10:05 04.06.2024

Автор СЕРГІЙ РАСПУТНИЙ

Скільки коштує небезпека, або що не так з державними будівельними нормами про сховища

5 хв читати
Скільки коштує небезпека, або що не так з державними будівельними нормами про сховища

Сергій Распутний, СЕО Каспіан Сервіс УА, колишній військовий будівельник з досвідом роботи по спеціальним військовим спорудам, будівельник з 33 річним стажем у будівництві, член робочої групи по розробці Містобудівного кодексу Украіни

 

Безпека є найважливішою складовою розвиненого суспільства, але, як зазвичай заведено, ми не помічаємо й не цінуємо базових речей, які є в нашому житті. Саме так, починаючи з лютого 2022 року,  ми стали дуже сильно цінувати прості речі: стабільне електропостачання, чисту воду, спокійний сон без повітряних тривог і безпеку наших домівок, офісів та громадських будівель.  Саме безпека стає одним із основних чинників у нашому сьогоденні та майбутньому розвитку проєктів і міст.

У жовтні 2023 року набув чинності новий ДБН В.2.2-5:2023, який покликаний бути основним нормативом безпеки. Але чи дійсно завдяки йому ми рухаємось у напрямку безпеки?

Ілюзія безпеки

ДБН штучно створює великі угруповання людей у незахищених приміщеннях. Про незахищеність від ураження укриттів, які нормуються цим ДБНом, написано прямим текстом у вступній частині. Цитата: "Ці Норми не містять розрахункових випадків прямого влучання боєприпасів із вибухом на поверхні чи у безпосередній близькості до стін (покриття) захисних споруд (крім прямого влучання уламків), а також впливу фугасних, направлених вибухів, впливу кумулятивних зарядів, боєприпасів із відкладеним підземним вибухом"

Другим чинником, який робить будь-які  укриття чи споруди цивільного захисту небезпечними, є Закон України 2486-ІХ, що декларативно вимагає викладення координат та технічних характеристик будівель вкупі з укриттями у відкритий доступ.

Підсумок: Закони та норми, які повинні захищати, навпаки наражають на небезпеку. Концентрація людей автоматично робить їх потенційними мішенями для ворожих атак, а в незахищенному місці то й поготів.

Скільки коштують такі сховища?

Для різних об’єктів будівництва по-різному. За попередніми підрахунками їх створення збільшує бюджет проекту від 25 до 150%.

Житлові комплекси в цьому плані аутсайдери. Якщо в комплексі планувалось будівництво підземного паркінгу, здорожчання буде становити 25-30%. У випадку, якщо паркінг не планувався через, наприклад, геологічні умови, то здорожчання може становити 50%, або й  75%, якщо до геології додаються несприятлива гідрогеологія. 

З громадськими будівлями все набагато сумніше.

Дитсадки та  Школи повинні мати підземне укриття на весь учнівський і педагогічний склад, і здорожчання становитиме 75-100%.

Торговельні центри, для яких укриття на всіх відвідувачів, продавців і персонал ТРЦ взагалі викреслюються з реальності, тому що виконати вимоги нормативу стає неможливим не тільки з фінансової точки зору, але й з технічної. Що, зрозуміло, широко відчиняє двері зловживанням.

Лікарні для обладнання укриттями в підземному просторі, за попередніми розрахунками, мусять витратити більше 100% на укриття. Сьогодні активно обговорюються ідеї перенесення операційних безпосередньо до укриттів, тому що наразі передбачено транспортування хворих до укриттів і під час операцій у тому числі. Але це спроби залатати друшляк.

Марність витрат, непрофесіоналізм та час евакуації

Найсумніше в цій історії, що небезпечними укриттями, які  коштують шалених грошей,  ніхто й  не встигне скористатись. Як показали ракетні атаки 25 квітня цього року час на те, щоб дістатися до укриття, становить 3,5 хвилини в Києві та 4-5 хвилин у Львові. За цей час фізично ніхто не зможе потрапити до цих укриттів. Фактор часу, необхідного щоб дістатися  до укриттів, ніким не брався до уваги при розробці.

З іншого боку, уявіть собі картину: дитсадок на 300 дітей. Після оголошення повітряної тривоги кожна вихователька мусить зібрати свою групу і відвести її в укриття. І ясла, і старшу групу одночасно потрібно зібрати в підземному укритті. Чи встигнуть вихователі з переляканими обличчями дотягнути дітей до укриття? Що станеться, коли 300 дітей почнуть один за одним плакати в одному приміщенні? Може, замість безпеки ми будемо мати 30 вихователів, 300 дітей та 600 батьків з нервовими зривами? Що станеться, якщо укриття в дитсадку стане мішенню для ворожої атаки за зразком Маріупольського драмтеатру?

Передісторія

Війну ми зустріли з ДБН В.2.2-5:1997, який був простим перекладом радянського ВСН, з відповідною термінологією на кшталт "електро-ручна вентиляція". Тут важливим є момент, що в Радянському Союзі ВСН (Ведомственные Строительные Нормы) був документом для службового використання, тоді як ДБН - це публічний документ відкритого доступу. Свого часу цивільна оборона була структурним підрозділом Міністерства Оборони, і цьому є серйозне підґрунтя. Оборона, навіть якщо вона цивільна, не перестає бути обороною  і повинна бути одною зі складових системи для ефективного застосування і скоординованого використання.

Усе вищезгадане має, якщо не виправдання, то хоча б логічне пояснення. Але далі логіка втрачається повністю. Ми продовжуємо повторювати ті ж самі помилки, тільки в більшому масштабі.

Яскравим прикладом того, що наші відповідальні міністерства й досі живуть за філософією часів холодної війни, став ДБН В.2.2-5:2023. Трансформація ДБН 97 року в ДБН 23-го відбувалась похапцем, без розуміння актуальної концепції захисту цивільного населення, без розрахунків часу евакуації, без урахування міжнародного та власного трагічного досвіду. Розуміючи “якість” ДБН, Міністерство почало коригувати його ще до того, як він набрав чинності…..

Чому, керуючись законами та нормативами, жоден об’єкт, жодне місто не буде в безпеці ?

Чому заходи, які покликані захищати, наражають на небезпеку, вдвічі збільшуючи вартість будівельних робіт?

Ми такі багаті, що можемо викидати гроші на вітер, чи варто почати технічні питання вирішувати професійно, а не з точки зору уявної політичної доцільності?

Це риторичні питання, які можуть стати трагічними!

 

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕКСАНДР САЄНКО

Двостороння безпекова угода між Україною та США: чого чекати Києву?

МИРОСЛАВ ЛАБА

Про ризики “клубу білого бізнесу” та презумпцію невинуватості

РУСЛАН ЗАПАРАНЮК

Євроколія з Чернівців до Румунії: як вона здатна змінити економіку країни

ДАНА ЯРОВА

Маленька чорна сукня. Світлій пам'яті фотографа ЗСУ Арсена Федосенко

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

ТРЦ, готель та завод: велика приватизація в Україні розпочнеться з гучних імен

АНДРІЙ СТАСЕВСЬКИЙ

Smart Grid – наша відповідь на загрозу тотальних віялових відключень

ВІТАЛІЙ МУЗИЧЕНКО

Як отримати протез безоплатно: державна програма забезпечення допоміжними засобами реабілітації

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

Оновлений сайт “Прихисток” - що змінилося для користувачів

МИХАЙЛО ФЕДОРОВ

Без зелених стін, червоної підлоги й радянського минулого. Якими будуть українські школи після архітектурної трансформації?

СУСАННА КАРАХАНЯН

Інклюзія як головний тренд: про що говорили під час Українського будівельного конгресу

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА