Проблеми математичної освіти та вплив на економіку України
Ірина Єгорченко, старший науковий співробітник Інституту математики Національної академії наук України, популяризаторка математики, кандидатка фізико-математичних наук (математична фізика)
Існує міф, ніби в Україні збереглися традиції хорошої математичної освіти з СРСР (про хороші традиції теж неправда), і тому жодних проблем немає.
Існує факт, що багато людей з інженерною освітою з СРСР не змогли знайти себе в 1990-ті, і з цього робиться неправильний висновок, що вчити математику непотрібно.
Існує факт, що багато людей зовсім не розуміють, що таке математика, і виголошують тексти про непотрібність її вивчення — хоча у них слово “математика” означає якісь незрозумілі для них слова з програми старших класів. Але лозунг про непотрібність математики (для юристів, журналістів, людей творчих професій) реально перетворюється на лозунг непотрібності зовсім базових речей, без знання та розуміння яких люди нефункціональні навіть в простих професіях і звичайному житті. Я бачила 3 людей реально без арифметики за 1 клас — одна гуманітарна золота медалістка елітної школи, мама якої пишалась, що платила за оцінки з 1 класу, щоб доньку не чіпали взагалі, і дитина не вміла додавати в межах 10. Дитина точно без особливих освітніх потреб. Медалістка часів ЗНО, 3 гуманітарні іспити здала на високі бали. За інші гарні оцінки мама заплатила, про що відкрито розповідала. Двоє інших таких людей — вуличні продавці зелені. Останні дуже соромились неможливості порахувати, робили помилки не на свою користь (я, звісно, порахувала вартість та здачу правильно). Ці троє людей не дуже впливають на економіку, але ситуація, коли більшість дорослих не має реальної початкової освіти — таки трагедія для економіки та національної безпеки.
Погане знання базової математики (програма приблизно 6 класів) є також маркером функціональної неграмотності, і показники проблем з читанням і математикою для PISA та інших досліджень корелюють. Цей комплект гарантує проблеми з критичним мисленням, числовою грамотністю, легковірністю, вразливістю до шахрайства та пропаганди, і становить загрозу для демократії. Особисто не стикалася, але двоє незалежних незнайомих людей розповідали про явно малописьменних молодих людей, яких батьки влаштували на роботу в місцеві адміністрації, на керівні посади типу начальників відділів — ці люди просили підлеглих читати їм документи, явно не розуміли, про що мова, і просто підписували те, що сказав підписати вищий начальник.
Зараз немає бар'єрів для вступу до ЗВО без реальної початкової освіти — і ЗНО, і НМТ мають дуже низькі прохідні бали на рівні вгадування. Набирають прохідний бал не всі, але не всі виграють в лотерею. Багато з тих, хто вступає — реально не має початкової освіти і навчатись не може, але політика збереження контингенту в ЗВО призводить до масового отримання дипломів про вищу освіту особами без реально початкової.
Це підтримує коло демотивації школярів та студентів до навчання — навіщо вчитись, коли папери про освіту будуть і так. Толерантність до списування — офіційна освітня політика; вчителя, який перешкоджатиме списуванню, швидко звільнять.
Україна вже має проблеми з інженерними кадрами. За даними НМТ-ЗНО-PISA, реально вивчають математику на достатньому рівні програми “стандарт” не більше 10% старшокласників, більшість яких налаштована на ІТ або наукову роботу за кордоном (в Україні наукова робота на рівні молодих вчених, навіть кандидатів наук без стажу — це мінімальна зарплата, якщо є повна ставка). На інженерні спеціальності вступає багато студентів без базової шкільної освіти, неспроможних навчатись. Викладачі максимально примітивізують програми (зараз вони легші ніж в старих технікумах), самі пишуть курсові-дипломні, намагаються вчити шкільній програмі і якось тягнути студентів — але кваліфікованих спеціалістів так не буде. Зараз проблема з інженерами ще не так очевидна, бо працюють багато людей 50-70 років. Ще 5-10 років — і буде катастрофа. Більші можливості отримати гранти за кордоном саме для інженерних спеціальностей — додатковий стимул для більш спроможних абітурієнтів виїжджати.
Небажання вчити математику — не тільки українська проблема, але до США чи Фінляндії інженери приїдуть. Головна проблема — саме мотивація. На жаль, в Україні демотивацією до вивчення математики займаються батьки дітей, журналісти, МОН (всі дії МОН останні приблизно 8 років з короткою перервою на Новосад — демотивація всіх учасників освітнього процесу), видавці книжок (книжки з математики, крім підручників та навколошкільного, видаються одиничні, наукпоп книжок для дорослих з 1991 року українською мовою видано 10, готується ще 1. Подарувати як приз школярам-олімпіадникам зараз нічого, не видано жодної придатної книжки для просунутих старшокласників). Видавці говорять, що невигідно (вигідно лише на вік до 8 років), що математика відлякує покупців легшої популярнішої літератури, і тому її не можна тримати на полицях. Організатори всіх книжкових форумів 2024-2025 років повністю проігнорували негуманітарну науково-популярну літературу, зате провели багато дитячих заходів з плекання магічного мислення (обереги, заговорені віночки і подібне). З початком повномасштабного вторгнення з радіо прибрали всі існуючі тоді науково-популярні програми (на телебаченні їх і не було). Вчителів тримають в стані жебраків, які ще змушені витрачати багато грошей на курси, сценарії свят, тематичні плани і подібне — вони не мають коштів на книжки. Книжки з математики та природничих наук взагалі не закуповуються для бібліотек — навпаки, бібліотекарі масово під приводом застарілості вилучають раніше видані книжки з математики українською мовою (які зовсім не застарілі).
Подальші плани МОН (старша профільна школа) призведуть до зменшення кількості учнів, які будуть вивчати математику в старших класах, до 3-5%. На цілі фізмат класи ніде, крім великих обласних центрів, учнів не наберуть, а в інших профілях математику де-факто не вивчатимуть. На мотивацію здібних учнів та кращих вчителів негативно вплинуть також нові правила проведення олімпіад. Прийняті абсурдні стандарти для старшої профільної школи, дотримання яких неможливе в принципі.
Наявна ситуація містить дві загрози — 1) нестача кадрів для промисловості та складніших видів діяльності, навіть відносно прості робітничі професії потребують базової математики 2) негативний вплив на критичне мислення та чисельну грамотність в суспільстві, що створює прямі ризики для національної безпеки. Здібніші і мотивованіші учні та вчителі без великих коштів на купівлю книжок англійською мовою користуються російськими піратськими сайтами — але навіть науково-популярна сучасна російська література містить пропаганду. На жаль, для української гуманітарної еліти власний комфорт, для підтримки якого вони не хочуть навіть чути слово “математика”, важливіший за виживання країни. Розвиток історії та художньої літератури це прекрасно, але без мотивування майбутніх інженерів це буде відбуватись за межами України.
Що робити — щось намагаються робити невеликі групи людей. Без державної підтримки, де є розмови про STEM на фоні знищення фізико-математичної та природничої освіти. Впливу на уряд, МОН, ВР в нинішніх умовах немає. Для медіа ця проблема нецікава. Цікавіше підтримувати безвідповідальних людей, які закликають скасувати математику для всіх учнів, крім невеличкого відсотку дуже мотивованих, щоб мати можливість купити своїй дитині диплом про вищу освіту, хоча та дитина не змогла опанувати програму початкової школи.