Олександр Сущенко, керівник напряму "Енергетика та екологія", ПРООН в Україні

 

 

Пандемія, що тривала протягом року, і, як наслідок, локдауни, серйозно вплинули на життя та добробут людей у всьому світі. Соціально-економічна оцінка впливу пандемії на бізнес та домогосподарства України, проведена ПРООН у співпраці з ООН-Жінками та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, продемонструвала, що станом на червень 2020 року 84% домогосподарств втратили дохід, а 43% мають принаймні одного члена родини, який втратив роботу.

Відновлення після цього шоку не буде легким завданням, але з появою на горизонті кількох вакцин з'явилася надія. Однак ця надія може швидко розвіятися, якщо ми повернемося до старих моделей поведінки та способів мислення, ігноруючи потенційно успішні шляхи, які стоять перед нами на шляху до зеленої економіки.

Зелена економіка є соціально інклюзивною, виробляє дуже мало вуглецю та ефективно використовує ресурси. Зростання зайнятості та доходів в умовах зеленої економіки спричиняється державними та приватними інвестиціями в ті види економічної діяльності, які дозволяють зменшити викиди вуглецю та забруднення, підвищити стійке виробництво енергії та ефективність використання ресурсів — і все це одночасно з запобіганням втраті планетарного біорізноманіття. У поєднанні між собою ці компоненти можуть спричинити те, що називають "великим перезавантаженням" світової економіки після року локдаунів та соціально-економічних наслідків боротьби з пандемією COVID-19.

Наразі в цій сфері спостерігається значна кількість нововведень, які стають підґрунтям для проривних рішень щодо швидкого поліпшення економічних і соціальних умов. Значна частина цих нововведень, які з'являються нині на ринку, застосовується з метою трансформації реальної економіки та фінансів і, як наслідок, виведення світу на "зелений шлях".

Політики також дедалі частіше намагаються потрапити на борт  "зеленого" судна: останні два п'ятирічні плани в Китаї були спрямовані на формування зеленої економіки та стимулювання розвитку зелених фінансів. Останнє містить у собі активізацію інвестиційних потоків, які призначені для проєктів у галузі сталого розвитку та виробництва екологічно чистих продуктів, і підтримують формування необхідних умов. Програма ООН з охорони довкілля визначає "зелені фінанси" як "...фінансові потоки (банківські, мікрокредитні, страхові та інвестиційні) з державного, приватного та некомерційного секторів з урахуванням пріоритетів сталого розвитку".

У грудні 2019 року Європейський Союз прийняв Європейський зелений курс (ЄЗК), який передбачає досягнення "кліматичної нейтральності" на європейському континенті до 2050 року. Для досягнення цієї мети ЄС планує залучити як приватне кошти, так і державні "зелені" фінансові ресурси. У жовтні 2020 року Україна заявила про свою готовність активно співпрацювати з ЄС та імплементувати положення ЄЗК. Уряд також заявив, що буде активно підтримувати ЄС у його намірі досягти кліматичної нейтральності всього континенту до 2050 року.

Побудова зеленої економіки в Україні зараз є стрижнем Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка включає перелік відповідних директив і нормативних актів, що полегшують перехід до зеленої економіки. Реалізація цих правових актів носить добровільний характер, але може розглядатися як передумова для повної економічної інтеграції України з ЄС.

Зважаючи на це, Україні слід більше інвестувати в освіту, щоб сформувати кваліфіковану робочу силу й експертів у сфері зеленої трансформації бізнесу та зелених фінансів. Країні конче необхідні такі таланти. Водночас, студентів, які вступають до університету, слід добре поінформувати, що всі випускники, які володіють знаннями про трансформацію зеленого бізнесу та розвиток зелених фінансів, не матимуть труднощів із пошуком роботи після завершення навчання.  2020 року до програми "Урбаністика" в одному українському університеті було додано кілька тематичних курсів. Очевидно, що потрібно більше таких курсів — до того ж найближчим часом, якщо Україна хоче спіймати хвилю і стати успішним новим економічним двигуном, який працює на зеленій економіці.

За останні кілька років ПРООН провела безліч освітніх семінарів для представників уряду, наукових кіл і бізнесу, присвячених зеленій економіці та зеленим фінансам. За цей період нам вдалося знайти та об'єднати фахівців, які є піонерами в розробці цих тем в Україні.

В очікуванні "зеленого світла" в Україні

Є політичні, економічні та технічні причини, чому процес зеленої трансформації в Україні йде такими повільними темпами. У політичному плані зелений вимір поки що не інтегрований або не повністю інтегрований в порядок денний українського парламенту та національного уряду, проте це можна легко змінити з технічною допомогою організацій у галузі розвитку, як-от ПРООН. Економічні причини пов’язані з фінансовою системою, яка занадто сильно покладається на вуглецемісні галузі та викопне паливо.

По-третє, технічні причини: згідно з Енергетичною стратегією України, частка відновлюваної енергії в загальному міксі первинного постачання повинна зрости до 25% до 2035 року. Для досягнення цієї мети потрібно буде повністю відновити всю інфраструктуру розподілу енергії за допомогою більш сучасних технологій, наприклад, шляхом встановлення "розумних мереж".

Оновлення нашої енергетичної інфраструктури за допомогою "розумних мереж" з використанням водню привело б нас у більшу відповідність з Німеччиною та Європейським Союзом. У Німеччині частка відновлюваних джерел енергії вже перевищує 50 відсотків. Система перевантажена, і єдиний спосіб змусити її працювати — це використовувати потенціал водню. Скажімо, енергію можна було б виробляти на півночі країни та транспортувати в промислові підприємства на півдні, а також використовувати її в громадському та приватному транспорті. Отже, за нинішніх обставин воднева енергія є потенційним рішенням не лише для Німеччини, а й для України — як для внутрішнього використання, так і для експорту надлишків за кордон.

Крім того, можна було б зробити ще більше, використовуючи сучасну технологію Блокчейн для контролю за розподілом енергії. Великі енергетичні компанії та споживачі в ЄС розпочали будувати децентралізовані мережі на основі цієї технології, в якій усі процеси автоматизовані й регулюються без посередників – зокрема, для купівлі та продажу енергії. Наприклад, домогосподарства мають власні акумулятори для віртуального зберігання. Разом ці невеликі сховища об'єднуються в одне велике, в якому надлишки можуть бути завантажені й у разі потреби повернуті в мережу. Це спосіб уникнути диспропорцій, запобігти перевантаженню, зменшити трансакційні витрати та полегшити збір інформації про нефінансові ризики.

Зелена політика = стійкий успіх + загальне процвітання

Україна в цілому підтримала Європейський зелений курс, тому такі процеси рано чи пізно повинні відбутися і в нас. Що потрібно зробити зараз, так це оцінити фінансові потреби та розробити стратегії залучення приватного фінансування. Логіка проста: якщо наша система буде продовжувати працювати за старими принципами, ми не зможемо приєднатися до енергетичної системи ЄС та його ринку, стара система продовжуватиме витрачати енергію та ресурси, і ми не виконаємо своїх зобов'язань в рамках Паризької кліматичної угоди.

Зрештою, саме з цих причин українському бізнесу доведеться піти "зеленим шляхом", якщо він хоче досягти успіху. Вже зараз стало дуже складно отримувати прямі кошти на фінансовому ринку без оцінки екологічних, соціальних та управлінських ризиків для бізнесу. Без такої інформації та відповідних рейтингів від визнаних агентств жодна біржа або фінансова установа не зможе надати кредитів для "зеленого переходу".

Агропромисловий сектор є найбільш перспективним із точки зору "озеленення" України. Це один з небагатьох секторів в Україні, який орієнтований на ринок. Його діяльність уже реформована з урахуванням вимог ринку ЄС, куди експортується значна частина української продукції. Коли ми в ПРООН дискутуємо з українськими компаніями про нові ініціативи у галузі зеленої економіки та зелених фінансів, — найефективніший діалог відбувається з представниками агропромислового бізнесу. Вони розуміють, що без таких змін неможливо рухатися вперед, і, отже, хочуть внести "зелені зміни" у свої компанії, часто за допомогою технічної підтримки ПРООН.

Наш успіх в агропромисловому секторі може бути використаний як натхнення й орієнтир для інших підприємств. Все, що потрібно, — це сила волі та мотивація, щоб забезпечити перехід до зеленої економіки. Переваги виходять далеко за економічні рамки, формуючи позитивний імідж і забезпечуючи довгостроковий розвиток як окремих компаній, так і країни в цілому. Взявши зелений курс, Україна не лише зміцнить свої позиції на ринку ЄС, а й підвищить свої шанси отримати прямий доступ до приватних "зелених" фінансових ресурсів. Зелена економіка і зелені фінанси для України — це не питання вибору, а питання економічного виживання в прийдешньому столітті.

Рішення: підтримка зеленого відновлення в Україні

ПРООН добре усвідомлює, що якщо після пандемії світ повернеться на свої старі шляхи, то він може продовжувати рухатись до глобальної екологічної надзвичайної ситуації зі значно гіршими подальшими наслідками, ніж ті, які були викликані пандемією COVID-19. Щоб уникнути таких ситуацій, усі пакети заходів з відновлення економіки повинні бути побудовані на принципах зеленої економіки та спрямовані на те, щоб рухатися вперед ефективніше, ніж раніше.

Щоб підтримати уряд та народ України у подоланні цих викликів і прокласти шлях до повної інтеграції з економікою ЄС, ПРООН розробила та розпочала нову програму підтримки зеленого відновлення української економіки. На часі — розробка аналогу Європейському зеленому курсу в Україні та використання його з метою більш інтенсивного руху вперед. На початку цього року ПРООН виділила "Пакет зеленого відновлення" на суму 1,2 млн доларів США, який містить, серед іншого, план розблокування приватного зеленого та сталого фінансування, а також аналіз загроз та можливостей для української економіки, пов'язаних з активною участю в Європейському зеленому курсі. Пакет передбачає експертну підтримку держорганів і міністерств, підготовку стандартів зелених облігацій і складних ІТ-рішень для того, щоб компанії мали змогу вимірювати свій вуглецевий слід. Ці рішення допоможуть українському бізнесу втриматися на європейському ринку після вступу в силу обмежувальних заходів Європейського зеленого курсу.

Реалізація нових заходів Європейського зеленого курсу буде вимогливою і трудомісткою, але за підтримки Уряду України та ПРООН український бізнес ліпше підготується до подолання викликів і досягне успіху на європейських ринках. Коли український бізнес досягне успіху, то вся країна виграє від підвищення рівня зайнятості та збільшення податкових надходжень на громадські товари та послуги.