17:50 21.11.2023

Автор АНДРІЙ ГОРОХОВ

Чи може Україна стати sweet spot світового гірничо-добувного ринку?

6 хв читати
Чи може Україна стати sweet spot світового гірничо-добувного ринку?

Андрій Горохов, генеральний директор фонду приватних інвестицій umgi

 

Видобуток корисних копалин та мінералів на територіях українських родовищ завжди був чи не найбільш прибутковим сектором вітчизняної економіки. І навіть зараз, в умовах війни, гірничодобувна галузь України активно розвивається завдяки підтримці бізнесів та громад. Разом з тим стратегія захисту і прогресивного розвитку галузі на законодавчому рівні знаходиться у стадії розроблення. Міжнародні інвестори вже сьогодні демонструють зацікавленість до цього сектору.

umgi інвестує в сектор понад 17 років. Порівнюючи наш практичний досвід розвитку добувних підприємств в 5 країнах світу, я виділив основні переваги створення гірничо-добувного бізнесу в Україні.

Про важливість інформування

Почну з того, що Україна має чималий потенціал у галузі видобування та переробки стратегічних і критичних корисних копалин, однак для успіху нашій державі варто стати помітнішою на світовому ринку. Треба визнати, що найбільші гравці міжнародного ринку орієнтуються у прийнятті рішень на авторитетні аналітичні джерела. Наприклад, одне з них це щорічне опитування гірничодобувних компаній від канадського аналітичного центру Інституту Фрейзера (Fraser Institute). Результати досліджень демонструють загальний індекс привабливості тієї чи іншої країни, який базується на оцінці мінерального потенціалу та сприйнятті державних або місцевих політик компаніями у видобувному секторі. Але мінус такий, що України в цьому дослідженні немає взагалі. Тобто, ми усвідомлюємо, що одним із першочергових завдань для просування України на світовій арені є поширення інформації про високий потенціал нашої галузі. Міжнародні інвестори мають розуміти, чому їм вигідно вкладати кошти саме в українську гірничодобувну галузь, а не обирати якусь іншу державу.

Загалом, за даними McKinsey&Company, у вищезгаданому щорічному опитуванні відстежуються 15 драйверів видобувної галузі, які умовно можна поділити на 4 пріоритетні групи:

  1. доступ до геологічних ресурсів/даних (якість даних, відкритість, карти і т.д.);
  2. порівняння витрат бізнесу на капітальні інвестиції та операційну діяльність;
  3. державна політика (оподаткування і тарифи);
  4. доступ до фахівців у видобувній сфері (наявність кваліфікованої робочої сили).

За найбільш оптимальним поєднанням цих драйверів, навіть виокремлено Sweet Spot — так звану групу країн із високим рівнем мінеральних ресурсів та сприятливою для розвитку галузі державною політикою. До країн цієї групи відносять США, Канаду, Чилі, Австралію, Фінляндію та Марокко. І немає ніяких перешкод для того, щоб Україна теж невдовзі опинилася у цьому переліку: об’єктивних переваг у нас більше ніж достатньо.

Тож, чому Україна?

З огляду на те, що кожного року наша компанія досліджує ринки інвестицій у мінерали в усіх куточках світу, можу впевнено стверджувати Україна має дуже хороші показники за багатьма вищепереліченими параметрами. Перш за все, в нас висока якість видобувного ресурсу. По-друге, велику роль відіграють сприятливі економічні фактори: це і місцезнаходження ресурсу (тобто транспортні витрати, легкість експорту); прогноз цін на цільові мінерали та технології (виклики, пов'язані з видобутком мінералу). Податки — це лише один із показників, і він, можливо, менш важливий з огляду на специфічний характер інвестицій у гірничодобувну галузь, пов'язаний із місцезнаходженням. А, наприклад, відносно невисока вартість землі (одна з найбільших інвестиційних витрат) та робочої сили (одна з найважливіших операційних витрат) мають ключове значення у прийнятті інвестиційних рішень.

Зупинюся детальніше на цих та інших конкурентних перевагах України.

Важливо підкреслити, що майже вся геологічна інформація знаходиться у відкритому цифровізованому доступі. Це означає, що спеціалісти галузі постійно оновлюють деталі досліджень територій, де є родовища корисних копалин та мінералів. Проте, ще залишаються закритими дані з грифом «для службового користування», які стосуються критичних мінералів. Зі свого боку ми підтримуємо відкриття і цієї інформації для усіх інвесторів.

Наступний позитивний момент — на відміну від багатьох інших країн Україна веде облік запасів. Тому під час видобувних процесів доступна інформація про те, скільки матеріалу вже відпрацьовано. Також у нас є картографія власності земельних ділянок та екологічних зон. І це дійсно дуже дієвий інструментарій у подальшій роботі для аналізу інвестиційних проєктів.

З-поміж економічних факторів слід виділити вартість робочої сили, яка в українському майнінгу нижча ніж у країнах Центральної та Східної Європи на 55%-65%. Рівень податків в Україні також відіграє не останню роль у прийнятті інвестиційних рішень. Якщо ми порівняємо вартість енергетичних ресурсів, вони в Україні теж дешевші, ніж у деяких інших сусідніх європейських країнах, і це теж дає перевагу. В першу чергу це пов’язано з акцизами. Вони нижчі за енергоресурси, ніж в інших країнах. Сюди ж додаємо і вартість землі —Україна і тут має високу конкурентну спроможність саме серед країн для міжнародного інвестора. Для прикладу, середня вартість землі в Україні, на якій можна працювати над видобутком корисних копалин, складає близько 3 000 доларів. В той же час у Польщі середня вартість землі сягає 40 000 доларів. Як не парадоксально, в Індії цей показник сягає 60 000 доларів. Звичайно, є окремі випадки, коли деякі власники хочуть отримати набагато більше. Але це нормально, тому що це ринок і кожний власник вправі мати свої очікування.

Одним із критеріїв, за яким оцінюють перспективність добувних проєктів у тій чи іншій країні є доступність землі. І тут Україна теж має безперечну перевагу, адже у нас діє механізм примусового викупу землі для суспільних потреб. Це дозволяє дещо вирівняти запити й індивідуальні очікування власників. У судовому порядку можна отримати справедливу ціну, тому що проводиться нормативне оцінювання. Так звана доступність землі відкриває можливості для видобутку абсолютно всіх мінералів. Тоді як у більшості інших країн перелік таких мінералів обмежений і чітко визначений або ж примусовий викуп земель взагалі заборонений.

Що допоможе Україні увійти до «групи Sweet Spot»?

За даними McKinsey&Company, щоб бути бажаними для інвестицій у видобувну галузь, країни можуть використовувати для залучення геологорозвідувальних компаній різні стимули. З-поміж основних:

- гроші або субсидії (пряме фінансування);

- Foregone revenue: державна непряма допомога, коли держава не виділяє гроші, але й не призначає певні податки;

- сприятливі дозвільні процедури та нагляд, загальнодоступність високоякісних даних.

Ще одне досить цікаве і актуальне питання, яке сьогодні ретельно досліджується через його важливість для інвесторів, це можливість встановлення верховенства права. Свого часу так зробила Аргентина — на законодавчому рівні там закріпили норми, які дозволяють інвестору судитися в інших юрисдикціях із бізнесменами, місцевою владою та навіть із державою.

Звісно, ми розуміємо, що існують чималі ризики, з якими повʼязане користування надрами в Україні, а відтак і інвестиції у майнинг. Вони лежать не лише у фінансовій площині, враховуючи  воєнні ризики, а й у геополітичний, регулятивній, кадровій (наявність і рівень експертизи), а також залежать від коливань ринкових цін тощо. Проте, чималий перелік ризиків не означає, що не потрібно вести бізнес. Це лише показує те, з чим нам потрібно попрацювати. Деякі речі можна мінімізувати, з іншими нічого неможливо зробити, а є завдання, які потребують підтримки держави. І зараз наш уряд та Верховна Рада впроваджують багато позитивних змін, які мають полегшити життя надрокористувача.

Тож, як бачимо в цілому, Україна має дуже хороші показники з точки зору інвестиційного клімату за багатьма параметрами. Навіть, коли мова йде про критичні матеріали, інвестор бачить вигідну перспективу і сьогодні. Тому що будь-який розвиток починається із нового запиту. А далі вже з’являється і стратегія разом з візією, і великі вкладення, і велика конкуренція на світовій арені.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОКСАНА ОСТАПЧУК

Зв'язок між цінами на житло та кількістю повітряних тривог: як безпека стає новою валютою на ринку нерухомості

АНДРІЙ МОЙСЄЄНКО

Як бізнесу захиститися від ненадійних покупців

ДЖАСТІН ГУНЕСІНГЕ ПАВЛО БІЛЬМОВИЧ АНДРІЙ ЦИНКАЛЮК

Євроінтеграція у газовому секторі - що це означає для України?

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Ніби демографічна ніби стратегія

ГРИГОРІЙ КУКУРУЗА

Чому так складно побудувати конструктивний діалог між державою і бізнесом. "Праворадикальні" шкідники в кожній зі сторін

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Іранська загроза нависла не тільки над Ізраїлем: чи готовий світ діяти?

ЄВГЕН МАГДА

Євроінтеграція з жердиною

ІГОР ЖДАНОВ

Одиночне плавання українського такмеду або Чому держава не може визначати стратегію взаємодії з вітчизняними виробниками?

ОЛЕКСАНДР ЛАРІН

Реформа спорту: технічне завдання для роботи над змістом, а не зовнішнім виглядом

ВОЛОДИМИР БОГАТИР

Кількість заяв на надання притулку в ЄС у I пол.-2024 зросла на 15%, частка України скоротилася до 7%

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА