Новий крок до засудження агресорів

Гюндуз Мамедов, експерт з міжнародного кримінального права, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, заступник Генерального прокурора України у 2019-2021 роках

 

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень прав людини,скоєних під час військового нападу Росії на Україну – важливий інструмент притягнення представників Росії до міжнародно-правової відповідальності.

Для України актуальним залишається питання, як буде здійснюватися правосуддя по завершенню військової агресії з боку РФ. Основна задача – щоб всі епізоди тяжких злочинів були розслідувані, а воєнні злочинці – покарані. Враховуючи величезну кількість таких злочинів, жодна установа самостійно не впорається з цим завданням. Тому наразі докази російських злочинів збирають одночасно і слідча груп Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду, і українські державні органи, і правозахисники такі як коаліція Україна.5 ранку. А днями свій крок у цій справі зробила Організація Об’єднаних Націй.

4 березня Рада ООН з прав людини в Женеві вирішила створити незалежну міжнародну комісію для розслідування порушень прав людини, скоєних під час військового нападу Росії на Україну. Комісія, мандат якої складає рік, насамперед покликана фіксувати порушення прав людини, порушення міжнародного гуманітарного права та пов’язані з ними злочини, що вчинені під час агресії Російської Федерації проти України. Варто зазначити, що Комісія - це не слідчий і не судовий орган. Вона не відкриває кримінальні провадження та не карає потенційних злочинців. Це експертна група, яка вивчає події, їх причини та наслідки. Так, вся інформація, зібрана Комісією залишається конфіденційною та зберігається в спеціальному архіві ООН. Оприлюднення архівів відбувається автоматично через 20 років. Але це не означає, що діяльність Комісії є формальною. Насправді зібраною інформацією, отримавши дозвіл, можуть користуватися суди.

Початок роботи комісій є доволі швидким і займає зазвичай не більше місяця. Невеликий склад та швидкий початок роботи дають підстави сподіватись на ефективне розслідування.

Таких місій за весь час роботи ООН було близько 50. Зокрема щодо збройних конфліктів в Сирії, Палестині, Лівані та багатьох інших країнах. І в багатьох з них, наприклад, в колишній Югославії та Судані вдалося досягти справедливості. Факти, встановлені комісіями, були використані в міжнародних судах проти лідерів колишньої Югославії та колишнього президента Судану Омара Аль Башира. Всі вони зараз відбувають покарання, а Башир очікує на вирок.

Докази, зібрані комісіями використовуються з кількох причин. По-перше, їх робота є повністю незалежною, а підзвітною вони є лише Раді ООН з прав людини. По-друге, поширення інформації, зібраної комісією відбувається лише за запитом компетентних органів, а саме – слідчих органів держав, міжнародних судових інституцій тощо.

Тобто Україні для використання даних Комісії треба зробити запит. Разом з тим, на вимогу Комісії органи влади України так само можуть надати доступ до інформації щодо злочинів.

Проте питання передачі матеріалів справи міжнародному органу ООН потребує більш детального законодавчого врегулювання. Тим не менш, неурядові громадські організації законодавчих обмежень в співпраці не мають. Тому вбачається, що вони повинні співпрацювати з Комісією. Це допоможе не лише застосовувати передові методи розслідування, а й закласти підвалини для постконфліктного врегулювання.

Мандат Комісії щодо ситуації в Україні передбачає вивчення порушень міжнародного гуманітарного права та порушень прав людини. Постає питання: чи не буде це ще одним звітом від чергової організації або розслідуванням, яке ні до чого призведе?

Передусім, незалежна міжнародна комісія ООН - це потужний інструмент для покарання Російської Федерації в міжнародно-правовому полі. Деякі з попередніх аналогічних комісій мають підтверджену результативність.

Зважаючи на ефективність цього інструменту, заслуговує на увагу одностайність держав у його застосуванні щодо злочинів Росії. Рада ООН з прав людини, яка створила цю Комісію, позиціонує себе як нейтральна установа. Отже, засудження дій певної держави по відношенню до іншої в Резолюції - це важливий крок. В Резолюції щодо створення Комісії з розслідування в Україні дії Росії засуджені 32 країнами з 47, при цьому проти виступили лише Росія та Еритрея. До речі, голосування РФ проти Резолюції, в якій вона названа агресором, не позбавляє Комісію нейтральності або незалежності, і результати роботи Комісії матимуть велику вагу в процесі притягнення винних до відповідальності.

Далі, на відміну від Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), Комісія вивчатиме не лише окремі факти порушень міжнародного гуманітарного права, а й контекст загалом. Пояснюю на прикладі: облога та знищення міста Маріуполя для МКС може бути кваліфіковано 3 способами: злочин проти людяності, серія воєнних злочинів або геноцид. МКС може не визнати геноциду з формальних причин, адже росіяни саме в цьому випадку прямо не закликають до вбивства населення.

Але Комісія ООН оцінює контекст. А контекст такий, що атака росіян на Маріуполь цілеспрямовано знищує майже 400 000 українців, і що Маріуполь лишився нескореним для Росії та маріонеткових «ЛДНР» з 2014 року. Ці факти та відповідні докази можуть бути передані Комісією ООН в МКС та враховані Міжнародним кримінальним судом при винесенні вироків обвинуваченим. Дослідження контексту підсилить дипломатичні позиції України. Адже аналізуючи заяви російських можновладців і пропагандистів про необхідність знищення української нації як такої, можна прийти до логічного висновку, що збройні сили РФ все для цього й роблять. Тому ми бачимо регулярні бомбардування міст, цивільної та критичної інфраструктури, вбивства мирного населення, примусові депортації та викрадення людей.

Також незалежна комісія ООН може надати правову оцінку таким подіям, як захоплення ЧАЕС та ЗАЕС. В ЗМІ зараз це прийнято називати «ядерний тероризм». Юридично такого терміну немає, але і прецедентів захоплення атомних електростанцій раніше не було. З огляду на гнучкість мандату Комісії вона могла би інтерпретувати захоплення станцій та взяття в заручники персоналу як шантаж та порушення прав людини в особливо великих масштабах. Комісія матиме повноваження, серед іншого, надавати рекомендації як державам, так і органам ООН. Можливо, ця ситуація стане поштовхом для прийняття нової міжнародної угоди щодо безпеки ядерних об‘єктів, яка не лише декларуватиме обов’язок держав, але і накладатиме санкцію за його невиконання.

Отже, Незалежна міжнародна комісія з розслідування Ради ООН з прав людини - це гнучкий та ефективний механізм для встановлення не лише факту злочинів, але й контексту, в яких ці злочини сталися. Це дієвий міжнародно-правовий інструмент, котрий робить відповідальність всіх винуватців порушення прав людини під час російської агресії проти України невідворотнім. Крім того, факти та докази зібрані Комісією можуть бути використані в майбутніх квазісудових установах. А вивчення контексту допоможе встановити історичну правду. Адже встановлення правди (тобто усунення розбіжностей в оцінці подій) також є частиною роботи Комісії з метою швидкого подолання політико-соціальних наслідків війни на післявоєнному етапі.