10:59 29.05.2020

Автор АНДРІЙ БОЙЦУН ОЛЕКСАНДР ЛИСЕНКО

Як зекономити по півтори гривні на наглядових радах і втратити по 700 гривень на держпідприємствах

9 хв читати
Як зекономити по півтори гривні на наглядових радах і втратити по 700 гривень на держпідприємствах

Андрій Бойцун та Олександр Лисенко, незалежні консультанти з корпоративного управління

У своєму зверненні 10 квітня, анонсуючи зміни до держбюджету, Володимир Зеленський заявив: «…деякі видатки, на жаль, дійсно скорочуються, але тільки тимчасово, і будуть обов’язково повернуті після подолання COVID-19… "Мільйонні" зарплати та премії пішли у минуле». Зокрема, уже з квітня винагорода членів наглядових рад державних компаній та банків не перевищуватиме 47 тисяч гривень.

Рішення виконано

Вже 13 квітня парламент проголосував за відповідні законодавчі зміни, а 29 квітня уряд відповідно обмежив розмір місячної зарплатні топ-менеджерів та місячної винагороди членам наглядових рад держкомпаній до 10 мінімальних зарплат (тобто 47 230 грн.). Ці обмеження встановлено до кінця місяця, у якому відміняється карантин, починаючи з квітня 2020 р. – тобто, фактично «заднім числом».

У випадку з держбанками Кабмін обрав інший шлях і прийняв три ідентичні рішення по кожному з них – «Приватбанку», «Укрексімбанку» та «Ощадбанку». Цими рішеннями уряд: (1) рекомендував наглядовій раді на час карантину обмежити зарплатню топ-менеджерам до 47 230 грн., (2) членам наглядової ради обмежити свою винагороду да такого самого рівня. Цікаво, що у випадку з наглядовими радами банків не зазначено терміну, до якого діє таке обмеження.

Тепер проаналізуємо, який ефект матимуть такі рішення влади – зокрема, скільки українці як кінцеві власники цих держпідприємств та банків зможуть зекономити за кожен місяць карантину.

Вплив на держбюджет

Для початку порахуємо, скільки ж коштувало кожному українцю на місяць утримання членів наглядових державних компаній та банків. В Україні є вісім держкомпаній, у яких наглядові ради відповідають законодавству і члени яких отримують платню більше 47 тис. грн. До них треба додати ще три згадані вище держбанки. У наглядових радах держкомпаній по 5-7 членів, у наглядових радах держбанків – по 7-9 членів (див. Табл. 1).

Тепер припустимо, що кожен із них отримує максимальну платню, передбачену Постановою Кабміну №668 для відповідних підприємств (див. Табл. 1). Насправді, сумарна винагорода є меншою – наприклад, деякі представники держави у наглядових радах можуть отримувати меншу винагороду, а деякі – не отримують її взагалі.

За таких припущень сумарна винагорода усіх 71 членів усіх зазначених наглядових рад до карантину коштувала державним компаніям та банкам приблизно 25 млн. грн. на місяць, тобто 61 коп. в розрахунку на одного українця (див. Табл. 1).

Тепер визначимо суму, яку зекономила влада своїми рішеннями. На час карантину було встановлено максимум у 47 230 грн. на місяць.

Тобто, у порівнянні з «минулим», сумарна економія на винагороді усіх 71 членів усіх наглядових рад складе близько 22 млн. грн. на місяць. В розрахунку на одного українця – це 53 коп. на місяць або півтори гривні за весь час карантину (див. Табл. 1).

Щоправда, навіть ці півтори гривні не можна покласти у держбюджет. По-перше, змінами до бюджету не передбачено механізму такого повернення, і зекономлені таким чином гроші й надалі залишаться на рахунках цих держкомпаній. По-друге, враховуючи, що Постанова №668 встановлює розмір саме річної винагороди, можливо й таке, що держкомпанії та банки донарахують членам своїх наглядових рад «зекономлені» суми після закінчення карантину.

Ба більше, з технічної точки зору рішення про скорочення винагород не лише не наповнить держбюджет, але й призведе до недоотримання ним коштів – адже податки, які сплачують з розміру своєї винагороди члени цих наглядових рад, сумарно становитимуть лише 654 тис. грн. замість 5 млн. грн. Іншими словами, за час карантину держбюджет не дорахується 13 млн. грн. від цих податків (див. Табл. 1).

Вплив на результати держпідприємств

Аби обчислити вплив на результати держпідприємств, для початку згадаємо, для чого в державних компанія та банках взагалі було розпочато реформу корпоративного управління, в результаті якої і було сформовано наглядові ради.

Метою цієї реформи було підвищити ефективність роботи держкомпаній та банків, які традиційно були збитковими, – в першу чергу, шляхом обмеження політичного впливу на їхню діяльність та можливостей для використання їх політиками у корупційних схемах.

До впровадження реформи корпоративного управління держкомпанії приносили постійні збитки. Так, 100 найбільших державних підприємств України (не враховуючи банків) закінчили 2014 рік із сукупним збитком у 116,6 млрд. грн. – тобто, по 2 789 грн. на кожного українця на рік.

Сукупний збиток 100 найбільших державних підприємств України у 2014 році, грн. 116 600 000 000
Населення 41 800 000
Втрати на 1 українця на рік, грн. 2 789
Втрати на 1 українця на місяць, грн. 232.46
Втрати на 1 українця за час карантину, грн. 697.37

Іншими словами, у ті часи держава втрачала по 697 грн. на кожного українця за кожні три місяці (за нашими припущеннями, три місяці триватиме карантин).

Саме стільки будемо ми втрачати, якщо вважати, що скасування реформи корпоративного управління поверне нас у стан 2014 року. А підстави так вважати є. Це і згадані публічні заяви Президента, і прийняття законів, які фактично нівелюють домовленості, зафіксовані у контрактах із членами наглядових рад, оскільки змінюють рівень їхньої винагороди заднім числом. До цього слід додати ще й законодавчі ініціативи монобільшості, якими пропонується заборонити іноземцям входити до складу наглядових рад держкомпаній.

Усе це неодмінно буде спонукати самих членів наглядових рад просто з них звільнитися. Для більшості з них не важко буде знайти собі аналогічну посаду, особливо в країні, де їхні компетенції та робота гідно оцінюються. А у цей час українські державні компанії та банки можуть поступово повертатися до фінансового стану 2013-2014 років та знову перетворюватися на предмет політичних торгів та корупційних схем.

Вплив на суспільну думку

Звичайно, окрім сухих математичних міркувань, є така річ, як проста людська солідарність із постраждалими.

З одного боку, через карантин значна частина малого та середнього бізнесу втрачає дохід, а значна частина населення – робочі місця та джерела для існування. З іншого боку, держава виплачує менеджерам та наглядовим радам своїх компаній великі гроші. Тому серед рядків закону читається бажання зняти суспільну напругу.

Однак навіть в такому контексті рішення навряд чи досягне цілі. По-перше, як ми уже зазначили, «недоплачені» кошти не зможуть бути використані для надання допомоги населенню. По-друге, а чи є у влади взагалі інформація, що обмеження до 47 тисяч цю напругу зніме у той час, коли середня зарплата по Україні становить 11 тис. грн. на місяць?

Більш дієвими з цієї точки зору було би звернення Президента з розумінням поставитися до ситуації, у якій опинилася Україна у зв’язку з COVID-19. Самі держкомпанії та банки могли би проявити солідарність через гуманітарну допомогу, як  «Нафтогаз» чи «Приватбанк». Члени наглядових рад могли би добровільно та публічно спрямувати частину своєї винагороди на допомогу у боротьбі з епідемією. Якби мали такий вибір.

Але якщо прохання Президента до «олігархів» долучитися до боротьби з епідемією виглядало як акт солідарності, то урізання винагород членам наглядових рад виглядало як акт помсти.

Сухий залишок

Питання винагород наглядових рад на сьогодні є резонансним, а тому легко використовується як інструмент політичних спекуляцій. Аби раз і назавжди припинити такі спекуляції, необхідно нарешті визначити об’єктивний рівень таких винагород. Це можна зробити виключно шляхом проведення дослідження, яке порівняє рівень винагород на аналогічних посадах у схожих компаніях в інших країнах чи у приватному секторі.

На сьогодні ж рішення влади про скорочення винагород наглядових рад держкомпаній не мало впливу на бюджет, а також могло й не мати впливу на суспільну думку. Натомість, разом з іншими ініціативами влади, воно ризикує підірвати реформу корпоративного управління держпідприємств як таку. Якщо з наглядових рад підуть професіонали, а їх замінять корупціонери (або наглядові ради взагалі скасують), у майбутньому ми побачимо ті збитки, які уже бачили до Майдану. І вони стосуватимуться кожного українця.

Таблиця 1. Винагорода членів наглядових рад держпідприємств та держбанків до та під час карантину

Компанія/банк*

Кількість членів НР**

Макс. винагорода члена НР на рік, тис. грн.***

Макс. винагорода члена НР на місяць, тис. грн.

Сумарна макс. винагорода всієї НР на міс., тис. грн.

Макс. винагорода члена НР на міс. на час карантину, тис. грн.

Сумарна макс. винагорода всієї НР на міс. на час карантину, тис. грн.

Економія на одній НР, тис. грн. на міс.

Загальна економія на одній НР за весь час карантину****, тис. грн.

Нафтогаз

6

6 328

527

3 164

47,23

283

2 881

8 642

Укрзалізниця

7

6 328

527

3 691

47,23

331

3 361

10 082

Укргідроенерго

5

1 370

114

571

47,23

236

335

1 004

Укренерго

5

1 822

152

759

47,23

236

523

1 569

АМПУ

6

1 370

114

685

47,23

283

402

1 205

Укрпошта

7

1 370

114

799

47,23

331

469

1 406

Аеропорт Бориспіль

5

1 370

114

571

47,23

236

335

1 004

МГУ

6

5 062

422

2 531

47,23

283

2 248

6 743

Приватбанк

9

6 328

527

4 746

47,23

425

4 321

12 963

Укрексімбанк

7

6 328

527

3 691

47,23

331

3 361

10 082

Ощадбанк

8

6 328

527

4 219

47,23

378

3 841

11 522

РАЗОМ

71

 

 

25 427

 

3 353

22 074

66 222

Податки на винагороду членів НР

 

 

 

4 958

 

654

-4 304

-12 913

Населення, тис. чол.*****

41 800

 

 

 

 

 

 

 

В розрахунку на одного українця, грн.

 

 

 

0,61

 

0,08

0,53

1,58

 

* До переліку потрапили ті компанії,  у яких наглядові ради сформовано відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та члени яких могли мати середній розмір місячної винагороди понад 47 230 грн станом на 01.04.2020,  відповідно до Постанови КМУ №668, а також всі державні банки у яких наглядові ради сформовано відповідно до Закону України "Про банки і банкківську діяльність".

** НР - наглядова рада.

*** У розрахунок взято останній відомий максимальний розмір винагороди члена наглядової ради кожної державної компанії у відповідності до Постанови КМУ №668 у редакції від 05.09.2018, оскільки саме за даною редакцією Постанови було встановлено граничний розмір діючих членів наглядових рад державних компаній. Для держбанків ми зробили припущення, що розмір винагороди члена наглядової ради держбанку приблизно дорівнює максимально можливому розміру за Постановою КМУ №668, оскільки законодавство, зокрема Постанова КМУ №267 від 27.03.2019, не встановлює чітких значень розміру такої винагороди. У свою чергу, за даними "НВ Бізнес" середній рівень винагород членів наглядових рад Укрексімбанку та Ощадбанку є меншим - 300 тисяч гривень на місяць (https://nv.ua/ukr/biz/markets/zarplata-chleniv-naglyadovih-rad-derzhkompaniy-i-bankiv-skilki-otrimuyut-zarplata-leshchenka-novini-ukrajini-50066494.html).

**** У розрахунок взято період карантину з 01.04.2020 до 01.07.2020.

***** Наявне населення за данними Держстату станом на 01.04.2020 (http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2020/ds/kn/kn_u/kn0320_u.html).

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА