Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики "ВЕЖА"

 

Українські підприємці все частіше скаржаться на посилення тиску з боку правоохоронців та інших державних органів. Перевірки проводяться під надуманими приводами, а причини для штрафів і арештів здебільшого виглядають зовсім абсурдно.

У березні 2022 року, коли подальше існування України було під загрозою, влада зробила крок на зустріч бізнесу. Необхідність допомагати армії швидко та без зайвої бюрократії спонукала державу скасувати мита і впровадити податкові пільги. Підприємці видихнули з полегшенням і запрацювали.

Однак свобода для приватного сектору тривала не довго. Через рік більшість пільг були скасовані, а силовики почали все частіше відвідувати підприємства з неочікуваними візитами та порушувати одну за одною кримінальні справи. Когось вдалося залякати. Але знайшлися й ті, хто почав публічно заявляти про тиск на бізнес.

Дійшло до того, що на повідомлення про не зовсім здорову атмосферу в українському бізнес-середовищі довелося реагувати послу США в Україні Бріджит Брінк. Під час брифінгу в Києві вона заявила, що про системний тиск на бізнес неодноразово чула від американських інвесторів, які працюють в Україні. "Не знаю, хто стоїть за конкретними випадками тиску. Чую від бізнесу деякі думки про те, де саме є проблеми конкретні та, можливо, інституційні", - розповіла Бріджит Брінк.

Скарг на безчинства щодо бізнесу було вже настільки багато, що владі довелося хоч якось відреагувати на них. Наприкінці січня при Офісі президента України було створено Раду з питань підтримки підприємництва, до якої увійшли власники і представники великих компаній. Бізнес-раду уповноважили реагувати на скарги підприємців та протидіяти свавіллю силовиків. На додачу до Ради підприємців РНБО встановила тримісячний мораторій на перевірки бізнесу.

Не пройшло й трьох місяців, як в Кабінеті Міністрів поспішили відзвітувати, що "останні два місяці в бізнесу менше нарікань на правоохоронні органи". Міністр економіки Юлія Свириденко відрапортувала, що влада знає про проблеми підприємців і робить все можливе, щоби вирішити їх. Зокрема, ухвалила законопроєкт про скасування заборони на прибуток для оборонних підприємств, наблизила створення єдиного органу для перевірок бізнесу, а також запустила в тестовому режимі портал "Пульс" для повідомлень про протиправні дії щодо підприємств.

Кроки, безумовно, правильні. Однак їх очевидно недостатньо, щоби ліквідувати системні проблеми. Бізнес-середовище в Україні як потерпало, так і продовжує потерпати від корумпованої судової системи, непрозорої податкової і митної служб, заангажованих регуляторів та неефективного БЕБ, яке вкотре намагаються реформувати.

Слово бізнесу

Реальний стан справ в українському бізнес-середовищі найточніше описують конкретні кейси. Таких зі знаком "мінус", на жаль, більше, ніж достатньо.

Одними з перших про "похолодання" між владою і бізнесом літом минулого року заявили власники компаній Rozetka і "Нова пошта". "У нас нічого не знаходять і штрафують на суму, за яку ми, на їхню думку, не будемо сперечатися. Тобто, це якісь мінімальні суми штрафів. Але вони заважають і часто зупиняють роботу", – скаржився на роботу податківців співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін.

Вріз:  Компанії групи "Нова пошта" за перше півріччя 2023 року перерахували до бюджетів усіх рівнів 5,1 млрд грн податків

Зі свого боку співвласник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк, описуючи відносини влади і бізнесу, вдавався до метафор. Мовляв, до підприємців знову ставляться, як до "гусей і баранів, яких можна стригти і щипати".

Про проблеми з правоохоронцями нещодавно заявили і в гірничодобувній швейцарської компанії Ferrexpo AG. З компанією взагалі відбувається "загадкова" історія: її підприємствам в Україні блокують рахунки, вручають підозри топменеджерам, ухвалюють рекордні застави, вимагають відшкодування непомірних збитків.

Вріз: Сума сплачених податків підприємствами Ferrexpo до державного бюджету у 2022-2023 роках склала 8,2 млрд грн

У жовтні 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду Полтавському гірничо-збагачувальному комбінату, де працює понад 5 тисяч персоналу, було заборонено використовувати для доставки виробленої продукції понад 2300 вагонів власного парку. Дане рішення було мотивоване клопотанням слідчих Державного бюро розслідувань із обґрунтуванням цих вагонів, як доказ у кримінальному провадженні про нібито незаконний збут щебеневої сировини. Слідчих не хвилювали докази від державної Укрзалізниці, які зазначали, що лише 158 вагонів із 2382 перевозили відсіви. Це рішення майже паралізувало роботу підприємства, адже існував ризик втрати ринків збуту, якими у підприємства є ключові європейські виробники сталі, що приносять в Україну сотні мільйонів доларів США.

Після семимісячної боротьби у судах Полтавському ГЗК вдалося скасувати заборону на використання власного вагонного парку. За цей час, згідно із підрахунками підприємства, загальні збитки від такої заборони склали понад 103 мільйони гривень.

Але ДБР не зупиняється - знову намагається заборонити використання вагонів. Підприємство вже застерігає від необдуманих вчинків, адже повторна заборона і як наслідок зрив постачання продукції може призвести до втрати комбінатом європейських ринків та витіснення української залізорудної продукції конкурентною, зокрема і виробленої в Російській Федерації, адже на цей момент не існує санкцій щодо постачання російської залізорудної продукції на ринки Європейського Союзу. Натомість, втрата ринків ЄС для Полтавського ГЗК може призвести до недоотримання державою валютного виторгу в розмірі понад 30 мільярдів гривень на рік. Тож на чиїй стороні тут грають правоохоронці та наші суди?

Ще один зовсім свіжий кейс мережі кінотеатрів "Мультиплекс". В перший рік війни компанія скористалася схваленою ВРУ податковою пільгою, згідно з якою до завершення воєнного стану бізнес звільнявся від штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ. Однак в березні БЕБ порушило проти "Мультиплекс" кримінальну справу за несплату у повному обсязі ЄСВ. Своє рішення правоохоронці мотивують тим, що, мовляв, перевіряють, чи справді компанія не мала можливості платити податки.

Порушення кримінальних проваджень проти підприємств стає звичною справою навіть у випадках, де є звичайний корпоративний конфлікт. Яскравий приклад – історія Concorde Capital. У 2021 році компанія придбала газове родовище. Колишні власники родовища вирішили, що Concorde Capital не виконала умови угоди купівлі-продажу. Розпочався господарський спір. А через два роки з'явилися правоохоронці з "маски-шоу" та кримінальною справою, яка ускладнила діяльність компанії.

Вріз: За час своєї діяльності Concorde Capital допоміг найбільшим українським компаніям з різних сфер економіки, від металургії до фармацевтики, залучити понад $4 млрд для розвитку свого бізнесу.

Інша компанія, одна з найбільших груп компаній в Україні, Dragon Capital, буквально днями опублікувала реліз, в якому “висловлює занепокоєння з приводу продовження тиску правоохоронних органів на свій бізнес”. Упродовж останніх кількох місяців органи БЕБ України проявляють підвищену увагу до діяльності торгово-розважального центру Victoria Gardens (ТРЦ VG) у Львові, що був придбаний ними у турецьких бізнесменів у березні 2018 року.

 

Спочатку їх кошмарили  “київські” детективи у кримінальному провадженні, що відкрито у 2017 році, тобто до придбання ними активу, а у травні вже цього року “львівські” детективи БЕБ і також у справі 2017 року (але в іншій). Незважаючи на те, що було надано всі необхідні пояснення в обох справах, компанія-власник торгово-розважального центру Victoria Gardens днями знову отримала від “львівських” детективів чергову вимогу з попередженням про можливе проведення виїмок та обшуків.

Численні заяви та звернення Dragon Capital до керівництва держави та Генеральної прокуратури про необхідність припинення таких практик поки що залишаються без розгляду та належної реакції.

Та чи не найганебніший випадок стався з українською оборонною компанією Arсher, яка виробляє оптичні приціли для ЗСУ та інших силових відомств. У жовтні минулого року НАБУ провело обшуки в компанії. В Arсher вилучили креслення і документацію, а також заблокували рахунки. Відтоді справа не рухається, а компанія втратила можливість повноцінно працювати в інтересах оборони України.

Керівник Олександр Яременко стверджує, що порушена проти Arсher кримінальна справа - замовлення відомої американської компанії, яка використала НАБУ для тиску на його бізнес.

"Йде зачистка українського ринку від талановитої компанії, яка робить найкращі приціли, монокуляри, системи для військових. Ми заважаємо тим іноземним компаніям, які хочуть зайти на ринок України", - заявив Яременко.

Схожі кейси тиску на підприємства з боку влади і правоохоронців можна довго перераховувати. Однак і наведених прикладів достатньо, щоби зрозуміти, що проблеми існують та потребують негайного вирішення.

 

Що робити?

Стан привабливості інвестиційного клімату в Україні красномовно описує офіційна статистика за останні 20 років. Всі ці роки позитивне сальдо прямих іноземних інвестицій не перевищувало $10 млрд.

Якщо нічого не змінювати, на післявоєнне відновлення та перезапуск економіки піде не один десяток років. Попри підтримку і співчуття, жоден інвестор не прийде туди, де немає сприятливих умов для підприємницької діяльності. А зважаючи на непросту безпекову ситуацію в поєднанні з системним податковим тиском та тиском правоохоронних й судових органів, з країни підуть навіть ті інвестори, які ризикнули прийти.

Шляхи для покращення бізнес-клімату в Україні існують. Їх умовно можна розбити на два кроки. Першочергово необхідно притягнути до відповідальності посадовців, які під надуманими приводами створюють проблеми та блокують діяльність компаній.

Наступним кроком має стати перезапуск судової і правоохоронної систем та реформа податкового законодавства.

Допоки найвищою цінністю для суддів не стане верховенство права, а правоохоронні органи не запрацюють прозоро та будуть відкритими перед громадянським суспільством, ми знову і знову наступатимемо на ті самі граблі. Бо межа терпимості інвестора може виявитися на відстані витягнутої провладної руки, котра отримає замість сплачених ним до бюджету мільярдів фіговий листок.