13:37 29.12.2020

Автор АНДРІЙ ЛИГА

Що означають 11 нефіскальних чеків з топ-20 інтернет-магазинів електроніки-2020

7 хв читати
Що означають 11 нефіскальних чеків з топ-20 інтернет-магазинів електроніки-2020

або чому маємо чергове підтвердження вислову, що «невидима рука ринку та принцип «laissez-faire» діють лише в країнах, де є «видима рука держави»

Андрій Лига, співробітник  Інститута економіко-правових досліджень НАН України, член правління всеукраїнської асоціації споживачів "Пульс"

 

Винесений у підзаголовок  вислів шефа-економіста світового банку, професора економіки в університеті Корнелла (США) Каушика Басу з книги «По той бік невидимої руки. Підстави нової економічної науки»  пригадуються кожного разу, коли українські високопосадовці, політики, та представники недобросовісного бізнесу, починають як мантру повторювати, що «невидима рука ринку та принцип державного невтручання в економіку - це запорука вирішення всіх проблем українського суспільства».

В своїх статтях у фахових наукових виданнях я вже неодноразово підкреслював, що аргументація прихильників невтручання держави та віра у всемогутність саморегулювання ринку не витримують перевірки ані українськими реаліями, ані сучасним економічним досвідом країн лідерів світової економіки, ані сучасною економічною теорією.

Якщо стисло пройти по наведеній контраргументації, то  можна відмітити, що по-перше, з кожним роком української незалежності рівень державного втручання в економіку та права споживачів зменшується, але пропорційного економічного зростання  та вирішення суспільних проблем не відбувається.

По-друге, всі сучасні успішні економіки світу завдячують своєму успіху, знайденому балансу між державним втручанням та невтручанням в економіку. Всі найбідніші країни світу завдячують у своїй бідності в рівному обсязі двом економічним  крайнощам: в першому випадку -  зайвому втручанню держави, в другому неспроможністю або мало ефективністю державного впливу на ринок.

Баланс базується  на втручанні та невтручанні, на не позбавленні держави будь яких механізмів для втручання та контролю за економікою, а навпаки можливістю держави ефективно відстежувати ситуацію на ринку, та в будь-який момент припинити або притягнути до відповідальності за протиправну діяльність. При цьому рівень відповідальності завжди має перевищувати економічний ефект від такої діяльності. На підтвердження наявності такого контролю в провідних економіках, достатньо пригадати славетний американський вислів «про неминучість смерті та податків».

І нарешті по-третє, більшість з сучасних економічних теорій визнають, що «невидима рука ринку та принцип «laissez-faire», безпорадні при «фіаско (провалах) ринку», що руйнують економіку. Виділяють чотири основні причини, для таких провалів, це:

1.       Нечесна конкуренція.

2.       Асиметрія інформації для учасників ринку.

3.       Слабка зацікавленість виробляти суспільні блага та забезпечення соціальних гарантій.

4.       Малопридатність для усунення негативних екстерналій (ефектів) на ринку.

Усі ці причини виникають внаслідок функціонування недобросовісних господарських практик. А їх споживач бачить щодня.

Ось результати дослідження методом «Таємний покупець», проведені Центром споживчих експертиз «ТЕСТ» в топ-20 інтернет-магазинів електроніки за останні 4 роки

Навіть у цій галузі, де видача фіскального чеку є обов’язковою вимогою законодавства з 2017 року, рука держави надзвичайна слабка. Додайте сюди корупційні інтереси чиновників, постійні мораторії на перевірку, наявність відповідальності за невидачу фіскального чека в 1 гривню та постійних відстрочок реформи з детінізації -  ось так  з’являється результат, коли недобросовісний бізнес вимогу Закону не виконує.

Так моніторинг топ-20 інтернет-магазинів електроніки встановив повну або часткову невидачу фіскальних чеків у 2017 році у 13 магазинах, у 2018 у 11 продавців, у 2019 у 14, а в 2020 у 11. Тобто стабільно більша їх частина ігнорує законодавство. При цьому по приблизно третина їх видає постійно, а інші системно не видають, або – за настроєм.

Ця 11-ка - великий бізнес, упізнавані бренди, запитувані в інтернеті найчастіше споживачем протягом Чорної п’ятниці – найбільших розпродажів року – бренди Aлло, Citrus, Stylus. F.ua.

Ще кілька великих магазинів за 4 роки видали (під час досліджень) фіскальний чек лише 1 раз, це  Rozetka та AKS.

Так може проти розширення фіскалізації виступає не малий бізнес (який ніколи не може зрівнятись в «тіньових схемах» з великим), а саме великий недобросовісний бізнес, що руйнує українську економіку та права споживачів? Просто він руками політтехнологів та за допомогою маніпуляцій прикриває свою протиправну та незаконну діяльність, цементуючи хворобливу ситуацію, що наразі його влаштовує.

 

Але найгіршим наслідком такої ситуації стає потрапляння економіки в «інституційну пастку», коли прийняття логічних, з точки зору чесної конкуренції, рішень (наприклад підвищення якості, дотримання прав споживачів або вимог законодавства) більше не здається логічним, адже веде до збільшення витрат та програшу у конкурентній боротьбі. Законослухняний бізнес стоїть перед вибором: або покласти край нерівним умовам, або  перейти в тінь та схеми.

Відсутність довіри споживачів до ринку виникає саме тоді, коли держава нездатна забезпечити умови для зникнення з ринку нечесної конкуренції, що живиться на нечесних конкурентних перевагах, що виникають внаслідок таких проявів «тіньової економіки», як фальсифікація, контрабанда, порушення законів та прав споживачів, зниження якості, безпечності продукції та після продажної відповідальності.

У нас в країні багато хто говорить про те, що бізнес годує державу, отже держава винна бізнесу, але чомусь, всі забувають, що український споживач годує бізнес, а отже і українську державу.

Важливість споживачів для української економіки неймовірна! 

Так за даними Держстату за витратами споживачів сформовано понад 85 % ВВП України.

Доходи державного бюджету за статтями «внутрішні податки на товари та послуги» (включають ПДВ та акцизи, які відповідно до зазначених вище витрат, сплачуються переважно українськими споживачами), формують понад 50% бюджету України, а враховуючи обсяг «тінізації економіки», легко зрозуміти, що внесок споживачів,  ще більший.

Чому споживчі організації переважно виступають, за повну фіскалізацію споживчого ринку?

Зрозуміло, що «тінь», з’являється лише там де немає прозорості, та з’являються корупційні можливості оминути вимоги Закону.

Проблема відсутності «прозорості» вирішується з появою програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі ПРРО), поєднаних в єдину базу, та залучення громадськості до процесу контролю за видачею фіскального чеку (зокрема це може бути  вирішено через запровадження механізму «кеш бек для споживача», якого так злякалися продавці з тіні й виторгували його відміну у слабкого парламенту слабкої держави).

Адже фіскальний чек важливий не тільки для держави, він має вирішальне значення для головного інвестора української економіки та донора бюджету -  для українського споживача!

Відсутність фіскального чеку при купівлі складної побутової техніки, робить неможливим повноцінний та 100% захист споживчих прав.

І справа тут не стільки в положенні ч.11 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів», яке чітко прив’язує реалізацію електроніки до наявності фіскального чеку, справа тут в тому, що лише фіскальний чек є тим механізмом, що гарантує споживачу отримання документу з усією необхідною для захисту споживчих прав інформацією про продавця. Всі інші механізми лише декларують право споживача на отримання такого документу.

Але саме норма ч.12 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» вибиває підґрунтя з під ніг критиків фіскалізації, як найважливішого механізму захисту прав споживачів, що стверджують, що  будь якого розрахункового документу достатньо для їх захисту. НЕ ДОСТАТНЬО!

Ситуація на споживчому ринку для товарів ,для яких фіскальний чек не є обов’язковим, свідчить про те, що це відверта маніпуляція, адже наприклад для одягу чи взуття діє та сама норма законодавства про обов’язковість видачі розрахункового документу встановленого зразка при чому в незалежності від того, вимагає його споживач чи ні. Власний досвід кожного українця свідчить про те, що якщо не вимагати при купівлі таких товарів чеку (особливо на ринку, чи в немережевих магазинах), то його скоріш за все ніхто не випише, тим більше це стосується харчових продуктів. І навіть, якщо такий документ буде виписаний, то ніхто не гарантує його відповідності встановленому зразку, з наявністю всієї необхідної для захисту прав споживачів інформації. Також ніхто не гарантує, можливості його відновлення (передбаченого чинним Законом), адже суб’єкт господарювання має можливість не зробити відповідного запису до обов’язкового журналу обліку розрахункових операцій.

А фіскальний чек, між тим, чи не єдина можливість забезпечити простежуваність руху товару на споживчому ринку, що значно ускладнює появу на ринку фальсифікованої або контрабандної продукції.

 

Вигоди від відсутності РРО, значно перекривають репутаційні втрати продавця, якщо споживач почне відстоювати свої права в судовому порядку чи публічно. Ці вигоди   дозволяють великому бізнесу «мімікрува́ти» під малий та ухилятись від оподаткування, реалізовувати контрабандну та фальсифіковану продукцію, знижувати її якість, ігнорувати права споживачів, тощо.

Крім того, слід враховувати, що на виробництві максимально допустимим процентом браку вважають відмітку у 5 % (але відсоток може бути і більшим). Цілком логічно припустити, що недобросовісний бізнес з метою, зменшення втрат буде не списувати, а виводити цей товар на ринок, адже не видаючи споживачу  фіскального чеку, він знімає з себе всю післяпродажну відповідальність.

Також, виробником передбачається ремонт електроніки, лише у акредитованих ним сервісних центрах, які не ремонтують фальсифіковану чи контрабандну продукцію.

Отже, держава має нарешті припинити загравати з недобросовісним бізнесом, та зробити нарешті останній крок, що дозволить державі ефективно захищати права споживачів, почне руйнувати «тіньову економіку», підтримає добросовісний бізнес, а також дозволить економіці вирватись з «інституційної пастки», надаючи можливості для чесної конкуренції на споживчому ринку.

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА