Як держава реагує на виклики для інфраструктурної стабільності?

Ігор Самоходський, виконавчий директор Української інфраструктурної асоціації UNITE

 

Усі сектори економіки в напруженні під загрозою масштабних бойових дій. Компанії та державні органи вимушені готувати плани на екстрені випадки. Однак у сфері транспортної інфраструктури кризові кейси вже не гіпотетичні, а почали реалізовуватися. Окремі компанії вже зупинили польоти Україною. Мінінфраструктури стало першим Міністерством, яке вимушено у режимі 24/7 вирішувати критичні проблеми, пов’язані з наслідками військових ризиків.

Як вони справляються та що робити з різними сферами інфраструктури.

Кризовий кейс №1 - Авіаперевезення.

Авіаперельоти - перша індустрія, де загрози війни відобразилися на конкретних бізнес-процесах. Аж до зупинки. Низка іноземних авіакомпаній зупинила вже польоти до Києва.

Призупинила польоти до України нідерландська авіакомпанія KLM.  Це рішення авіаперевізник прийняв "з огляду на останні зміни у переліку порад щодо здійснення подорожей та обширний аналіз стану безпеки". Німецька авіакомпанія Lufthansa оголосила про призупинення всіх рейсів до Києва та Одеси. "Lufthansa постійно відстежує ситуацію і ухвалить рішення про подальші рейси пізніше", - йдеться на сайті компанії. Норвезька авіакомпанія Norwegian вирішила припинити польоти над Україною через "ситуацію з безпекою" і тд.

Такі дії авіакомпаній були різкими, та могли би стати приводом для паніки. В цих умовах Мінінфраструктури мусило показати швидкість та результативність. І мова не тільки про транспорт, а про тест і довіру до державних інституцій у кризових ситуаціях.

За ініціативою Мінінфраструктури протягом кількох днів був створений та запущений механізм гарантування безпеки польотів в Україні. Уряд виділив на це 16,6 млрд грн. Фонд вже працює (з 14 лютого).

Вчора Міністр інфраструктури Кубраков провів спільний брифінг з авіакомпаніями. Вони заявили, що авіасполучення України з ключовими європейськими містами забезпечено.

І дійсно, Міжнародні авіалінії України (МАУ) вже відкрили продаж квитків та збільшили місткість літаків на додаткових рейсах з Києва до Мюнхена та Женеви, і у зворотному напрямку. Також МАУ продовжуватиме здійснювати рейси за маршрутом Київ — Париж згідно з розкладом, але на більшому повітряному судні.

За словами Міністра, вони ведуть перемовини з українськими авіакомпаніями  щодо оперативного запуску додаткових рейсів.

Результат: наразі авіасполучення Києва з ключовими містами Європи забезпечено в повному обсязі.

Кризовий кейс №2 -  прохід морських суден у Чорному морі.

Україна зіштовхнулась зі ще одним викликом -  безпечний прохід морських суден у Чорному морі. З ним також мала розбиратися команда Кубракова. Частина маршрутів була оголошена небезпечною для плавання через проведення артилерійських та ракетних стрільб Російської Федерації.

Завдяки скоординованим діям органів влади блокади не відбулось.

Результат: наразі всі судна, у тому числі класу типу Panamax, мають цілодобовий доступ до портів Півдня. Тож український експорт та імпорт наразі в безпеці в цьому напрямку.

Кризовий кейс №3 - зупинення інфраструктурних проектів.

Проводяться інформаційні кампанії, направлені на зниження інфраструктурного розвитку України. Мовляв, гроші треба направити в інші сфери. З цією метою випускаються та тиражуються дослідження з фейковими та маніпулятивними даними щодо держзакупівель. Мета - призупинити інфраструктурні проекти. Такий сценарій негативно вплине на робочі місця, стабільність інфраструктури та настрої населення. Однак влада не відмовляється від своїх планів. Надалі будуються мости, дороги, потяги, вагони.

Результат - жоден з інфраструктурних проєктів не зупинено. Робочі місця збережені.

З цікавого, ще є те, що  попри напружену ситуацію галузь інфраструктури – одна з небагатьох, яка має стале зростання показників практично за всіма напрямами. Підприємства вперше за останні кілька років демонструють стабілізацію фінансового стану. Так, Укрзалізниця  минулий рік закінчила з прибутком у 460 млн грн. Також динаміку збільшення прибутків має і "Укрпошта" і аеропорт Бориспіль.

Більше того, у сфері продовжують запроваджувати нові механізми управління, фінансування й ведуть активну детінізація усіх процесів.  З останнього про що повідомляло Міністерство - Україна переходить на європейські габаритно-вагові норми, створено умови для залучення приватних інвестицій в дорожнє будівництво. Також нещодавно Міністр на своїй сторінці у фейсбуку писав про створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів та ратифікацію угоди про спільний авіапростір з Євросоюзом.

У сьогоднішніх умовах Мінінфраструктури стало антикризовим центром управління інфраструктурою країни. Наразі результат задовільний - забезпечена ефективна робота усієї транспортної системи та оперативна реакція влади на всі виклики гібридної війни.

Які будуть наступні виклики та реакція - важно прогнозувати, але інфраструктура - один з ключових векторів атаки в умовах військової агресії. Тож нові виклики не забаряться і вони потребуватимуть гідної відповіді.

У постковідну епоху та на тлі можливого російського вторгнення подібні кейси є маркером стабільності, від яких багато в чому залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян.