Україна підтвердить на COP29 свою відданість ідеї net zero як частину Енергостратегії та "Формули миру"
Роман Андарак, заступник міністра енергетики України
Міжнародна кліматична конференція СОР29 починається вже за декілька днів. Тож які пріоритети ставить перед собою Україна цього року і які минулорічні рішення знайшли відгук у стратегічних кроках нашої країни.
COP (Conference of the Parties) - щорічна Конференція ООН зі зміни клімату, де оцінюється прогрес у реалізації Паризької угоди. Або – глобальний «кліматичний Давос», на який збираються представники майже всіх країн світу, щоб обговорити заходи боротьби з глобальним потеплінням. Цього року саміт пройде в Баку (Азербайджан), очікують представників зі 190 країн, заплановані офіційні заяви 50 президентів, кількох коронованих осіб, 10 віце-президентів та 20 глав урядів.
Україна втретє матиме власний павільйон. У 2022 році його основною темою було визнання завданих росією збитків екоцидом. У 2023-му ми розповідали про вплив війни на зміну клімату. Цього року Україна продовжить демонструвати відданість боротьбі зі зміною клімату навіть в умовах війни.
Для нас вуглецева нейтральність стала не тільки і не стільки кліматичним заходом, а способом виживання. Ідея енергетичної незалежності об’єднала усі сфери нашого суспільства, яке вже четверту зиму житиме і боротиметься у умовах російської агресії.
Що українські енергетики привезуть на СОР-29.
По перше, майже 10 інструментів фінансової підтримки впровадження відновлювальних джерел енергії - від програми безвідсоткових кредитів для домогосподарств, яка була започаткована Урядом цього року, до проектів 10 біометанових заводів, які будуть побудовані в Україні.
По друге, розподілену гнучку генерацію і розумні мережі. Децентралізація, підтримка самозабезпечення на базі коцепції мікромереж, цифрові рішення і використання штучного інтелекту в диспетчеризації, балансуванні та управлінні попитом є тими елементами, на яких буде побудована українська система у майбутньому.
По третє, ядерна енергетика. Минулого року на саміті COP28 в Дубаї Україна разом з США, Великобританією, Францією та іншими країнами (загалом — двадцять країн з чотирьох континентів) підписала Декларацію про потроєння потенціалу ядерної енергетики до 2050 року.
Документ визначає ключову роль атомної енергетики як інструменту боротьби зі зміною клімату і досягнення цілей Паризької угоди, зокрема у зменшенні викидів парникових газів та утриманні глобального потепління в межах 1,5°C. Для чого, за висновками Nuclear Energy Agency та Світової ядерної асоціації, частка АЕС в загальному енергетичному балансі має вирости у тричі до 2050 року.
Україна на виконання взятих на себе зобов'язань працює над планом добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, які додадуть в енергосистему 2,2 Гвт чистої енергії і зроблять ХАЕС найбільшою атомною електростанцією Європи.
Про готовність надати нам технічну допомогу вже заявило МАГАТЕ. Парламент Болгарії (ще однієї країни-підписанта Декларації) не заперечує проти передачі Україні надлишкового ядерного обладнання. У виробництві палива та будівництві реакторів візьме участь американская компанія Westinghouse. Наразі маємо широку міжнародну підтримку наших намірів і сподівання на ухвалення законопроекту, який уряд подав до парламенту.
Більше того, ядерна енергетика дозволяє нашій енергосистемі вистояти проти російських атак. І для розв’язання проблеми дефіциту енергії в майбутньому доцільним є нарощування саме чистої і дешевої атомної енергії.
Тому, разом з цивілізованим світом ми тримаємо курс на досягнення net zero (вуглецевої нейтральності) і виконання Енергетичної стратегії України до 2050 року, згідно якої базовою має стати саме атомна генерація.