Інтерфакс-Україна
18:56 02.10.2025

Автор ВОЛОДИМИР ХАУСТОВ

Державна атестація української науки: що далі? Огляд та оцінка

3 хв читати
Державна атестація української науки: що далі? Огляд та оцінка

Володимир Хаустов, вчений секретар державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України, кандидат технічних наук

 

Міністерство освіти і науки України завершило державну атестацію вишів і наукових установ у напрямах агроветеринарних та суспільних наук — за новою методикою оцінювання наукової ефективності.

Мета — не лише дати оцінку, а й підтримати найсильніші наукові колективи. Вперше — оцінювали не лише юросіб, а й окремі наукові підрозділи.

Це важливо. Бо без фінансування науки — немає майбутнього. Як колись сказав Рональд Рейган: «Ми фінансуємо науку не тому, що ми багаті. Ми багаті — тому що фінансуємо науку».

В умовах обмежених ресурсів, держава має підтримати тих, хто справді робить сучасну науку прорив. Новий підхід МОН дає шанс змінити те, що не змінювалось десятиліттями.

Реальність така: з часів СРСР залишилась низка наукових установ, які не мають реального замовника, існують лише за бюджетні кошти — і не дають віддачі. Атестація має змусити ці установи змінитися.

Методика — потрібна і вчасна. Але неідеальна.

Позитив: атестація проходить за напрямами наук — це логічно. Проте укрупнення груп — проблемне. Наприклад, усі суспільні науки оцінюються разом. А це — і економіка, і історія, і соціологія… І кожна має свої публікаційні традиції, свої джерела фінансування.

Тому формула повинна враховувати специфіку. А вагові коефіцієнти — бути диференційованими.

Крім того, методику затвердили після того, як КМУ вже ухвалив постанову про саму атестацію. Тобто: спочатку прийняли рішення — а вже потім розробили правила гри. Це породжує юридичні колізії.

Ще одне. Заповнення звітів — колосальна бюрократія. Дані потрібно вбивати вручну, витрачаючи місяці. Хоча всі публікації і патенти вже є у базах ДНТБ та УкрНОІВІ. У 2022 році я пропонував створити автоматизовану систему «Наука України», яка б сама збирала і рахувала ці дані. Але досі — ручний режим.

Окрема проблема — єдиний інтегральний індикатор. У нього запхано все підряд, але він не дає уявлення про унікальність установи. Краще — менше показників, але справді важливих. Сьогодні у світі все більше довіряють експертним оцінкам, а не суто математичним формулам.

Неприйнятно й те, що одна методика використовується для всіх наук, в тому числі, галузевої науки. А галузеві установи часто не мають ні публікацій у Scopus чи WoS, ні будь-яких публікацій, ні патентів — бо їхні результати закриті або конфіденційні.

У підсумкових балах атестації — дисбаланс. Дають перевагу публікаціям у закордонних виданнях та грантам від іноземних організацій. Наприклад, 3 гривні українського конкурсного фінансування прирівнюються до 1 гривні міжнародного. А закордонні госпдоговірні кошти оцінюють у півтора рази вище за вітчизняні.

Схожа ситуація — з публікаціями. 7 з 11 показників — про зарубіжні журнали. Монографія в Україні дорівнює лише розділу у монографії, індексованій у Scopus. Це непропорційно.

У сфері інтелектуальної власності — ще один абсурд. Один патент прирівнюється до трьох монографій. Але патенти на хімічні сполуки можна штампувати, варіюючи формулу. При цьому реальні ліцензійні договори на використання — майже відсутні. За три роки — лише 148 на винаходи.

Щодо експертної діяльності — ситуація також парадоксальна. Наприклад, наші колеги брали участь в експертизах ООН, ЮНЕСКО, оцінювали держпремії, але це не враховується. Бо методикою «не передбачено».

У підсумку — нова методика має сенс і необхідна. Але її треба доопрацьовувати. З урахуванням реалій. І з орієнтацією на розвиток науки в для України, а не просто на статистику співпраці з іноземцями.

Розвиток держави починається з науки. І наука — це не тільки звіт, не формула і не база даних. Це — люди. Це — ідеї. Це — наше майбутнє.

Статтю підготовлено спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. Деталі дивіться у відео.

ОСТАННЄ

ВОЛОДИМИР КРЕЙДЕНКО

Електромобільність як стратегія незалежності: чому продовження пільг до 2027 року - це сильне рішення

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Лебеді гинуть мовчки. Міндовкілля дозволяє жорстокість

ОЛЕКСАНДРА МАРЧЕНКО

Як не дати "поколінню, що народилося зі смартфоном" стати жертвами онлайн-шахрайства

КСЕНІЯ МЕЖОВА

Коли Регулятор виходить за межі - як захиститися від його рішень

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Сучасні тренди та перспективи розвитку ринку торгової нерухомості України - UTG

ЄГОР ПЕРЕЛИГІН

Коли технології стають геополітичною зброєю

ДАНИИЛ ГЕТМАНЦЕВ

ВВП Польщі перевищив 1 трильйон доларів: роль пенсійних накопичень у цьому успіху

ОЛЕКСАНДР ГАВВА

Як АТ "Оператор ринку" допомагає енергетикам зрозуміти логіку ринку електроенергії

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Два інструменти фінансового суверенітету

ТАРАС ЛИЛИК

Як цифрові сервіси та конкуренція змінюють будівельну галузь

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА