Зруйнована, але не зламана: як ми відродили BG LAB після ракетного удару

Світлана Барсученко, засновниця Центру естетичної медицини BG LAB
Це був початок дня 20 грудня 2024 року, який я ніколи не забуду. 07:12 ранку і я пам’ятаю цю цифру точно – бо годинник у кабінеті головного лікаря зупинився саме на цій хвилині. Це була хвилина удару. Хвилина, коли перестала існувати клініка, яку я будувала десять років.
Ту ніч я провела в паркінгу – Київ гудів від шахедів і ракет. А потім – вибух, дуже сильний. Месенджери повідомляли про “приліт по центру міста”. Я одразу поїхала до нашої клініки.
Коли приїхала на вулицю Антоновича, клініки вже не було. Швидкі допомоги, рятувальники, пожежні – всі ще були в дорозі. Я перша.
Замість фасаду – уламки цегли. Всюди скло. Обгорілі авто. Частина ракети лежала просто навпроти входу. Уламок війни, що палає.
Мене зупинив чоловік у чорному і сказав що далі йти не можна. Довелось пояснити, що це моя клініка, що всередині може бути санітарка.
Він сказав: “Дзвоніть, спробуємо знайти”. І саме в цей момент впала стеля. Моторошне відчуття якогось сюру.
Руїни замість кабінетів
Ударною хвилею вибило вікна, частину фасаду знесло і почалась пожежа. Люди вибігали з будинку в халатах, босі, з дітьми, з котами в обіймах. Хтось поранений, хтось переляканий, хтось мовчки дивився на своє розтрощене життя.
Ми теж почали діяти. Приїхала команда – всі лікарі, вся наша родина BG LAB. Кожен пішов до свого кабінету. Гінеколог – шукати апарат УЗД. Дерматологи – трихоскоп, картотеку, дерматоскопи.
Завали ми розбирали разом: будівельники, охорона, адміністрація. Руки були порізані склом, білі халати в крові. Контраст, який неможливо забути.
Сила, яка приходить від людей
Серед диму й уламків з’явилися журналісти. Польське ТБ, французи, німці, англійці. Вони знімали все: крісло, яке вже ніколи не прийме пацієнтку; кабінет, де вчора лікували, а сьогодні в попелі.
Але найцінніше – вони слухали. Передавали світові, що сталося. Їхні об’єктиви стали нашими очима. Їхні слова – нашими голосами. Бо правда – це теж зброя.
А ще з’явилися пацієнти. Хтось телефонував і питав: “Ви живі?”. Хтось писав у дірект: “Куди донатити?”. Молоді дівчата переказували по 100 гривень із коментарем: “Ви нам потрібні”.
І я зрозуміла: ми не самі.
Незламні – це не пафос. Це рутина.
Ми почали відбудову, коли під ногами ще тріщали уламки, а дим ще не розсіявся. Бите скло було всюди, складалось враження, що воно просто висіло у повітрі, як і запах диму. Після удару прорвало комунікації й все буквально просочилось вологою, сирість проникала в кожен куточок, а холод сковував рухи. Ця картина переслідувала нас ще довго…
Держава зафіксувала нас як постраждалих, але на цьому все закінчилося. Жодної компенсації, жодної копійки.
ПриватБанк, клієнтом якого я була понад п’ятнадцять років, відмовив у кредиті. І це боляче. У найтяжчий момент, коли клініки фізично не існувало, а кожна гривня була на вагу золота, ми отримали відмову. Не через помилку, а через байдужість – це удар, не менш відчутний, ніж ракета.
Я не приховую – це був момент, коли опустились руки. Відчай і спустошеність накрили з головою.
Та коли я підняла очі, переді мною стояла моя команда. Вони не питали, що робити – вони просто були поруч. І це дало мені сили знову включитися в роботу, зібрати себе по частинах і почати все з нуля.
Ми не здалися. Ми не переїхали. Ми повернулися
Поки тривав ремонт, клініка жила. Завдяки партнерам ми змогли знайти тимчасові приміщення.
Партнери з лабораторії Дніпролаб запропонували свої площі для проведення прийому, медичний центр SoulSpa, який розташований на Антоновича, 90 – кабінети, де працювали наші спеціалісти. Навіть попри те, що частина апаратури ще була в ремонті, ми продовжували приймати пацієнтів.
Ми постійно комунікували – в соцмережах, у відеозверненнях, через банери. І тут я не можу не згадати про роль наших маркетологів. Саме вони допомогли організувати кожен крок: розмістити інформацію про нові локації, створити банер, підготувати якісний фото- і відеоконтент, розробити стратегію комунікації.
Їхні поради були влучними й доречними, їхня підтримка – неоціненною. Люди бачили, що ми не здаємося, бачили процес відновлення і підтримували його. І коли ми повернулись на стару локацію, на Антоновича, 72 – всі пацієнти повернулися до нас.
Три місяці – і знову разом
20 березня – дата, яку ми не забудемо. Саме цього дня ми знову відкрили двері оновленого BG LAB. Три місяці – від руїн до нових стін, від розбитих вікон до світла в кожному кабінеті. Від повного знищення – до життя.
Це було можливим завдяки підтримці партнерів. Медікал Лазер надали лазери на виплат, фахівці Protect Solution безоплатно відремонтували УЗД. Космо Трейд провели масштабну реставрацію розбитого обладнання, навіть замовляли нові корпуси з заводів. SpaLand, ANK, DMK – кожен допоміг чим міг. Максимальними знижками, меблями, розхідними матеріалами, роботами.
Навіть якщо деяке обладнання ми втратили назавжди, навіть якщо touch-screen ще має подряпини – ми працюємо. І ми вдячні кожному, хто нам допоміг.
Місто, яке дихає навіть після ударів
Кожного дня я дивилася на Київ – поранений, але живий. Будинки оживали, вікна світилися, кафе знову варили каву. Люди поверталися до життя. І ми теж поверталися. У нових стінах, але з тим самим серцем.
Я бачила, як краса стала формою спротиву. Бо краса – це не про ідеальність, це про гідність. Про догляд за собою, навіть коли навколо – війна. Про право на нормальне життя. І ми продовжили робити свою справу.
Що я зрозуміла і що хочу сказати тим, хто зараз стоїть перед безоднею:
- Не будьте наївними. Держава – це бюрократія, складні процедури й мовчазна система. В екстремальних ситуаціях на вас можуть чекати формальності, протоколи та тиша у відповідь на ваші прохання. Але не чекайте – дійте. Бо справжня підтримка найчастіше приходить не з кабінетів, а від людей. Саме вони – справжня сила.
- Говоріть про свій біль. Робіть розголос. Не задля жалю чи хайпу – а задля дії. Люди хочуть допомагати, просто їм треба знати, як. Кожне ваше слово, кожен допис, кожна історія – це нитка, яка з’єднує і не дає впасти.
- Не тримайтеся за минуле. Якщо щось довелося втратити – адаптуйтесь. Оптимізуйте процеси, змінюйте підходи. Якщо потрібно – перепишіть прайс, відмовтесь від послуг, які неможливо відновити, або укладайте нові домовленості з партнерами. Це не поразка. Це адаптація. А в умовах війни – це вже перемога.
- Будьте з командою. Не зникайте, не замовкайте, не замикайтесь у собі. Ваша присутність, ваша віра, ваше лідерство – це опора. Люди не йдуть за формальним керівником, вони йдуть за тим, хто стоїть поруч, коли страшно.
- Не втрачайте себе. Ми виснажені, ми зранені, але ми живі. І саме ми – клініки, підприємці, жінки, які збирають бізнес з уламків – ми і є та Україна, що тримається.
Фінал, якого ми заслуговували
BG LAB знову працює на Антоновича, 72. Ми повернулися. Ми вистояли. Ми стали сильнішими.
І якщо ви зараз стоїте посеред уламків – знайте, з них теж можна зібрати щось нове. Щось справжнє. Щось живе. І, можливо, навіть прекрасне. Бо зроблене з любов’ю.
І це, мабуть, головне.
Довідка:
Центр естетичної медицини “BG Lab” - зареєстрований в 2016 році. Спеціалізується на ін’єкціях, косметології, дермато хірургії, ліпосакції, лікуванні волосся, нігтів, шкіри та естетичній гінекології. Основне гасло - стоїмо на сторожі краси та молодості. За період роботи центр відвідало 12080 киян. Має 199 відгуків в google з середньої оцінкою 4,7.