Хто готовий страхувати від воєнних руйнувань?
Олександр Крамаренко, оглядач інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна"
Поки що в Україні немає дійсно всеохоплюючої системи страхування воєнних ризиків. Є її локальні фрагменти. І є хибні уявлення про те, що такі ризики можна страхувати виключно за участі приватних страхових компаній. Ці уявлення хибні тому, що саме неринкова та неприродня сутність воєнних ризиків вимагає відповідних рішень, а не сподівань, що "риночок і тут все порішає".
Спочатку про умови, в яких живуть українці та український бізнес. Щоб там не було, але умовно територію можна з огляду на потреби захиститись від матеріальних втрат, що спричинені війною, можна розділити на дві частини.
Перша – це окуповані райони та певна смуга вздовж лінії фронту, де ймовірність пошкодження та знищення нерухомості та транспортних засобів близька до ста відсотків. Друга частина – це вся інша територія. Власне, щодо першої складової: є хибне уявлення, що в таких районах можна щось страхувати. Ні, не можна, бо там вартість страховки буде майже дорівнювати вартості майна – нема сенсу на таких умовах страхуватись. Там повинні працювати механізми компенсації. Наприклад, щось схоже на "е-відновлення".
А як страхувати те, що знаходиться відносно далеко від фронту? Ось там має бути страхування від воєнних ризиків. Особливо таке страхування потрібне для того, щоб отримувати кредити та залучати інвестиції. Власне, з цієї причини з’явився проект закону "Про систему страхування воєнних ризиків" №12372. Він існує з грудня 2024 року, але дотепер не потрапив до сесійної зали. А коли 26 червня його, нарешті, розглянули на робочій групі комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, то голова цього комітету Данило Гетманцев висунув до нього купу претензій.
Реальність полягає в тому, що через відсутність цієї системи страхування воєнних ризиків не тільки гальмується банківського кредитування, але ще й власники майна не мають можливості захиститись від матеріальних втрат у випадку пошкодження або знищення своєї власності.
Як це відбувається поки що
Якщо у 2022 році, одразу після повномасштабного вторгнення, не пропонувалось таких специфічних страховок, а воєнні ризики входили у перелік виключень, то згодом ситуація змінилась. Вже у 2023 році з’явились спеціальні страховки від пошкодження та руйнування нерухомості та транспортних засобів. Згодом у багатьох компаній з’явились програми КАСКО для автівок, в яких був зазначений ризик пошкодження та знищення в результаті повітряних атак.
"Щодо страхування воєнних ризиків - по квартирам, іншим маленьким ризикам ми спокійно можемо це робити самостійно, - пояснює генеральний директор Національної асоціації страховиків України Денис Ястреб. - По середнім великим підприємствам самостійно це зробити буде досить важко, тому що у страховиків не вистачає власного запасу капіталу для того, щоб тримати цей ризик самостійно".
Скажу більше: якщо більш менш пристойну квартиру зараз ще можна якось застрахувати, то заміський будинок або навіть відносно невеличке підприємство – вже ні.
Власне, тому у законопроекті і запропонували створити державну агенцію, яка б перестраховувала ці ризики. Страховики про механізм перестрахування знають дуже добре, а клієнти – страхувальники, переважно не здогадуються, що страхові компанії віддають частину своїх полісів(страховок) у перестрахування. Тобто вони частину отриманих від свого клієнта коштів передають іншій страховій, точніше – перестраховій, компанії, щоб у випадку виникнення страхового випадку спільно із нею зробити виплату клієнту.
Короткий підсумок станом на зараз:
- власники майна, особливо – дорогих об’єктів, напевно, хотіли б його страхувати, але не мають достатньо відповідних пропозицій від страховиків. Хотіли б це робити цілком добровільно і з гарантією, що страховикам вистачить коштів на виплати "у разі чого".
- Банки раді б були кредитувати і громадян, і бізнес під заставу майна, в тому числі - нерухомого, але воліли б бачити це майно застрахованим. Ви питаєте – де кредити для економіки? Вони ось тут – чекають на притомні страховки об’єктів застави від воєнних ризиків.
Як воно б мало бути
Найбільше претензій щодо законопроекту – щодо потреби у створенні державної агенції для перестрахування та страхування воєнних ризиків. Тобто приватний страховик знаходить клієнта, укладає договір, а далі перестраховує частину ризиків у держагенції. Це дасть можливість вирішити проблему дефіциту капіталу у приватних страховиків.
"Державна агенція могла би накопичити той необхідний фонд, за допомогою якого ми могли би перерозподіляти ці ризики, і вона би працювала фактично як перестрахувальна компанія. І в подальшому, є закладені для цього законодавством можливості, щоб ця державна агенція розміщувала цей накопичений ризик десь далі в Європі, якщо буде згода на те вже комерційних перестраховиків", - пояснює Денис Ястреб.
Чому чиниться спротив щодо законопроекту, якщо він міг би розблокувати страхування від воєнних ризиків, а також сприяти швидкому відновленню кредитування?
Вбачаю три причини:
- Спротив великих забудовників. У законопроекті містилась норма щодо обовʼязкового страхування обʼєктів будівництва. Що ж, якщо люди, які вкладають кошти у купівлю квартир, які ще будуються, готові миритись з ризиком втрати недобудованої нерухомості – це їх, право, так, схоже, вважають у профільному комітеті ВРУ. Власне, внаслідок обговорення цей пункт про страхування недобудов вже прибрали із тексту.
- Спротив з боку відносно невеликих страхових компаній. Озвучувались побоювання, що ця державна агенція виявиться "регулятором та одночасно комерційним АТ". Насправді це не так – агенція не з власних оцінок вирішуватиме, чи співпрацювати їй з певною страховою компанією, а на основі статусу, який має такий страховик щодо виконання вимог регуляторного органу – Національного банку. Виконує зобов’язання, прозора структура власності, достатньо капіталу – все це визначає регулятор. А він у страхового ринку один – НБУ.
- Популізм. Це, насправді, найменш раціональний чинник, який у законотворців сидить надто глибоко всередині, бо – висока політика. Є у того чи іншого депутата шалена спокуса "намалювати зірочки на власному фюзеляжі" за дуже потрібний законопроект? Так я волів би, щоб розробники засадничих норм цього законопроекту не пручались – якщо хтось хоче виглядати особисто рятівником ідеї про воєнне страхування, то най буде йому. Аби не вихолостили засадничі норми та принципи цього страхування, що закладені у законопроект.
Так чому ж це настільки потрібно
Відкрию секрет – проблема не тільки в дефіциті капіталу у приватних страховиків, але ще й в ціні страховок від воєнних ризиків.
Кожен раз, коли з'являється щось нове на страховому ринку, воно супроводжується невизначеністю, а також відсутністю даних та статистики. Тому на всяк випадок страховики встановлюють дещо більші тарифи у такий період.
Денис Ястреб наводить ось такий приклад: "По певних ризиках, пов’язаних із війною, почали страхувати автівки та нерухомість ще у 2022 році. І на початку тарифи були доволі високими. Але через півроку, коли страховики вже мали статистику, мали попередні дані та розуміли частоту настання випадків, то ціна на це страхування зменшилась десь у півтори рази". І зараз це вже більш-менш прийнятні суми.
"Якщо вже говоримо сьогодні, то це дуже доступно виглядає, тому що, наприклад, умовну хрущовку двокімнатну в Києві можна за 5 тисяч гривень на рік застрахувати від руйнування внаслідок влучання безпілотника або ракети. Машину можна застрахувати близько відсотка вартості, а інколи покриття від цих специфічних ризиків вже включене у стандартне страхування. Тобто з часом, коли ми більше розуміємо ризик, коли ми маємо більше статистики і розуміння, то ціна завжди падає" - пояснює пан Денис.
Перестрахування так чи інакше буде впливати на вартість страховки – якщо перестрахова компанія вважатиме ризики "надто дорогими", вона просто братиме їх на перестрахування за тією ціною, яку вважатиме прийнятною.
Власне, Денис Ястреб пояснює це саме так: "Так само буде і з перестраховиками, які будуть приймати цей ризик. Вони на початку точно будуть брати великі перестраховочні премії. А потім повинно бути дешевше".
Ризики, про які йде мова, - вони не надто природні. І тут мали б бути якісь компенсаторні механізми, чи не так? "Цей закон, при який ми говоримо, він вирішує, в першу чергу, питання покриття. Питання компенсації високих страхових тарифів, воно не закрите, воно повинно розглядатись і це було б дуже правильно, але це вже за межами цього законопроекту", - пояснює пан Денис. В тому числі й тому, що наявне "е-відновлення" покриває виключно приватні квартири та житлові будинки і не розповсюджується на об’єкти бізнесу.
Проте, навіть в межах запропонованого законопроекту вже є механізми здешевлення страховок від воєнного ризику. "З точки зору Державної агенції, яку планують створити внаслідок ухвалення згаданого законопроекту, вона потрібна тому, що сьогодні іноземні перестраховики не знають майже нічого про наші ризики, пов’язані із війною - як часто він реалізовується, які вони, які приносить збитки, чи є там катастрофічні збитки, і так далі, - пояснює Денис Ястреб. - Напевно, окрім суто цього покриття, ця державна агенція може акумулювати певну статистику і розкривати її іноземним партнерам, для того, щоб вони могли формувати своє відношення до ризиків, свою математику і статистику щодо тих ризиків, які вони будуть приймати. Саме в цьому ще є додаткова цінність цієї державної агенції".
Ось тут є питання – так чому самі страхові компанії не здатні надати достатній масив інформації перестраховикам, в тому числі і перш за все – закордонним. Перш за все, тому, що специфика воєнних ризиків така, що інакше, ніж через державну агенцію неможливо збирати таку інформацію та ще й таким чином, щоб це не підважувало безпеку.
Замість остаточних висновків:
- Закон про страхування воєнних ризиків має бути ухвалений з певними вже погодженими корективами якнайшвидше. Його відсутність жорстко гальмує не тільки кредитування, але й відрізає можливість суто добровільного страхування майна. Якщо потрібно вписати в автори певні імена – впишіть, будь ласка, воно того варте.
- Чому люди почнуть страхувати ту ж нерухомість від воєнних ризиків? Бо якісно побудоване перестрахування буде тримати відносно гуманні тарифи на такі страховки. А "є-відновлення" у своєму поточному вигляді майже завжди нездатне компенсувати втрати повністю.
- Гроші на капітал для державної агенції по страхуванню воєнних ризиків варто просити в закордонних донорів. Свята справа – дадуть. Та ще й слідкуватимуть, щоб все було по совісті.