Анна Волковінська, керівниця напрямку Prestigio Solutions компанії АСБІС-Україна

 

У 2017 році в Україні стартувала програма реформування освіти «Нова українська школа» (НУШ). Постулати нової концепції спираються на найкращі світові освітні практики і включають такі ключові принципи:

1. Навантаження на дітей має враховувати біологічні та психологічні особливості їхнього розвитку.

Такий підхід допомагає дітям сконцентруватися на процесі навчання, а не на подоланні стресу. Особливо він важливий для першокласників, яким необхідно не тільки навчитися «вчитися», а й безболісно адаптуватися до нового ритму життя.

Як це реалізовано на практиці?

• У молодшій школі тепер не ставлять оцінок, а тільки допомагають розібратися і виправити помилки. Дітей заохочують зрозумілими їм звичними смайликами. За підсумками чвертей і року не видають табеля. Але батьки отримують вичерпні рекомендації від учителів і від психологів про те, на що звернути увагу, що відкоригувати, як допомогти дітям краще вчитися й ефективніше взаємодіяти з колективом і вчителями.
• Скоротилася тривалість уроків. Замість 45 хвилин вони тепер тривають 30. Зате збільшилися перерви, під час яких діти можуть зайнятися активними іграми або відпочити й цікаво провести час у спеціально обладнаних зонах релаксу, у яких є конструктори, книги, гральні килимки.
• Упроваджено гейміфікацію: всі уроки тепер проводяться в ігровій формі. Це допомагає дітям прожити і переосмислити в зрозумілому їм форматі поданий матеріал.
• Важливо, що тепер школа піклується про здоров'я дітей. Їх постійно пересаджують у класі на різні місця, це допомагає правильному формуванню зору. З комп'ютерами діти працюють тільки 15 хвилин, далі навчання проводиться без електронних девайсів. І головне: першокласникам перестали задавати домашні завданя. Тепер після школи вони можуть набиратися сил або ж відвідувати позакласні розвивальні заняття.

Ці зміни вже позитивно впливають на першокласників і допомагають їм органічно влитися в навчальний процес.

Я як мама першокласника задоволена такими інноваціями в школі.

2. Наступний важливий принцип: прикладний аспект і STEM-підхід.

Нова політика Міністерства освіти спрямована на те, щоб школярі отримували знання з фокусом на практичне застосування і в контексті майбутніх професій.

Що це означає і як це працює?

• Умови шкільних завдань максимально наближені до тих, які дітям доводиться вирішувати в житті: учитель має не тільки пояснити матеріал, а й показати на прикладах, як він застосовується. Крім того, школи активно впроваджують міждисциплінарний підхід STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics), який полягає в одночасному практичному застосуванні теоретичних знань з різних областей. Наприклад, побудова автоматизованих теплиць, де потрібно одночасно використовувати знання з біології вирощування культур, фізики, програмування, проектування, а також ручна праця, або використання / створення комп'ютерних програм для написання музичних творів.
• Дуже важливо, що сьогодні школи отримали змогу застосовувати творчі й нестандартні методики освіти. Наприклад, у Львові був розроблений відкритий урок фізики, який проводиться в картинній галереї. Пізнавальна екскурсія не тільки розширює культурний кругозір, але й супроводжується цікавою демонстрацією на творах мистецтва того, які фізичні закони задіяні в кожному сюжеті. Звичайно, цей приклад не про першокласників, але такі самі закони діють і для них: уроки природи на вулиці, захопливі досліди, спостереження. Це подобається дітям і допомагає засвоювати знання.

3. Наступний принцип: інтерактивність.

Важливим підходом у сучасній освіті є вільна взаємодія учня і вчителя, а також однокласників між собою. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, щоб кожен присутній був залучений до спільної діяльності, ставав активним учасником обговорення, робив свій індивідуальний внесок.

• Один із найпоширеніших інструментів, який зараз застосовуються в першому класі, – це проектна командна робота. Діти діляться на групи й отримують завдання зробити будь-який проект разом. Вони самі розподіляють між собою завдання, кожен робить свій внесок, разом презентують результат. Відмінна методика, яка допомагає їм і налагоджувати соціальні зв'язки, і розвиває так звані soft skills (навички комунікацій, роботи в команді, управління проектами, презентацій).

 

4. І тут ми наближаємося до ще одного важливого принципу: діджиталізація.

Організувати навчальний процес сьогодні можливо тільки за допомогою інноваційних цифрових технологій. Чому?

Річ у тім, що в школах зараз навчаються діти поколінь Z («Зет») і Alpha («Альфа»).

У цьому році в школу підуть першокласники-Alpha (ті, хто народився після 2010 року). Ці діти дуже відрізняються від попередніх поколінь. Вони вже виросли в цифрову епоху і з раннього віку користуються різними гаджетами, включаються в інформаційні технології, вони звикли жити й спілкуватися онлайн. Вони активні інтернет-користувачі. Подивіться: верхні рядки рейтингу YouTube посідають дитячі канали.

Вони швидко втомлюються, якщо їм нецікаво, і миттєво «перемикаються». Їх не можна змусити щось зробити. Примус як метод навчання на них не діє. Вони будуть з інтересом отримувати знання, але лише в тому випадку, якщо усвідомлюють, навіщо їм це потрібно. Вони вміють сприймати великі обсяги інформації, але не терплять ні фізичного, ні морального насильства. Ці діти вважають за краще обирати самі, яку інформацію, де і як отримувати.

І це неможливо не враховувати в процесі навчання. Викладачам треба навчитися їх захопити, говорити з ними однією мовою і використовувати інформаційні технології!

Що зараз відбувається з діджиталізацією в школах?

Ще рік тому, за даними МОН, майже 700 українських шкіл не мали доступу до інтернету взагалі, а понад 9000 шкіл з доступом до мережі могли «похвалитися» тільки швидкістю менше 30 Мбіт. У минулому році держава спрямувала 700 мільйонів гривень на інтернетизацію, а одним із ключових завдань Міністерства цифровий трансформації було озвучене навчання вчителів цифрових технологій. І наша команда активно їм допомагає в організації цього процесу.

Якщо говорити про впровадження цифрових технологій в офлайн-навчання, в Україні вже дуже багато зроблено для того, щоб учителі могли говорити з дітьми-першокласниками їхньою мовою. В українських школах впроваджуються інформаційні технології, які дозволяють перевести всі форми навчання в оперативний цифровий формат: класну роботу, домашні завдання, контроль знань.

Наприклад, багато шкіл уже не тільки закупили комп'ютери вчителям і підключили інтернет, але й придбали системи для інтерактивного навчання: інтерактивні дитячі столи і мультиборди (інтерактивні панелі все-в-одному), а також програмне забезпечення для роботи з ними. Такі сучасні інтерактивні панелі мають широкий спектр можливостей і виводять навчальний процес на якісно новий рівень. Інновація дозволяє керувати зображенням, створювати інтерактивні уроки й нові елементи, писати простим дотиком будь-якого непрозорого предмета до сенсорного екрану або через додатки для мобільних пристроїв.

Впровадження обладнання для інтерактивного навчання дуже важливо. Чому? Мультиборд, наприклад, – це можливість не тільки демонструвати різноманітний наочний і ефектний контент, уже наявний у базі, а й створювати власні якісні мультимедійні презентації. Використання ілюстрацій і відео в навчанні спрощує сприйняття інформації. Можливість користуватися екраном додатково залучає дітей в освітній процес.

Організовувати роботу в класі стало зручніше. Учитель керує основним пристроєм на базі спеціального програмного забезпечення, яке дозволяє об'єднатися з учнівськими в єдину інтерактивну середу. Саме так відбувається обмін мультимедійною інформацією: текстами електронних підручників, відео, зображеннями, аудіозаписами, 3D-моделями, навчальними іграми і програмами. Все, що потрібно учням і вчителеві, вже завантажено, або може бути з легкістю завантажено додатково. Залишилося тільки користуватися і осягати нові знання, а цей процес дійсно став в рази цікавіше!

Ба більше, таким чином викладач роздає колективні або індивідуальні завдання, запрошує учнів ділитися своїм екраном з однокласниками, виводить інформацію на загальний екран інтерактивної дошки тощо. У свою чергу, вчитель контролює всі пристрої учнів (планшети або комп'ютери), а це зводить до мінімуму фактори відволікання. Простіше кажучи, зростає залученість дітей в навчальний процес. Такі системи можуть працювати офлайн, що особливо актуально для шкіл на периферії. Їх легко встановити на будь-які пристрої (смартфони, планшети, ноутбуки, інтерактивні дошки) будь-яких виробників і працювати з будь-якою ОС: Windows, Android, iOS або іншими.

До речі, всупереч поширеній точці зору про те, що вчителі, особливо у віці, не готові адаптуватися до нової системи освіти і IT, відповідально заявляю: це - міф. Ми отримуємо багато відгуків саме від викладачів, так ось: їм стало набагато цікавіше і легше готувати уроки, а діти краще засвоюють навчальний матеріал.

Крім того, завдяки інтерактивним девайсам з відповідним програмним забезпеченням, встановленим у багатьох школах, навчальний процес стає безпечним для дітей і викладачів під час пандемії коронавірусу. У багатьох випадках викладачі ведуть уроки дистанційно з класного приміщення, а всі необхідні навчальні матеріали автоматично відображаються на пристроях дітей, які перебувають у цей час поза школою. Метод багато в чому аналогічний традиційним заняттям в класі, повністю забезпечує ефект присутності за рахунок наявності живого спілкування, інтерактивної взаємодії, системи контролю.

Іншими словами, якщо виключити чинник карантину, можна було б резюмувати, що українська шкільна система, особливо для першокласників, розвивається згідно зі світовими трендами.

Проте коронавірус вніс серйозні зміни в навчальний процес і виявив його слабкі місця.

По-перше, країна до початку карантину не встигла закінчити повну цифровізацію шкіл: забезпечити всіх викладачів технікою і навчити їх працювати з новими діджитал-інструментами.

По-друге, більшість учителів не встигли підготуватися до роботи онлайн, не змогли опанувати таке програмне забезпечення для командної роботи, як Microsoft Teams, Zoom і інші. Зараз Міністерство освіти і науки оперативно складає для педагогів інструкції до програмних засобів, які найчастіше використовуються для дистанційного навчання, і наша команда активно допомагає їм у цьому.

По-третє, і це найголовніше, методика викладання онлайн відрізняється від методики викладання офлайн, і до цього не були готові навіть ті школи, які успішно здійснили перший етап діджіталізаціі.

Школи не впровадили єдиний стандарт ведення дистанційних уроків. У результаті дітям і батькам довелося підлаштовуватися під смаки кожного викладача: хтось вів уроки по Skype, хтось – в Zoom, хтось викладав уроки в текстовому форматі на Google-диск зі вказівками сторінок підручника і посиланнями на відео.

Зокрема і для першокласників!

Це серйозно заважало сприйняттю інформації. З повною відповідальністю можу заявити, що першокласники самостійно з завданням перемикання між каналами не справляються, і при продовженні подібної практики рівень знань ризикує катастрофічно впасти. Необхідно ухвалювати рішення на рівні керівництва кожної окремої школи, які платформи використовувати, а також як організувати, уніфікувати і стандартизувати процес онлайн-навчання. Для всіх учнів, особливо першокласників, треба продумати і впровадити зрозумілу і просту систему «однієї кнопки»: включив і вчишся.

Є ще одна проблема: діджиталізація учнів.

У нас є державна програма забезпечення всіх учнів підручниками. Але в нас не існує програм, які допоможуть забезпечити всіх учнів комп'ютерами.

При вимушеному і обов'язковому переведенні навчання в діджитал під час карантину ця проблема стає як ніколи гострою і актуальною. Не всі сім'ї можуть фінансово дозволити собі придбати першокласнику особистий комп'ютер для навчання, а заняття за допомогою смартфона – це профанація, яка не забезпечує належної якості освіти і погіршує здоров'я дітей.

Мають бути створені проекти підтримки бізнесу і батьків: наприклад, програми кредитування, які допомогли б забезпечити дітей засобами навчання - комп'ютерами.

Ці питання треба вирішити обов'язково, якщо навчання знову піде в онлайн.