Дебютне лідар-сканування українських лісів може розпочатися вже 2026 р. – голова Держлісагентства
Перше дистанційне зондування українських лісів за допомогою лідарів – лідарне сканування – може розпочатися вже наступного року у разі успішного проведення закупівлі відповідної послуги, повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Віктор Смаль.
"Дай Бог, щоб це сталося у наступному році. План такий… – Я дуже сподіваюся, що у нас процес закупівлі відбудеться протягом зими 25-26 року", – сказав він в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Смаль наголосив, що лідарне сканування лісів за допомогою безпілотних літальних апаратів із навісним обладнанням лідару, що формує 3D-проекцію, є першим етапом цифрового ланцюгу прослідковуваності деревини, який впроваджує Держлісагентство, бо цей процес дасть інформацію, скільки кубічних метрів деревини знаходиться на конкретній ділянці.
"Лідарне сканування, окрім точнішої технології, ще й виключає момент маніпуляції і недобросовісного підходу працівника галузі", – пояснив голова агентства.
За його словами, за досвідом європейських колег, коли починається таке сканування, то в переважній більшості випадків мова йде про виявлення більшого запасу деревини на ділянці аніж вважалося до того.
"Як правило, мінімальний поріг – це 5%. Це в країнах, де вони були просто впевнені, що пораховано все. Думаю, що у випадку України ми можемо сміливо говорити про 10% збільшення. Якщо у нас 15 мільйонів річної заготівлі, то це плюс 1,5 мільйона кубів. А помноживши навіть на скромну ціну 50 євро – це 75 мільйонів", – зазначив Смаль.
Він уточнив, що в середньому в Європі сканування одного гектара, коли все відкалібровано, налаштовано та запущено, коштує 7 євро, тобто ефективність вкладених коштів складає десятки разів.
"Інша справа, що не можна літати під час війни. Тому ми підписали з МВС меморандум, що вони готові надати нам безпілотні апарати, поки що на Західній Україні. І чекаємо зараз закупівлю послуги", – описав поточний стан голова агентства.
За його словами, мова йде про пошук якогось досвідченого світового контрагенту, який би зайшов до України і надав послуги із сканування, розшифровки цих даних та навчання українського персоналу, який би далі зміг ці роботи проводити самостійно.
Смаль зауважив, що у Європі часто лідарне сканування відбувається у консорціумі з військовими, бо це дає інформацію про ландшафт, можливість створити 3D-карти, ефективно прокласти лісові дороги.
Він додав, що рекомендований інтервал для повторного сканування — кожні 3–4 роки, що дозволяє точно визначити обсяг приросту деревини.
"Це надзвичайно важлива інформація, адже вона показує продуктивність лісу, ефективність обраних методів господарювання та дозволяє будувати математичні моделі розвитку насаджень. Уже існують рішення, які дають змогу аналізувати різні підходи до лісового господарювання й моделювати, як вони впливатимуть на розвиток лісу", – пояснив голова Держлісагентства.