16:45 21.07.2021

Автор ІРИНА СТАВЧУК

"Fit for 55": як ЄС планує скорочувати викиди парникових газів

12 хв читати
"Fit for 55": як ЄС планує скорочувати викиди парникових газів

Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України

 

14 липня Європейська Комісія оприлюднила законодавчий пакет "Fit for 55", що спрямований на перегляд чинних кліматичних та енергетичних цілей ЄС до 2030 року. Основні цілі, що ставить перед собою ЄС відповідно до цього пакету – зменшення середніх викидів вуглецю в Європейському Союзі на 55% до 2030 року порівняно з 1990 роком, і реалізація проміжних цілей стратегії Green Deal по досягненню Євросоюзом вуглецевої нейтральності до 2050 року. Загалом, пакет зміцнює вісім існуючих законодавчих актів та пропонує п’ять нових ініціатив у різних сферах політики та секторах економіки: клімат, енергетика та паливо, транспорт, будівництво, землекористування та лісове господарство, що допоможуть найбільш ефективним шляхом досягти поставленої мети.

Перегляд Системи торгівлі викидами в ЄС

Система торгівлі викидами ЄС (EU ETS) є одним з головних інструментів зменшення викидів від промисловості та енергетичної галузі. Через встановлення обмежень на викиди парникових газів і щорічне їх зменшення створюється попит на одиниці скорочення і формується ціна на ринку. За останні 16 років завдяки їй були успішно знижені викиди від виробництва електроенергії та енергоємних галузей на 42,8%. Досвід останніх  років показав, що торгівля викидами є ефективним та економічно оптимальним механізмом зменшення викидів, а доходи, які вона збирає шляхом аукціону дозволів на викиди можуть бути використані країнами для підтримки переходу до більш чистого виробництва та стимулювання інновацій.

В пакеті "Fit for 55" є пропозиція про ще більше зниження загального ліміту викидів та збільшення щорічних темпів їх скорочення шляхом поступового зменшення кількості квот на викиди СО2 (в тому числі безкоштовних), що надаються компаніям в рамках системи торгівлі викидами EU ETS. Це повинно призвести до зростання плати за тону викидів і, таким чином, стимулюватиме компанії скорочувати викиди. Також пропонується поетапне скасування квот на безкоштовні викиди для металургійних підприємств та секторів, що входять у CBAM, авіакомпаній, поряд з включенням морських суден в систему з 2023 року. Це аргументується тим, що одне судно виробляє стільки ж вуглецевих газів, скільки 8 тис. машин щодня.

Окрім цього, ЄС має намір створити окрему нову систему торгівлі викидами для транспортного сектору і сектору опалення будівель і почати її застосовувати з 2026 року.

Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM)

Однією із нових пропозицій в документі є створення Механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ), завдяки якому буде встановлюватись ціна на імпорт обмеженої кількості товарів, що забруднюють довкілля, виходячи з викидів вуглецю під час їх виробництва. Цей захід спрямований на захист європейського бізнесу від екологічного демпінгу і запобігання "витоку вуглецю", в ситуаціях, коли європейські підприємства захочуть переїхати за межі ЄС, щоб не платити за викиди СО2. Механізм також спрямований на заохочення промисловості за межами ЄС та заохочення міжнародних партнерів ЄС робити кроки в цьому ж напрямку.

CBAM буде являти собою додаток до європейської Системи торгівлі викидами, але замість квот вводяться спеціальні CBAM-сертифікати, які будуть купувати в ЄС імпортери продукції відповідно до обсягів викидів при її виробництві. Ціни сертифікатів будуть розраховуватися на основі середньої аукціонної ціни квот в рамках EU ETS. Дія CBAM спочатку буде поширюватися на імпорт добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості і металургії (залізо, сталь, алюміній) і враховувати лише прями викиди при виробництві. Бо це, як зазначається, сектори з найбільшими викидами СО2 і високою торгівельною інтенсивністю, що створює ризик "витоку вуглецю" в інші країни.

Згідно з планом дій, з 2023 року почнеться перехідний період, коли компанії почнуть повідомляти про викиди СО2, зафіксовані при виробництві відповідної продукції. Механізм буде враховувати обсяг прямих викидів СО2, отриманих при виробництві продукції, без включення на першому етапі непрямих викидів, отриманих при споживанні "брудної" електроенергії. При цьому ЄК пропонує запровадити СВАМ у повній мірі з 2026 р, коли компанії будуть зобов'язані купувати СВАМ-сертифікати. Це, на думку ЄК, допоможе компаніям поза ЄС поступово адаптуватися до системи сертифікатів. До кінця перехідного періоду ЄК також має намір переглянути список секторів CBAM на предмет розширення сфери дії механізму і можливого включення непрямих викидів.

Під дію CBAM підпадають компанії з усіх країн поза ЄС, крім тих, які беруть участь в європейській Системі торгівлі викидами або мають пов'язану з ЄС національну ETS. Це відноситься до членів Європейської економічної зони і Швейцарії.

Також в преамбулі документу пропозиції по створенню СВАМ, зазначено про важливість інтеграції третіх країн на ринок електроенергії ЄС, зокрема сторін Угоди про заснування Енергетичного Співтовариства, або Сторін Угод про асоціацію, які взяли на себе зобов’язання сприяти процесам декарбонізації, що в кінцевому підсумку повинні призвести до прийняття механізмів ціноутворення на вуглець, подібних або еквівалентних до EU ETS, або до їх участі в EU ETS: "Взаємозв'язок ринку електроенергії дозволить третім країнам краще інтегрувати електроенергію з відновлюваних джерел енергії у систему, ефективно обмінюватися такою електроенергією в більш широкій зоні, балансуючи попит і пропозицію з більшим ринком ЄС та зменшити вуглецеву інтенсивність їхнього  виробництва електроенергії". Інтеграція третіх країн на ринок електроенергії ЄС також сприятиме безпеці постачання електроенергії в цих країнах та сусідніх державах-членах.

Також в преамбулі документу відзначається, що як тільки треті країни будуть тісно інтегровані на ринок електроенергії ЄС шляхом взаємозв'язку ринків, слід знайти технічні рішення для забезпечення застосування CBAM до електроенергії, що експортується з таких країн на митну територію Союзу. Якщо технічних рішень не вдається знайти, третім країнам, які мають ринкові зв'язки, слід скористатися тимчасовим звільненням від CBAM найпізніше до 2030 року лише щодо експорту електроенергії за умови дотримання певних умов. Однак ці треті країни повинні розробити дорожню карту та взяти на себе зобов'язання впровадити механізм ціноутворення на вуглець, що передбачає ціну еквівалентну EU ETS, та мають взяти на себе зобов'язання досягти вуглецевого нейтралітету до 2050 року, щоб привести його у відповідність із законодавством Союзу в галузі навколишнього середовища, клімату, конкуренції та енергетики. Це звільнення слід скасувати в будь-який час, якщо є підстави вважати, що країна, про яку йдеться, не виконує своїх зобов'язань або не прийняла до 2030 року ETS, еквівалентну EU ETS".

Це подає надію Україні, яка має Угоду про асоціацію з ЄС, що в разі затвердження документу пропозиції про створення СВАМ, яка включає ці пункти, і в разі якщо Україна зможе взяти на себе і виконати вищеописані умови, то у неї є шанс отримати свободу від обмежень СВАМ в секторі енергетики. 

Зміни в секторі транспорту

Згідно з планом дій "Fit for 55" планується заборонити з 2035 року реєстрацію в ЄС нових бензинових і гібридних автомобілів. Також планується посилення стандартів викидів СО2 для автомобілів і мікроавтобусів, що прискорить перехід до мобільності з нульовими викидами. З 2030 року вимагається зменшення середніх викидів нових автомобілів на 55% та на 100% з 2035 року порівняно з рівнем 2021 року. Як результат, усі нові машини, зареєстровані станом на 2035 рік, будуть з нульовим рівнем викидів.

Також відбувся перегляд Положення про інфраструктуру альтернативних видів палива. І відповідно до оновленого Положення, на території усього ЄС планується забезпечити необхідне розгортання сумісної та зручної інфраструктури для підзарядки та заправки екологічно чистих транспортних засобів, не відстаючи від розвитку ринку та гарантуючи, що сільські та віддалені райони також будуть охоплені. Це пов’язано з тим, що наразі споживачі все частіше купують електромобілі. Саме тому пропонується на основних автомагістралях в ЄС через кожні 60 кілометрів побудувати зарядні станції для електромобілів, а через кожні 150 кілометрів – для машин на водневому паливі.

Окрім цього, оновлене Положення спрямоване на те, щоб покласти край відсутності прозорості ціноутворення, що є наразі, і полегшити транскордонні платежі при зарядці електронних транспортних засобів. Єврокомісія вже оголосила про намір збільшити кількість пунктів зарядки електромобілів до 1 мільйона до 2025 року, і до 3 мільйонів до 2030 року.

Нововведення в секторі енергетики та ВДЕ

На виробництво та використання енергії припадає 75% викидів у ЄС, тому прискорення переходу до екологічно чистої енергетичної системи є вирішальним для скорочення викидів. Директива з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) виконує дві основні функції: визначає, які джерела енергії вважаються "відновлюваними", і встановлює обов'язкові цільові показники для відновлюваних джерел енергії в енергетичному балансі Європи. В оновленій Директиві пропонується встановити підвищену мету виробляти 40% енергії в країнах-членах ЄС з відновлюваних джерел до 2030 року. Тоді як раніше цей рівень складав 32%. В плані дій зазначено, що всі держави-члени ЄС повинні сприяти цій меті, а також пропонуються конкретні цілі щодо використання відновлюваної енергії у транспорті, опаленні та охолодженні будівель та промисловості. Для досягнення кліматичних та екологічних цілей ЄС. Також планується посилення критеріїв стійкості використання біоенергетики.

Щоб зменшити загальне споживання енергії, скоротити викиди та подолати енергетичну бідність, Єврокомісією була переглянута Директива з енергоефективності. Ціль, яка була нею поставлена під час останнього перегляду в 2018 році мала не меті досягнення економії не менше 32,5% до 2030 року. В даний час ця мета не має обов'язкової сили, але тепер Європейська комісія планує зробити її юридичним зобов'язанням. Також під час останнього перегляду Директиви Єврокомісія встановила більш амбіційні щорічні цілі щодо скорочення споживання енергії на рівні ЄС. Директива буде визначати порядок встановлення національних внесків та підвищить щорічне зобов’язання щодо зменшення споживання первинної енергії для держав-членів з поточних 32,5% до 39%. Державний сектор повинен буде щороку реконструювати 3% своїх будівель, щоб стимулювати хвилю реновації, створювати робочі місця і знижувати споживання енергії та витрати для платників податків.

Податкова система на енергоносії повинна захищати та вдосконалювати Єдиний ринок та підтримувати зелений перехід, встановлюючи правильні стимули. У новій редакції Директиви про оподаткування енергоресурсів в пакеті "Fit for 55" пропонується узгодити оподаткування енергетичних продуктів з енергетичною та кліматичною політикою ЄС, сприяючи чистим технологіям та усуваючи застарілі пільги та знижені ставки, які в даний час заохочують використання викопного палива. Нові правила спрямовані на зменшення шкідливих наслідків конкуренції за податки на енергію і допоможуть забезпечити доходи держав-членів від зелених податків, які є менш шкідливими для зростання, ніж податки на працю.

Захист лісів і збільшення природного поглинання вуглецю

Ще одним законодавчим актом із пакету, що регулює викиди в ЄС, є Положення про землекористування, зміни землекористування та лісове господарство (ЗЗЗЛГ), яке встановлює загальну ціль ЄС – домогтися поглинання 310 млн тонн викидів СО2-еквіваленту до 2030 року. До 2035 року ЄС повинен прагнути досягти кліматичної нейтральності у секторах землекористування, лісового та сільського господарства, включаючи також сільськогосподарські викиди, такі як викиди від використання добрив та тваринництва. Також планується прийняти сильніші і більш прозорі правила управління лісовим господарством.

Окрім цього, в рамках пакету запропонована Нова лісова стратегія ЄС, яка спрямована на поліпшення якості, кількості та стійкості лісів ЄС  і має на меті посилити природне поглинання вуглецю в Європейському Союзі шляхом висадки на своїй території 3 млрд дерев до 2030 року. Також стратегія спрямована на забезпечення збереження біорізноманіття та підтримку основних соціальних і економічних функцій лісового господарства та лісового сектору.

Авіаційне та морське паливо

Авіаційне та морське паливо спричиняють значне забруднення, тому однією з пропозицій пакету є – сприяти використанню стійких видів палива в авіаційному та морському секторах. На це направлена Авіаційна ініціатива ReFuelEU, ціль якої скоротити викиди вуглецю з палива за рахунок збільшення кількості зеленого реактивного палива, яке будуть використовувати в ЄС. Щоб збільшити поставки стійкого авіаційного палива (SAFs), ЄС має намір ввести мандат на змішування палива. Всі літаки, що вилітають з аеропортів ЄС, повинні будуть заправлятися зеленим авіа-паливом, мінімальна частка якого в 2025 - 2%, а у 2030 – 5%.

Подібним чином Морська ініціатива FuelEU стимулюватиме впровадження стійкого морського палива та технологій з нульовими викидами шляхом встановлення цілей щодо зниження вуглецеємності палив, які використовують судна, що заходять у європейські порти. З часом ці обмеження будуть ставати все більш жорсткими.

Соціальний фонд з питань клімату та розподіл зусиль між державами

Щоб впоратись з потенційним соціальним впливом нової Системи торгівлі викидами та для пом'якшення соціальних наслідків переходу Євросоюзу до "чистої економіки", Європейська комісія планує створити Соціальний фонд з питань клімату. Фонд надасть країнам-членам фінансування в розмірі 72,2 млрд євро на період 2025-2032 рр. на основі цільової поправки до багаторічних фінансових рамок. Загалом на соціально справедливий перехід Фонд мобілізує 144,4 млрд. євро до 2032 року. Фонд фінансуватиметься за рахунок бюджету ЄС, а з 2026 року в нього також надходитимуть 25% доходів від торгівлі квотами для компаній, які будуть платити за викиди, пов’язані з опаленням будівель викопним паливом, та від автомобільного транспорту в рамках новоствореної системи викидів для транспортного сектору і сектору опалення будівель.

Також Єврокомісією було переглянуто Регламент розподілу зусиль (ESR), який охоплює сільське господарство, транспорт, будівлі, відходи та інші сектори, які не охоплені ETS – загалом ESR охоплює близько 60% викидів в ЄС. В оновленому Регламенті встановлено посилені цілі зменшення викидів для кожної держави-члена ЄС для будівель, автомобільного та внутрішнього морського транспорту, сільського господарства, відходів та малих галузей. Визнаючи різні вихідні точки та можливості кожної держави-члена, ці цілі базуються на їх ВВП на душу населення, з урахуванням коригувань, що враховують економічну ефективність. Але переглянуте ESR повинне забезпечити зменшення викидів із цих секторів на 40% до 2030 року порівняно із ситуацією у 2005 році.

Наразі план Єврокомісії  "Fit for 55", який було розроблено, щоб створити правильний баланс політичних та економічних заходів для досягнення поставлених кліматичних цілей, потребує затвердження усіма країнами-членами ЄС і Європарламентом. І не дивлячись на те, що пакет "Fit for 55" розроблений Єврокомісією таким чином, щоб усі держави-члени розподілили зусилля найбільш економічно вигідним способом, та з урахуванням відмінностей і наданням підтримки тим країнам, які цього потребують, очікується, що на дискусії по його затвердженню може піти не менше одного року.

Кліматичні зобов’язання України

Україна також є активним учасником міжнародної боротьби з глобальним потеплінням. В 2016 році країна однією з перший ратифікувала Паризьку Угоду. В 2020 році Україна на високому політичному рівні приєдналась до  Європейського зеленого курсу (European Green Deal), метою якого є досягнення кліматичної нейтральності європейського континенту до 2050 року. В березні 2021 року Уряд затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року, в якій прогнозується досить значний розвиток промисловості та зростання ВВП. До того ж, відповідно до цієї стратегії передбачається, що Україна досягне кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року.

Проект Оновленого національно визначеного внеску (НВВ2) – української кліматичної цілі до 2030 року на даний момент знаходиться на фінальній стадії ухвалення Кабінетом Міністрів України. В НВВ2 Україна поставила перед собою більш ціль до 2030 року досягти скорочення викидів ПГ до рівня 35% від 1990 року.

Детальніше ознайомитися з проектом другого НВВ України та усією інформацією щодо нього можна на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів: https://mepr.gov.ua/news/33080.html

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕКСАНДР КУЧЕРЕНКО

Податок на нерухомість – мала реформа для великих змін

КОСТЯНТИН ЄВТУШЕНКО

Стартапи, творчість та благодійність в ІТ

ОЛЕНА ШУЛЯК

До Дня будівельника

АНТОН РОВЕНСЬКИЙ

Інфраструктурні проекти, які змінять світ

ОЛЕНА КРИВОРУЧКІНА

Країні потрібне екологічне страхування

АЛЬОНА ОГОНЕСЯН

Чому сквош — не тільки спорт, а й перспективна ніша для бізнесу/стартапу

КАРОЛІНА ЛІНДХОЛЬМ БІЛЛІНГ

70-річчя Конвенції про статус біженців – документ залишається актуальним сьогодні, в час зростання кількості вимушено переміщеного населення у світі

ІВАН ГЕРАСИМЕНКО

Е-резидентство –  що Україна пропонує іноземним айтішникам

ДМИТРО СЕННИЧЕНКО

Як реалізувати справедливі реформи та утримати результат: досвід Фонду держмайна

ЮРІЙ СИВИЦЬКИЙ

Менше податкового навантаження – більше користі для держави

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА