Сергій Савчук, в.о. директора Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ

 

В Україні довіра до ринку небанківських фінансових послуг лишається не надто високою. Воно й не дивно. Законодавство, яке регулює надання таких послуг, не змінювалося десятиліттями. Це створило можливості для різного роду «маневрів» як для недобросовісних кредиторів, так і для застосування шахрайських схем ведення бізнесу із залученням фінансових компаній. Осучаснення профільної нормативної бази стало одним із фокусів уваги Національного банку як нового регулятора більшої частини ринку небанківських фінпослуг. Що зміниться для фінансових установ, зокрема фінкомпаній та ломбардів, їх клієнтів та ринку загалом із прийняттям законопроєкту № 5065 «Про фінансові послуги та фінансові компанії» – далі.

Чим менша компанія – тим менше уваги регулятора

Новий закон спрямований як на осучаснення правового регулювання фінансового ринку в цілому, так і на суттєве удосконалення регулювання страхових компаній, кредитних спілок, фінансових компаній і ломбардів, зокрема. Ми зосередимо сьогодні увагу на новаціях для фінкомпаній та ломбардів.

Закон упроваджує ризик-орієнтовані регулювання та нагляд за діяльністю фінустанов. Вимоги та правила нагляду залежатимуть від розміру компанії, виду діяльності, значимості та ризиків. Це дасть змогу забезпечити пропорційність. До малих неризикових фінансових установ, зокрема фінансових компаній і ломбардів, увага регулятора буде незначною. Проте це не означає, що правил не буде.

Так, закон вводить нове поняття – нагляд за ринковою поведінкою. Тут йтиметься про контроль за дотриманням фінустановами вимог до захисту прав клієнтів, уключаючи споживачів, розкриття достатньої інформації клієнтам, прозорості структур власності, належної ділової репутації власників та керівників тощо. Власне, головна мета нагляду за ринковою поведінкою в кінцевому рахунку – захист прав та інтересів клієнтів, а також створення належного ринкового середовища на фінансовому ринку в цілому. Прозорість ринку, чесна конкуренція на ньому та захист українців від недобросовісних надавачів фінпослуг – пріоритетні завдання регулятора.

Чіткі правила та посильні вимоги

Якщо говорити про фінансові компанії та ломбарди, то вони є низько ризиковими сегментами (адже не залучають коштів громадян). Головним фокусом регулятора буде нагляд за ринковою поведінкою таких фінустанов.

Водночас пруденційні вимоги та нагляд будуть значно м’якшими порівняно з іншими сегментами фінринку.

Також новий закон встановив пропорційні вимоги до мінімального розміру власного капіталу фінкомпаній та ломбардів залежно від послуг, що надаються. Власний капітал повинен становити від 1 млн грн для ломбардів, які надають виключно послуги кредитування, та до 10 млн грн для фінансових компаній, які надають послуги гарантій.

Спрощення доступу на ринок

Новий закон значно спростив процес виходу на ринок фінкомпаній та ломбардів, а також отримання ними ліцензій.

Так, ліцензування здійснюватиметься одночасно із включенням установи до відповідного реєстру. Фінансові компанії та ломбарди отримуватимуть лише одну ліцензію з повним переліком фінансових послуг, які вони мають право надавати. Водночас фінустанова матиме право (за потреби) розширити обсяг своєї ліцензії.

Ба більше, скасується так званий виключний вид діяльності. Тобто фінансові компанії та ломбарди зможуть не лише надавати фінансові послуги, а й здійснювати іншу господарську діяльність (крім матеріального виробництва та торгівлі) для повноцінної реалізації своїх ділових можливостей.  

Аутсорсинг для фінустанов

Фінансові компанії та ломбарди, крім тих, що є підприємствами, які становлять суспільний інтерес, зможуть передавати на аутсорсинг низку свої функцій. А саме: ведення бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту, управління ризиками, функцію комплаєнсу. Водночас вони обов’язково повинні поінформувати про це Національний банк.

Це дасть змогу фінустановам приділяти весь свій час професійній діяльності, не відволікаючись на виконання додаткових функцій. У перспективі це має підвищити якість послуг.

Також зазначимо, що правила аутсорсингу для кредитних спілок та страховиків  передбачатимуться новими редакціями профільних законів – «Про кредитні спілки» (№ 5125) та «Про страхування» (№ 5315).

Таємниця фінансової послуги

Законопроєктом № 5065 запроваджується поняття “таємниця фінансової послуги” як спрощеного аналогу банківської таємниці. Крім того, встановлюється режим її захисту та розкриття фінансовими установами й регуляторами. Для пересічного споживача це означає, що інформація про його вклади чи кредити (незалежно від того, яку фінансову установу він обрав: банківську чи небанківську) буде конфіденційною і він може розраховувати на її надійне збереження.

Зелене світло диджитал

Новий закон запроваджує широкі можливості для функціонування регуляторної «пісочниці». Іншими словами, буде створене особливе тестове середовище, де можна буде перевіряти в дії інноваційні послуги, технології та інструменти на ринках фінансових послуг, не наражаючись на жорсткі регуляторні обмеження. В межах функціонування регуляторної «пісочниці» регулятор отримає право встановити спрощений порядок авторизації діяльності осіб, що мають намір стати учасниками регуляторної платформи, та зможе визначити особливості їх діяльності на фінансових ринках.

Це сприятиме швидкому розвитку диджитал-технологій на ринку небанківських фінансових послуг. Сьогодні клієнти звикли до сучасних високотехнологічних сервісів. Їх пропонують банки, а от небанківські установи трохи відстають, хоча їм простіше надавати такі послуги, адже вони є значно меншими за банки. Тож вони працюють швидше і є більш гнучкими щодо запровадження інновацій. Водночас технології диджитал не повинні суперечити вимогам безпеки. Тому завдання регулятора – віднайти баланс між розвитком сучасних технологій у банківській та небанківській сферах та безпекою надання таких послуг. Оновлене законодавство допоможе цьому.

Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії» повноцінно запрацює з 1 січня 2024 року, тож бізнес матиме достатньо часу для підготовки та глобальних трансформацій.