Зовнішня політика Ісламської Республіки Іран після Ісламської революції
Манучехр Мораді (Manouchehr Moradi), Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Іран в Україні
Перемога Ісламської революції в Ірані 11 лютого 1979 року – одна з найважливіших політичних і соціальних подій ХХ сторіччя, що мала широкі наслідки як усередині Ірану, так і відносно регіональних та міжнародних процесів.
Окрім фундаментальних змін у структурі та політичному устрої Ірану, Ісламська революція також, ґрунтуючись на принципах і нормах істинної віри Ісламу та ідеалах покійного лідера революції – Його світлості імама Хомейні, також докорінно змінила зовнішню політику Ірану, тоді як зовнішня політика Ірану в період правління Мохаммада Рези Пехлеві, шаха Ірану, була прозахідною і в центр своєї уваги ставила цілковиту залежність від позиції та політики Сполучених Штатів Америки в регіоні й з міжнародних питань.
Ісламська революція в Ірані в сфері своєї внутрішньої політики поставила за основу усунення деспотизму та повернення до народу, а в своїй зовнішній політиці взяла за основу фундаментальний принцип незалежності та непідпорядкованості великим державам Сходу та Заходу. Обидва ці поняття були чітко донесені народом Ірану до свідомості світової громадськості під час демонстрацій та народних виступів, результатом яких стали події лютого 1979 року. Народне гасло “Ні Схід, ні Захід” відобразило волю народну Ірану до подолання залежності від обох наддержав епохи “холодної війни” – як східної, так і західної.
Лідери Ісламської революції наполягали на необхідності забезпечення незалежності від двох світових полюсів, конструктивної взаємодії між державами та народами, дружби та взаємної поваги в відносинах з іншими країнами як фундаментального принципу зовнішньої політики Ірану.
Якщо вивчати позиції та дії Ірану в різних напрямках на регіональному та міжнародному рівнях протягом останніх десятиріч, то можна побачити, що всупереч іранофобській пропаганді ряду політичних та медійних кіл Заходу, конструктивна взаємодія, що ґрунтується на трьох принципах: честь, мудрість і доцільність, визначила загальні рамки зовнішньої політики Ірану. І Ісламська Республіка Іран завжди застосовувала конструктивний підхід з метою зміцнення зв’язків з сусідами, забезпечення кризового менеджменту та зміцнення стабільності, протистояння дестабілізуючим факторам, особливо, тероризму та екстремізму у Близькосхідному та Середньосхідному регіоні, а також докладала зусиль з метою вирішення суперечностей у рамках різних ініціатив регіонального та міжнародного масштабу, таких як пропозиція Верховного Лідера Ісламської революції відносно проведення референдуму на територіях окупованої Палестини, щоб покінчити з багатодесятирічним конфліктом у цій країні, а також “Ініціатива діалогу цивілізацій”, “Ініціатива миру в Ормузькій протоці”, мирний план Ісламської Республіки Іран з метою вирішення криза в Ємені, сприяння мирному процесу в Афганістані в рамках Боннської конференції, посередництво у вирішенні Нагірно-Карабахської кризи в 90-і роки минулого століття, а також проведення засідання платформи співпраці у форматі “3+3”, присвячене питанням забезпечення миру й стабільності на Південному Кавказі. Це – найважливіші ініціативи Ісламської Республіки Іран з метою забезпечення стабільності й спокою в Західноазійському регіоні.
Рішуча боротьба з тероризмом та протистояння екстремістським терористичним угрупованням, такими як Аль-Каїда та ІДІЛ – також частина блискучого послужного списку зовнішньої політики Ісламської Республіки Іран за останні чотири десятиріччя. Це було в умовах, коли Ісламська Республіка сама постійно потерпала від тероризму у вигляді різного роду атак з боку таких терористичних організацій, як Моджахеддін-е Хальк, Аль-Каїда та ІДІЛ, які користуються відкритою підтримкою з боку США, ряду європейських країн, а також деяких країн Близького Сходу, і займаються терористичною діяльністю, спрямованою проти Ірану.
Політика конструктивної взаємодії та зусилля, спрямовані з метою встановлення миру в Західноазійському регіоні, та нещадна боротьба з тероризмом завжди посідали чільне місце у зовнішній політиці Уряду Ісламської Республіки Іран за останні чотири десятиріччя, а після перемоги доктора Ебрагіма Раїсі на президентських виборах 2021 року в Ірані та формування нового Уряду, зовнішня політика Президента Е. Раїсі та Міністра закордонних справ Хосейна Амір Абдоллахіяна, охарактеризована як “збалансована, динамічна та розумна”, представлена як дороговказ для діяльності дипломатичного апарату країни.
Поза сумнівом, цей підхід також ґрунтується на тій же самій політиці конструктивної взаємодії, що була проголошена раніше. Зусилля, спрямовані на подолання існуючих суперечностей з сусідами й встановлення збалансованих стосунків на всіх рівнях, динаміка у встановленні взаємозв’язків на різних напрямках політики, економіки та культури з усіма країнами та використання існуючого потенціалу у взаєминах з країнами й залучення потенціалу й можливостей економічної дипломатії – це одні з найважливіших напрямків зовнішньої збалансованої, динамічної та розумної політики.
У практичній площині Ісламська Республіка Іран протягом останніх шести місяців здійснила вагомі кроки на шляху виконання нової політики, і конструктивна участь Ісламської Республіки Іран та представлення різних ініціатив і пропозицій у перемовинах у Відні з ядерної програми з країнами Групи 4+1 з метою відновлення Ядерної угоди 2015 року, не дивлячись на односторонній вихід США та введення несправедливих санкцій з боку американської адміністрації проти народу Ірану у 2018 році, візити Президента та Міністра закордонних справ Ісламської Республіки Іран до різних країн, зусилля з метою зняття суперечностей у стосунках з Саудівською Аравією, проведення зустрічі держав-сусідів Афганістану в Тегерані та прийняття Ірану в членство в Шанхайську організацію співробітництва – це деякі з цих кроків.
Ісламська Республіка Іран у стосунках з Україною, як і з іншими дружніми країнами, завжди діяла в рамках політики “розумної взаємодії”, і протягом трьох десятиріч, що минули з часу проголошення незалежності України, докладала зусиль для того, щоб всебічні стосунки з Україною в різних напрямках політики, економіки та культури розвивалися на засадах взаємних інтересів та взаємоповаги. На переконання Ісламської Республіки Іран, обидві країни в політичній, економічній та культурній сферах мають дуже широкий потенціал, зокрема, взаємодоповнюючі економіки двох країн створюють сприятливі можливості для залучення цього потенціалу з метою зміцнення взаємозв’язків між двома країнами. Очевидно, що темпи руху в цьому напрямку потребують усунення існуючих перепон та перегляду деяких орієнтирів та позицій, у тому числі, стосовно питань, пов’язаних з дуже гіркою та сумною подією – падінням українського літака в Тегерані.
Ісламська Республіка Іран, взявши за основу принцип взаємної поваги відносно суверенітету та своєї територіальної компетенції у розслідуванні цієї катастрофи, а також у рамках принципів та положень міжнародного права, протягом трьох раундів двосторонніх перемовин з Україною в Тегерані та Києві, цілковито керуючись принципом доброї волі, роз’яснила різні деталі та аспекти цієї справи, а також комплекс своїх дій у різних секторах – технічному, правовому та судово-юридичному, і є готовою до двостороннього діалогу й перемовин з Україною з метою остаточного вирішення даної справи.