Цифрове майбутнє вже тут
Микола Філонов, громадський діяч, журналіст
З 1 вересня 2025 року французькі державні службовці зобов'язані використовувати національний месенджер Tchap для службового листування. Відповідний циркуляр підписав прем’єр-міністр Франсуа Байру.
Рішення прийняте для посилення захисту даних та зниження ризиків кібератак та втручання іноземних держав. Байру нагадав, що закордонні сервіси, такі як WhatsApp, Signal та Messenger, знаходяться під юрисдикцією США і можуть передавати дані на вимогу влади Вашингтона.
Tchap позиціонується як «суверенний месенджер»: сервіс повністю працює на французьких серверах, управляється міжвідомчим цифровим департаментом та сертифікований Національним агентством з безпеки інформаційних систем. Ним уже користується понад 300 тисяч співробітників держструктур.
Раніше уряд рекомендував чиновникам переходити на месенджер Olvid, проте тепер саме Tchap стане основною платформою для внутрішньої комунікації. Olvid при цьому можна використовувати як додатковий інструмент.
Синхронно з французьким урядом діє й влада країни-агресора. З серпня Роскомнадзор почав блокувати голосові виклики у найпопулярніших месенджерах — Telegram та WhatsApp, пояснивши це відмовою зберігати дані росіян та нібито «боротьбою з шахраями». Наразі намагаються витіснити інші платформи й нав’язати розроблений в РФ месенджер Max як єдиний доступний інструмент для комунікації.
На даний момент у Max примусово переводять держслужбовців та силовиків, але «поради» встановити даний застосунок на власних смартфонах отримують й бюджетники. З часом передбачається, що Max буде повністю інтегровано з держпослугами, цифровим ID та банківськими сервісами.
Оглядачі уже встигли назвати рух у цьому напрямку спробою побудувати в РФ «цифровий концтабір», оскільки немає жодних сумнівів, що усі повідомлення стануть негайно доступними російським спецслужбам.
Але, як можна побачити на прикладі Франції, демократичні країни також усвідомлюють необхідність цифрового суверенітету.
Протиріч тут немає. У сучасному світі значення особистої і державної цифрової безпеки зростає у геометричній прогресії. І якщо цю безпеку не гарантує державний апарат, то бажаючих використати у ній слабкі ланки для деструктивних цілей – більше ніж вистачає.
Тож якщо цифрові багатоканальні сервіси не контролюватиме власна держава, то це обов’язково зробить ворожа. Тому й демократичні країни вимушені реагувати на ці виклики.
Спрогнозуємо навіть те, що у недалекому майбутньому вирішальну роль у контролі комунікаційних каналів відіграватиме штучний інтелект. А самі канали матимуть тенденцію для переміщення зі смартфонів у вживлені чіпи.
Хто згадає класичний фільм «Матриця», але реальність може здивувати ще більше. Таких «матриць» може бути багато – і вони вестимуть між собою запеклі війни, виходячи з протиріч ціннісних характеристик, які керуватимуть діяльністю різних систем.
Що ж, майбутнє уже тут, й у наступні десятиліття або навіть роки ми побачимо такий технологічний стрибок у цьому напрямку, який раніше навіть не снилися найбільш сміливим фантастам.
Ось тільки ми не впевнені, що більшості людей це сподобається. Але на даний момент логіка подій є такою, що якщо ми гальмуватимемо у справі набуття цифрового суверенітету, то за нас українські комунікаційні системи контролюватимуть ті, хто ставе за мету знищення нашої країни.