Дмитро Соболєв, експерт у сфері фінансів

Кабмін затвердив проект Державного бюджету України на 2022 рік. Тепер з ним будуть працювати у Верховній Раді. Але вже після побіжного аналізу того, що саме презентував уряд, можна відзначити кілька цікавих моментів.

Почнемо з того, що основним слоганом презентації бюджету-2022 стало гасло «Інвестиції в людину, країну, майбутнє». Тобто нам пропонують «бюджет розвитку», а не «бюджет проїдання». Поглянемо чи відповідає це дійсності.

Відзначимо, що справді уряд зробив акцент на соціальній спрямованості і, зокрема, в пріоритетному порядку планує залучати ресурси на:

забезпечення якісного рівня медицини – зростання зарплат лікарів у 1,6 рази;

забезпечення виплати стипендій для 190 тис студентів – додаткові видатки бюджетів в 1,1 млрд гривень;

створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору - зростання видатків на інклюзивну освіту на 30%;

підтримку ветеранів – обіцяно, що 100% черги ветеранів АТО будуть забезпечені житлом.

Відзначу, щодо збільшення зарплат медпрацівників, то цифри закладені не захмарні, а реалістичні, тобто тут без популізму.   Щодо забезпечення житлом ветеранів АТО – подивимося. Хоча в цілому уряд категорично не збирається економити на обороноздатності країни - 5,95% ВВП спрямовується на сектор оборони і безпеки. Зрештою, це і зрозуміло. І мабуть логічно було б задовільнити потреби ветеранів АТО, як головного військового резерву країни.

Наступні акценти в презентації бюджету стосувалися вкладень в створення умов для прискорення економічного зростання:

розвиток інфраструктури – буде спрямовано майже 10 млрд грн додатково у порівняні з поточним роком;

цифровізація державного управління – майже у 2 рази більше коштів пропонується витратити на це в наступному 2022 році.

Однозначно – позитив. Великі інфраструктурні проекти тягнуть за собою всю економіку, а цифровізація держуправління спрощує життя бізнесу.  Це те, що стосується витратної частини.

А от щодо ресурсної частини, то тут є багато питань. Зокрема, звертає увагу, що дефіцит складає 188 млрд грн або 3.5% ВВП і покривати його пропонують переважно за рахунок емісії ОВДП. Приблизно третину дефіциту традиційно планують покривати за рахунок зовнішніх запозичень і приватизації. Щоправда, надходження від приватизації останніми роками не відповідали планам. У презентації наголошується на «детінізації» економіки, натякаючи тим самим, що приріст доходів відбувається за рахунок саме виходу з тіні бізнесу.

Цікавий висновок випливає з аналізу прогнозу економічного росту та його співвідношення з доходами та видатками у проекті бюджету. Бачимо, що доходи бюджету зростуть на 161 млрд. грн. (+ 14,4% до 2021 року), видатки збільшуються на 103 млрд. грн. (+ 7,6% до 2021 року) за прогнозованого курсу гривні 28,6-28,7 грн / долар, а зростання номінального ВВП в гривні + 11.6%. Тобто, приріст доходів бюджету випереджає зростання ВВП. Це може означати, що у 2022 році Уряд планує збільшити фіскальне навантаження на українську економіку.

Виглядає так, що уряд розраховує на ухвалення законопроекту № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Цікаво, що цей законопроект, який, по суті, передбачає збільшення податкового навантаження, дуже непокоїть і малий, і великий бізнес. Тут вони одностайні. Сам законопроект ще дискутується і готується до другого читання, і невідомо, в якому вигляді він буде ухвалений. Тому будувати на ньому розрахунки доходів бюджету можна лише теоретично. При цьому, чималу частину доходів, які мають піти якраз на «незахищені» статті з розвитку тої ж інфраструктури – більше 30 млрд грн  - схоже, планується отримати внаслідок ухвалення саме цього законопроекту. Влада і бізнес ще мають знайти порозуміння щодо цього законопроекту. Але до цього моменту ґрунтувати на ньому розрахунки вважаю передчасним.

Ще раз зазначу, поки що це всього лише побіжний аналіз представленої урядом презентації.

Хай там як, а зараз «бюджетний м’яч на половині поля» народних депутатів і бюджетний процес лише почався. Спостерігаємо і аналізуємо.