13:50 21.06.2022

Автор ЮРІЙ БОЛОХОВЕЦЬ

Україна у вогні: як росіяни знищують українські ліси

5 хв читати
Україна у вогні: як росіяни знищують українські ліси

Юрій Болоховець, Голова Державого агентство лісових ресурсів України
 

Кількість лісових пожеж в Україні цього року зросла в три рази, середня площа пожежі - понад у 100 разів, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року. На червень лісовими пожежами було охоплено близько 7 тисяч гектарів лісів.

Найбільше постраждала Херсонщина. Для порівняння: протягом минулого року в області від пожеж постраждало 38 гектарів лісів, цієї весни - понад 4,5 тисячі гектарів! Окупанти залишили наші лісництва без техніки та палива, наші співробітники вимушені локалізовувати вогонь фактично голими руками: лопатами та іншим ручним інструментом. Людям просто забороняли заходити у ліс! Пожежі дозволили гасити, лише коли вогонь почав підходити до блокпостів рашистів.

На сьогодні ми спостерігаємо цілком свідому політику окупантів – залишити Херсонщину без лісів, адже ліси, як вони вважають, – це потенційне укриття для партизанів та українських спеціальних підрозділів, що працюють в тилу противника.

Традиційно ми дотували наші південні регіони – фінансування заходів з відтворення та захисту лісів значною мірою на Херсонщині перевищувало доходи від лісогосподарської діяльності. Тепер відтворенням лісів ніхто не займається, ліси варварськи вирубуються та спалюються. Кожен день окупації завдає катастрофічної шкоди екосистемі регіону, яка внаслідок зміни клімату вже не здатна відтворюватись самостійно та без підтримки перетвориться на пустелю.

Загалом на даний час під контролем ворога залишається 600 тисяч гектарів лісів, це 8% лісового фонду Держлісагентства. І доля цього лісу під великим питанням.

Значна площа пожеж і на Київщині – за червень більше тисячі гектарів, і це великі пожежі. Основні причини – замінування великих лісових масивів. Ворог залишив після себе не лише тисячі звичайних мін, але й сотні спеціальних вибухових пристроїв, які цілеспрямовано спричиняють лісові пожежі.

Ми не можемо ризикувати людьми та заходити вглиб нерозмінованої місцевості. Вимушені обирати тактику локалізації пожеж, перешкоджаючи вогню розповсюджуватись там, де ДСНС і військові вже провели розмінування.

Але війна не єдина причина загострення проблеми лісових пожеж. На Закарпатті вже не пам’ятають таких значних загорянь, як цієї весни. За минулий рік вигоріло лише 3,7 гектара, на травень цього року пожежами охопило 75 гектарів! У 90% випадках вогонь потрапляє у ліс з сусідніх екосистем – наприклад, селяни випалюють залишки трави. Середня площа пожеж невелика – реагування оперативне, але вочевидь місцева влада має провести відповідну роботу з мешканцями та підприємцями. Законодавством передбачені досить жорсткі санкції за спалювання трави – і війна не привід заплющувати очі та послаблювати контроль.

Ще одна причина, про яку ми постійно говоримо і яка загострилась саме сьогодні, коли ми втратили значну кількість техніки та не маємо доступу до великих лісових масивів. Ця причина – покинуті самосійні ліси. Вони не підпорядковані Держлісагентству – це комунальні чи приватні території, на яких часто-густо не проводиться жодних протипожежних заходів.

Немає протипожежних розривів, насадження не розріджені, ліси захаращені. Як правило, це молодняки, з яких пожежі переходять у верхові та перекидаються на наші лісові масиві. Сьогодні ми змушені власними силами заходити на ці території та проводити протипожежні заходи для того, щоб уберегти ліс від великої біди. Адже, якщо минулого року в Україні взагалі не було зафіксовано верхових пожеж, в цьому році це сотні гектарів.

Минулий рік взагалі був зразковим. Всі пам’ятають величезні пожежі 2020 року – неймовірних збитків було нанесено Житомирській, Луганській областям та іншим північним регіонам. Вогонь охопив 74,6 тис. гектарів наших лісів. А вже за 2021 рік площа пожеж знизилась більше ніж у 200 разів - до 289 гектарів на всю Україну.

Звісно, спрацював природний фактор, більший обсяг опадів, але були проведені й дуже значні якісні зміни у роботі галузі.

По-перше, ми почали співпрацювати з NASA - відстежувати поточний стан, динаміку та тривалість пожеж на підставі даних дистанційного зондування Землі. Використовували квадрокоптери та безпілотники з радіусом польоту до 60 кілометрів і робочою висотою польоту до 1200 метрів. Встановили систему відеонагляду з камерами, які мають функцію тепловізора, здатні виявляти загоряння в автоматичному режимі. З’явилось сучасне програмне забезпечення, що дозволяє прокладати найкоротший і найзручніший маршрут до місця пожежі.

По-друге, в декілька разів збільшилась закупівля техніки для швидкого реагування на пожежі. Понад мільярд гривень інвестовано у нові пожежні автомобілі, лісопожежні модулі, трактори, пожежно-спостережні вежі, мотопомпи. Раніше пожежна техніка в деякі місця взагалі не могла під’їхати, тепер на озброєнні лісництва були повнопривідні пікапи, у кузові яких змонтовані спеціальні модулі для пожежогасіння з резервуарами для води на 600 літрів і насосними станціями.

По-третє, спільно з ДСНС ми постійно проводили протипожежні навчання. Реакція на загоряння була відпрацьована до автоматизму, тому що важливо як можна скоріше локалізувати вогонь.

По-четверте, значно зросли зарплати й, відповідно, мотивація лісівників працювати на результат.

Майже вдвічі ми збільшили обсяги прокладання нових лісових доріг, що також є дуже важливим фактором зменшення пожеж. Було влаштовано понад 50 тис. кілометрів мінералізованих смуг, це в рази більше, аніж ще кілька років тому.

Планувалось, що у 2022 році повністю, на 100%, поставимо під відеоспостереження всі лісові масиви, які вразливі до виникнення пожеж. Це насамперед молодняки, хвойні насадження. Набагато масштабнішою мала стати програма будівництва лісових доріг, що особливо важливо для Карпатського регіону.

Але війна змінила всі плани. Понад 600 автомобілів, квадрокоптери, безпілотники ми віддали Збройним Силам, сотні закуплених минулого року машин пошкоджені або знищені. Частково зруйнована система відеонагляду.

Як швидко все це можна відновити? Навіть під час війни нам вдалось за підсумками 5 місяців 2022 року збільшити обсяг реалізації продукції. Якщо в травні 2021 року галузь отримала 1,54 млрд грн, то цього року 2,1 млрд. Тобто доходи нібито збільшились, є можливість для інвестицій. Водночас значно зросли й витрати – ми власними ресурсами, без жодної копійки з бюджету, забезпечуємо лісоматеріалами всі оборонні потреби країни - це сотні тисяч кубометрів, більша частина переправляється з північних та західних областей на схід і південь та використовується для будівництва фортифікаційних споруд.

Ми вже звернулися до наших міжнародних партнерів - Німеччини, США, Австралії та інших країн - допомогти нам з протипожежною технікою. Наразі чіткої відповіді щодо термінів та номенклатури постачання немає. Допомагають партнери з ДСНС, які передають нам техніку, яка рідше застосовується. Звертаємось і до всіх українців – бути максимально обережними з вогнем. Зараз багато роботи з гасіння пожеж після ворожих обстрілів. Як ніколи важливо не створювати країні додаткових проблем, яких можна уникнути.

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВІТАЛІЙ ШАПРАН

Відновлення України: про що потрібно знати вже зараз?

ОЛЬГА КОВАЛЬ

Гендер, рівність, захист жінок: в Україні ратифікували Стамбульську конвенцію. Що це означає

ОЛЕКСАНДР ЗАЛЄТОВ

Як працюють фінансові компанії, лізингодавці та ломбарди під час війни – результати опитування Національного банку

ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА

Війна показала важливість агросектору. Як узяти нові висоти?

МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ РЕІНТЕГРАЦІЇ ТИМЧАСОВО ОКУПО

Вимушений виїзд з ТОТ до росії під час війни – не злочин

ЮРІЙ РАДЗІЄВСЬКИЙ

Тонка межа між захисником і вбивцею. Чи має суспільний резонанс заважати правосуддю?

ДЕНИС СЕНЕКТУТОВ

Чому справа облгазів не має юридичного підгрунтя?

ЮЛІЯ БЄЛОВА

Як реформа оцінки наближає Україну до Європи

ВІТАЛІЙ ШАПРАН

Економічні причини війни

МИХАЙЛО ФЕДОРОВ

Дія.Бізнес у Варшаві: підсумки роботи перших тижнів

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА