Рош га-Шана в Умані: молитви про життя і мільйони для міста
Олег Вишняков, бізнесмен, Почесний консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України
Уявіть собі маленьке українське місто, яке раптом прокидається в іншому ритмі. Вулиці наповнюються співами на івриті, сотні білих шатер виростають у дворах, у повітрі відчувається запах кошерної їжі, а ритм барабанів і звуки молитви зливаються з гомоном натовпу.
Це не карнавал і не фестиваль - це Рош га-Шана в Умані. І саме тут, у серці Черкащини, тисячі людей з усього світу починають свій новий рік.
Свято духовного оновлення
Рош га-Шана - це не галасливий Новий рік із салютами та шампанським. Це день, коли лунає шофар - баранячий ріг, що символізує пробудження душі.
Євреї вірять: саме тоді на небесах відкривається “Книга життя”, і в ній записується доля кожної людини на рік уперед. Тому в ці дні головні молитви звучать не про багатство чи успіх, а про життя, мир і прощення.
Віряни просять, щоб наступний рік був “солодким” - звідси символічні яблука з медом. Гранат нагадує про численні добрі справи, а риб’яча голова - про прагнення бути “на голові, а не в хвості”.
Це мова символів, яка крізь прості речі говорить про складне: майбутнє залежить від наших дій.
Чому саме Умань?
Для багатьох хасидів Рош га-Шана неможливо уявити без поїздки до Умані. Тут похований рабі Нахман із Брацлава, який залишив своїм послідовникам обіцянку: той, хто помолиться на його могилі у ці дні, отримає духовний захист на весь рік. Тож тисячі паломників вирушають у дорогу, долаючи тисячі кілометрів, щоб опинитися в маленькому українському місті.
І це робить Умань унікальною точкою на світовій релігійній карті. У вересні вона перетворюється на центр хасидського життя, на місто, де стикаються культури, традиції та релігії.
Економіка святкувань
Але Рош га-Шана - це не лише духовна подія. Для Умані вона має й матеріальний вимір. Нові дані показують: у 2025 році туристичний збір для паломників становить 400 гривень на добу з особи.
Якщо порахувати, то за три дні перебування кожен прочанин сплатить приблизно 1200 грн. За 40 тисяч людей це майже 48 мільйонів гривень - лише з офіційного збору.
Навіть якщо врахувати, що платять не всі, а частина приїжджає на менший термін, міський бюджет може розраховувати на 20–30 мільйонів гривень. Для міста з населенням у 80 тисяч - це сума, яка може змінювати обличчя вулиць, комунального господарства й навіть місцевих шкіл чи лікарень.
А є ще “невидима економіка”: оренда житла, кошерні кафе, транспорт, магазини. У ці дні Умань живе цілодобово, і прибутки малого бізнесу зростають у рази.
Хтось здає квартиру за ціною кількох місячних зарплат, хтось відкриває тимчасові торгові точки. Для підприємливих людей це можливість, яку неможливо пропустити.
Духовність і прагматизм
Цікаво спостерігати, як у цьому святі переплітаються дві площини - сакральна і практична. Для хасидів Рош га-Шана в Умані - це шанс доторкнутися до святості.
Для місцевих жителів - це можливість заробити й водночас випробування терпіння, бо разом із грошима приходить і хаос: шум, тіснота, перевантажені комунальні служби.
Можна по-різному ставитися до цього явища. Хтось бачить у ньому лише бізнес, хтось - лише віру. Але, можливо, правда в тому, що Умань стала місцем, де ці два світи співіснують.
Місто живе своїм життям 360 днів на рік, і лише на кілька осінніх днів стає точкою тяжіння для десятків тисяч людей з усього світу.
І, може, в цьому й полягає головний урок Рош га-Шана: новий рік - це завжди шанс. Для віруючих - шанс на очищення. Для міста - шанс на розвиток. Для кожного з нас - шанс почати спочатку.
