16:01 22.05.2018

Українські економісти попереджають про ризик дефолту, валютної та політичної кризи ще до виборів

3 хв читати
Українські економісти попереджають про ризик дефолту, валютної та політичної кризи ще до виборів

Недостатні темпи реформ за ключовими економічними напрямами загрожують Україні дефолтом і валютною кризою, що можуть перерости в політичну кризу ще до проведення президентських і парламентських виборів в 2019 році, вважають економісти з проекту VoxUkraine і Київської школи економіки (KSE).

"Сьогодні величезні боргові платежі та можливі макроекономічна та валютна криза вимагають термінових дій. Якщо ці ризики реалізуються, уряд не зможе виконати свої зобов'язання, зокрема й соціальні виплати. Це призведе до політичної кризи напередодні виборів", - йдеться в редакційній статті VoxUkraine, опублікованій у вівторок.

Серед її авторів перший заступник голови ради НБУ Тимофій Милованов, головний економіст ІК "Драгон Капітал" Олена Білан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан, економісти, які працюють у західних університетах, Юрій Городниченко і Олександр Талавера.

Вони зазначають, що кілька років економічної стабільності і слабкого зростання в Україні не слід сприймати як належне, оскільки її економіка залишається залежною від світових товарних ринків, а сусідні європейські країни зросли за останні два роки у середньому на 3,2% і 5,7% проти 2,4% і 2,5% у нашій країні.

Економісти попереджають, що зміна зовнішньої кон'юнктури може ускладнити обслуговування держборгу, як показує нещодавній досвід Аргентини та інших країн, що розвиваються. "Залучення зовнішнього фінансування залишається критичним для того, щоб утримати економіку на плаву", - констатується в статті.

Її автори нагадують, що поточна програма МВФ на $17,5 млрд, за якою отримано 4 з 12 запланованих траншів на $ 8,4 млрд, завершується в березні 2019 року саме напередодні довгого виборчого циклу, що складається з президентських виборів у березні наступного року і парламентських у жовтні.

"Але влада не має часу до березня наступного року, адже чималі виплати за зовнішнім боргом потрібно зробити у цьому році", - наголошують автори, уточнюючи, що лише за зовнішнім боргом у цьому і наступному році доведеться заплатити $8,5 млрд (що становить майже половину валютних резервів НБУ), зокрема майже дві третини суми - МВФ, Світового банку та офіційним кредиторам, таким як США. Вони констатують, що без нових валютних позик резерви Нацбанку вже до кінця 2018 впадуть нижче загальноприйнятого порогу безпеки в три місяці імпорту.

"Постійне виснаження резервів на тлі посиленої невизначеності напередодні виборів і несприятливих сезонних чинників можуть сильно підштовхнути девальваційні очікування. Тиск на національну валюту швидко зросте, створивши загрозу стрімкого знецінення гривні", - описується можливий сценарій у статті.

Згідно з ним, НБУ буде змушений реагувати на це підвищенням облікової ставки, повторним введенням валютних обмежень і впровадженням інших антикризових заходів, що негативно вплине на і так слабке економічне зростання і, ймовірно, підриватиме європейський курс України і вкладе нові козирі до рук проросійських і популістських сил.

Автори висловлюють припущення, що, Україна може опинитися на порозі дефолту ще раніше. Вони пояснюють, що більшість виплат за держборгом ($2 млрд у цьому і $4,7 млрд - у наступному році) припадає на уряд, темпи бюджетних доходів якого відстають від плану, а валютні залишки на кінець першого кварталу становили лише $1,4 млрд (зокрема й кошти на рахунках у державних банках), чого вистачить для дотримання графіка виплат за зовнішнім боргом лише до серпня-вересня.

У статті економісти пропонують низку заходів, за допомогою яких, на їхню думку, Україна могла б уникнути такого негативного сценарію. Серед них зняття мораторію на продаж землі, підвищення захисту майнових прав, запуск антикорупційного суду, приватизація державних підприємств, зменшення концентрації ринкової влади в окремих учасників ринку, впровадження ринків природного газу та електроенергії, підвищення адресності субсидій.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Посівна-2024 випереджає на 8,3% минулорічну - посіяно 476,7 тис. га ярих

РФ останніми атаками вибила 10-12% наявної в березні потужності генерації е/е - директор ЦДЕ

Експорт українським морським коридором за 7 міс. сягнув 33,8 млн тонн - Кубраков

Українсько-польські переговори аграрних асоціацій - є розуміння щодо широкої низки продуктів, щодо зерна рішення немає

Ранній кінець опалювального сезону заощадить до 500 млн куб. м газу

Пропозиція про реструктуризацію євробондів України, ймовірно, міститиме норму про часткове списання боргу

Найбільший виробник соняшникової олії Молдови зупинив два заводи й вимагає відновлення імпорту українського соняшнику

Латвійська airBaltic через три-шість місяців після відновлення польотів може розмістити в Києві п’ять власних літаків

ВВП України зріс у 2023 році на 5,3% - Держстат

Торгівля має бути взаємовигідною для сільгоспвиробників у Польщі та Україні - заява Шмигаля і Туска

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА