Як повномасштабна війна змінює освітні потреби українців

Аля Бондаренко, менеджерка Освітньої онлайн-платформи Зрозуміло! Фонду Східна Європа

 

Українці вчаться щодня: виживати, адаптуватися, розвиватися, планувати майбутнє. В умовах війни знання стали такою ж зброєю, як і техніка на фронті, освітні запити — як термометр країни. Кожна подія змінює те, що люди хочуть знати: спочатку — як вижити, далі — як відновлюватися й працювати. Сьогодні — як розвиватися, і один із векторів розвитку —  інтеграція в ЄС. Ми прослідкували, як запити на освітні проєкти відображали загальну динаміку суспільних настроїв і потреб.

2022: курс на безпеку

Перший рік повномасштабної війни — завдання було одне: вижити. З’явився попит на прикладні інструкції: як діяти під час обстрілів, евакуації, повітряної тривоги, що робити з вибухонебезпечними предметами. Саме тоді курс із мінної безпеки «Дивись під ноги! Дивись, куди ідеш!» став рекордним за кількістю слухачів — понад 559 тисяч людей. Він навчав буквально правил, що рятують життя.

Такі запити підхопили й інші онлайн-курси: «У безпеці» давав алгоритми поведінки в зоні бойових дій: від облаштування укриття — до домедичної допомоги, та дій у разі хімічної небезпеки, з докладною структурою уроків і практичними блоками. Окремий трек — радіологічна, хімічна, біологічна і ядерна зброя: стислий курс пояснював, як діяти при різних видах загроз, а також — як захищатися від інформаційних атак.

Коли українці впевнилися, що можуть вижити фізично, на перший план вийшла потреба відновлення психологічних сил. Зріс запит на підтримку ментального здоров’я. Тоді з’явився курс «Як підтримати дитину під час війни» від психологині Світлани Ройз. Він давав конкретні поради: як говорити з дитиною про війну, що робити при панічній атаці, які ігри допомагають знизити тривожність. Це були не теоретичні лекції, а покрокові дії для батьків, педагогів і опікунів.

Для шкіл створили курс про поведінку під час повітряної тривоги, а для дітей і підлітків — курс у стилі Minecraft, щоб через гру навчати правил безпеки. Він виявився надзвичайно популярним — його пройшли понад 37 тисяч слухачів.

2023–2024: від усвідомлення — до відбудови

Коли базові навички були закріплені, суспільство перейшло до організації допомоги й планування розвитку.

Курс «Волонтерство від А до Я» розклав процес на конкретні кроки: від законодавства і підзвітності — до залучення та підготовки волонтерів, командотворення, мотивації, роботи з різними напрямами. У ньому є й розмова про співпрацю з державою на реальних кейсах: від закупівлі великої техніки — до взаємодії з органами місцевого самоврядування.

Курс «Адаптація та інтеграція ВПО» навчає не просто «як розселити», а як дослідити потреби переселенців, налагодити комунікацію, залучити їх до розвитку громади й закріпити підтримку в місцевих програмах. Є конкретні приклади від голів громад та модулі про партнерства між ними.

Для громадських організацій і публічного сектору з’явилися практичні треки: моніторинг та оцінювання, управління проєктами, створення грантових заявок. Окремий напрям — кібербезпека: курс крок за кроком вчив робити аудит акаунтів, користуватися менеджерами паролів, створювати резервні копії, шифрувати документи, оцінювати ризики у месенджерах та захищати дані від шахраїв.

Водночас українці вчилися побутової стійкості: безпечного використання генераторів та акумуляторів під час блекаутів і доступу до цифрових сервісів в умовах відключень. Це знову були конкретні правила, поради та інструкції.

Паралельно суспільство почало переосмислювати власну історію й цінності. Зросла потреба в курсах про національну ідентичність, природу українських революцій, феномен масового опору та цінності, що спонукають українців діяти. Популярним став курс «Мова меморіалів» — про те, як усвідомлювати й увічнювати трагічні події війни. Запит на нього з’явився ще у 2014 році, але після 2022-го різко зріс.

2025: логічний перехід до євроінтеграції

Сьогодні освітній запит зміщується до системних змін: інклюзія, цифровізація освіти, інтеграція в ЄС.

До 2022 року вступ до ЄС звучав радше як декларація. Після подання заявки він став новою реальністю. Це не лише справа Уряду — це зміни, до яких має готуватися вся країна.

Українці вже відчувають себе частиною Європи. Багато хто живе у країнах ЄС, стикається з новими стандартами, можливостями й обмеженнями. Тому виникає попит на знання: що таке переговорні кластери, які сфери реформуються, які переваги й виклики чекають після вступу.

Соціологія підтверджує: більшість українців підтримує євроінтеграцію. Але цей шлях вимагає підготовки — знань, готовності до нових правил і конкуренції. Саме тому інформація про ЄС має бути не лише для вузького кола експертів, а доступною для кожного.

Курс «Вступ України до ЄС» став першим великим курсом євроінтеграційного блоку на платформі Зрозуміло! Створений у партнерстві з Посольством Ірландії в Україні, він складається з 13 лекцій і пояснює базові речі простою мовою: від історії створення ЄС — до переговорних процедур і майбутніх змін в освіті, сільському господарстві та бізнесі. Окремо курс розвінчує міфи російської пропаганди: від «втрати суверенітету» — до «розчинення в ЄС».

Лекції тривають до 15 хвилин, їх можна переглянути навіть у перерві між справами. Курс, як і більшість на платформі, надає можливість отримати сертифікат із кредитами Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) та зараховується як самоосвіта. Такі сертифікати вже отримали понад 740 тисяч людей.

Освіта як фундамент європейського майбутнього

Неосвіченими масами легко керувати. Освічене суспільство здатне протистояти тиску й навіть змінювати хід історії. Від початку повномасштабного вторгнення українці здобувають не лише знання, а й практичні навички для виживання, адаптації й розвитку.

Сьогодні доступ до інформації майже недобмежений, але важливо вміти нею користуватися: відрізняти факти від фейків, аналізувати й оцінювати ризики. Так формується компетентне суспільство, готове до змін. Ми даємо «надивленість» і «начитаність», які формують критичне мислення. Це — вміння бачити ширшу картину, перевіряти факти, робити висновки.

За п’ять років існування платформи Зрозуміло! на ній зареєструвалися понад 780 тисяч користувачів. Найактивніші слухачі курсів — жінки віком 20–49 років. Це держслужбовці, освітяни, студенти, представники органів місцевого самоврядування. Найбільше користувачів — із Дніпропетровської та Київської областей. Але дивляться не лише в Україні: слухачі є у Польщі, Німеччині, Фінляндії, Великій Британії, США, навіть в Індії. Це свідчить про те, що українці продовжують вчитися і формувати майбутнє країни, де б вони не були.