Подорожчання хліба можуть стримати державні інтервенції – думка

Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) і спілка "Борошномели України" в 2024 році другий рік поспіль відмовлялися від підписання меморандуму з Міністерством аграрної політики та продовольства та зерновими асоціаціями через нехтування інтересами та аргументами переробників, повідомив в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" керівник ВАП Олександр Тараненко.

"Меморандум - це документ, за порушення якого ніхто не несе юридичної відповідальності. Крім того, ВАП та спілка "Борошномели України" виступали проти обсягів, прописаних у меморандумі (ліміт на експорт зерна обсягом 16,2 млн тонн - ІФ-У). (…), оскільки це призводить до вивезення з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що суттєво впливає на внутрішні ціни на хліб", - пояснив він.

Тараненко акцентував, що переробні підприємства наполягають на розмежуванні продовольчого й фуражного зерна під час фіксування обсягів зернового експорту. При цьому вони нічого не мають проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо.

Говорячи про продовольче зерно, експерт наголосив, що в останні роки внаслідок різних подій - і кліматичних змін, і воєнних дій, і економічних ситуацій - якість врожаю зерна в Україні суттєво погіршилася.

"Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то в 2024 році - лише 27%. Відповідно обсяги придатного для переробки зерна ще менші, бо в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. Далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка була за результатами врожаю 2024 року придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%", - констатував Тараненко.

За його словами, під час експерту зерна ці нюанси абсолютно не враховуються. На початку жнив з першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що й спричиняє зростання внутрішніх цін на хліб.

Якби влада вжила певних заходів, наприклад, запровадила сегментацію експорту, сформувала внутрішні запаси, створила державні резерви або фінансувала їх створення, то подорожчання хліба не було б таким суттєвим і різким, переконаний керівник галузевої асоціації.

Тараненко нагадав, що раніше за таким принципом працювали Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія. Вони скуповували за прийнятними цінами зерно під час його масового продажу, закладали на зберігання, переробляли і під час різкого росту виходили з інтервенцією на ринок - виставляли на продаж певну кількість борошна і стримували подорожчання.

"Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через мишей, які з`їли десятки тисяч тонн зерна. Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм спроможний забезпечити стабільність цін і продажів хліба", - резюмував керівник ВАП.

Він додав, що потреба внутрішнього ринку в продовольчому зерні 1-2 класів становить близько 3 млн тонн.