Як банківський сектор трансформується в умовах війни й інфляційного тиску
Автор: Сергій Максюта
Сергій Максюта, член правління, очільник фінансового блоку Sense Bank
Підвищення облікової ставки, зростання інфляції, зміна клієнтських очікувань — усе це сформувало складне тло для роботи українського банківського сектору у перше півріччя 2025-го. Водночас попри турбулентність, банки не лише зберігають стійкість, а й демонструють здатність до адаптації, ефективності та інновацій. Далі — аналіз ключових економічних трендів, нової ролі регулятора, зміни поведінки клієнтів і того, як банківська система трансформується в умовах війни, інфляційного тиску та цифрового переходу.
У першому кварталі 2025 року банківський сектор зіткнувся з низкою суттєвих фінансових викликів. Одним із них стало пришвидшення темпів інфляції, що змусило Національний банк України збільшити облікову ставку з 13% до 15,5%. Це рішення суттєво вплинуло на кредитний та інвестиційний ринок: зросла дохідність депозитних сертифікатів НБУ, а також підвищилася вартість розміщення нових ОВДП Міністерством фінансів і, по суті, до подальшого зменшення привабливості банківських кредитів. Як для банків, так й для клієнтів.
Крім того, перший квартал 2025 року ознаменувався значним податковим навантаженням для банків: вони сплатили податок на прибуток за ставкою 50% з доходів 2024 року. Це суттєво вплинуло на показники достатності регулятивного капіталу й обмежило можливості частини банків щодо подальшого розвитку та інвестування в економіку. Також варто зазначити зростання витрат банків на оплату праці — здебільшого через тиск інфляції, що накопичувався у попередні роки. Це негативно вплинуло на показник ефективності, змусивши банки активніше шукати та розвивати нові джерела доходу насамперед через нарощення валюти балансу, розширення обсягів процентних операцій та боротьби за комісійні доходи.
Можна сказати, що в першому кварталі остаточно викристалізувалися умови ринку – це ринок працівника та клієнта, думаю, що в середньостроковій перспективі це залишиться реаліями банківського бізнесу. Попри ці виклики, перші місяці року дають підстави для стриманого оптимізму: спостерігається зростання кредитних портфелів банків і збільшення обсягів коштів клієнтів на рахунках, що свідчить про збереження довіри до банківської системи.
Інфляція та валютний тиск: шлях до адаптації
Інфляція в Україні продовжує зростати: за підсумками першого кварталу 2025 року споживчі ціни зросли на 3,5% (березень до грудня 2024 року), що становить 13,6% у річному вимірі (кумулятивно). Така динаміка створює додатковий тиск на операційні витрати банків, зокрема у частині заробітної плати, орендних платежів, ІТ-послуг та витрат на інфраструктуру. Хоча говорити про нову хвилю інфляції поки що зарано, ринок зберігає стриманий оптимізм щодо подальшої стабілізації. Очікується, що НБУ зможе втримати інфляційні процеси під контролем, і за підсумками року ми вийдемо на прогнозний рівень, зазначений в останньому інфляційному звіті НБУ — 8,7%. Валютні коливання також залишаються фактором впливу, особливо в контексті міжнародної допомоги та динаміки резервів.
Курс гривні до долара США залишається відносно стабільним, що дозволяє уникнути зростання витрат за контрактами, прив’язаними до валютного курсу. Водночас у першому кварталі спостерігалося суттєве зміцнення євро, що вплинуло на банки, які мають відкриту валютну позицію в цій валюті — зокрема, через результати її переоцінки. Варто розуміти, що в умовах витрат, що збільшуються, банківський сектор перебуває в постійному пошуку шляхів оптимізації. Банки переглядають доцільність кожної статті витрат, оцінюючи їх окупність, рентабельність та стратегічну важливість. Головна мета таких кроків — збереження конкурентоспроможності та підвищення ефективності ведення бізнесу.
Фактор підтримки
Важливим зовнішнім фактором для банківського сектору залишається збереження фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. Саме завдяки цій допомозі державний бюджет продовжує повною мірою виконувати зокрема й соціальні функції, що є критично важливим в умовах війни. Крім того, ми спостерігаємо початок циклу зниження ключових ставок Федеральної резервної системи США та Європейського центрального банку. Це сприятиме зменшенню вартості запозичень на зовнішніх ринках, що може розширити доступ до дешевших ресурсів. Також очікується подальше зниження дохідності за залишками коштів на НОСТРО-рахунках, що вплине на дохідність банків від операцій із валютною ліквідністю. Серед ключових зовнішніх факторів варто виокремити геополітичну напруженість, пов’язану з конфліктами, а також загальне уповільнення світової економіки. Ці обставини посилили прагнення банків до обережності, водночас стимулюючи пошук внутрішніх резервів зростання.
Українська банківська система: стійкість попри виклики
Завдяки виваженій політиці НБУ та структурній трансформації останніх років, банківська система демонструє достатній рівень стійкості. Високий рівень капіталізації, якість активів та зростання цифрових каналів обслуговування свідчать про її операційну здатність успішно протистояти шокам. У 2025 році ми можемо впевнено сказати, що банківська система України стала помітно стійкішою, ніж кілька років тому. Це результат глибоких структурних змін, впроваджених як на рівні державної політики, так і на рівні внутрішньої трансформації банків.
Щодо показників ефективності, рентабельність банківської системи залишається на високому рівні — понад 30%. Це стало можливим завдяки високій маржинальності активних операцій, помірному рівню витрат на покриття кредитних ризиків, зниженню частки непрацюючих кредитів (NPL), а також збереженню низького рівня співвідношення витрат до доходів. Крім того, банки адаптувалися до умов воєнного стану та змогли забезпечити безперервність своєї діяльності, продемонструвавши здатність працювати ефективно навіть за несприятливих зовнішніх обставин. Водночас ми залишаємося реалістами: у поточних умовах важливо зберігати пильність та гнучкість у фінансовому плануванні.
Банки активно тестують свої стратегії та тактичні бізнес-плани на стрес-сценарії. Проводиться реструктуризація кредитних портфелів, посилено увагу до ризик-менеджменту. Попри це, варто визнати: стійкість залежить від швидкості адаптації банків до нових реалій, а також від підтримки з боку регулятора. Підготовка до різних сценаріїв — нині стала обов’язковим складником відповідального банкінгу. Ми бачимо, що більшість фінансових установ регулярно проводять стрес-тести, переглядають структуру кредитних портфелів і вдосконалюють підходи до резервування. Водночас ключовим фактором стійкості залишається довіра — як з боку клієнтів, так і з боку чинних та потенційних інвесторів. Її збереження — постійна стратегічна мета і Sense Bank.
Попереду друге півріччя 2025-го. Якщо інфляційні очікування залишатимуться контрольованими, а міжнародна підтримка стабільною, банки зможуть активніше розвивати кредитування, підтримувати інвестиційні проєкти та розширювати цифрові сервіси. У фокусі залишаться ефективність, технологічна модернізація та адаптація до нової ролі клієнта — не просто споживача, а повноцінного партнера. Для банків цей час може стати періодом зміцнення позицій, формування вектора подальшого розвитку всієї фінансової системи.
