще формат ДПП допомагає державі виграти час на відбудову: бізнес робить в рази швидше. 

Наприклад, один з цікавих для України прикладів ДПП реалізує зараз Казахстан. Проект “Комфортна школа” покликаний вирішити проблему нестачі учнівських місць. Через бум народжуваності у Казахстані зараз навчання в місцевих школах відбувається в три зміни. Координатором проекту уряд визначив держкомпанію АТ «Samruk-Kazyna Construction», а сам процес будівництва відданий приватному бізнесу “під ключ”. Метою є побудувати до 2026 року 369 нових шкіл і створити не менше 740 тисяч нових учнівських місць у містах та селах. Темпи, які будуть потрібні і нашим містам. 

Дороги, енергетика, інфраструктура, вокзали та аеропорти, школи та лікарні - це сфери, дуже популярні для проектів ДПП у всьому світі. Для України це сфери, які найбільше потребують швидкої відбудови. Тому зараз дуже важливо довести реформу до логічного голосування, і таким чином спростити життя і бізнесу, і державі. 

 

Наразі залишається пройти крайній етап погоджень у цьому довгому шляху та отримати фінальне «так» від ЄС, щоб винести законопроект в зал. Над цим зараз активно працюємо. З 25 червня, після початку переговорів щодо вступу України в ЄС, усе наше законодавство і процедури мають повністю відповідати європейським. Для нас це також важливо, якщо ми розраховуємо активно залучати у процес відбудови європейські кошти та європейський бізнес. Водночас, робить процес розробки і ухвалення законодавства значно довшим і складнішим. 

І раз вже ми виходимо на фінішну пряму, хочу подякувати всім, хто за ці два роки брав участь у роботі над реформою ДПП. В першу чергу, команді, з якою ми разом стояли у витоків розробки законопроекту, особливо Дмитру Турчаку та Тарасу Бойчуку. Колегам з ЄБРР, зокрема Ірині Кравченко, за підтримку під час роботи над концепцією реформи. Колегам по Комітету, Дмитру Наталусі та Ігорю Марчуку за те, що приділяли свій час законопроекту між першим і другим читанням. 

Варто відзначити значну роль Кабміну, а саме Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та колегам з Міністерства економіки: Юлії Свириденко, Надії Бігун, Тараса Качки за підтримку реформи і комунікацію в Україні та за кордоном важливості ДПП, як одного з ключових інструментів відновлення. 

Сподіваюсь, що фінальне «ок» від ЄС буде швидко і найближчим часом зала Верховної Ради розгляне цю реформу в цілому.