Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що підвищення ставки вивізного мита на брухт чорних металів з EUR30/тонна до EUR42/тонна безпосередньо не впливає на зобов'язання України щодо Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

"Підвищення експортного мита на металобрухт до EUR42/тонна, передбачене законом, ухваленим Верховною Радою 17 травня 2018 року, безпосередньо не впливає на зобов'язання України щодо Угоди про асоціацію", - сказала вона в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

За словами І.Клімпуш-Цинцадзе, експортери металобрухту до країн-членів ЄС як платили в 2018 році експортне мито EUR7,5/тонна, так і надалі його сплачуватимуть у такому ж розмірі, узгодженому сторонами Угоди про асоціацію у відповідній програмі (додаток IC).

"Правила СОТ передбачають необхідність дотримання чітко визначеної процедури проведення консультацій з усіма міжнародними торговими партнерами України і надання їм інформації, яка обґрунтовує необхідність введення таких заходів", - додала віце-прем'єр.

Вона наголосила, що обставини, які можуть бути належним обґрунтуванням, також чітко визначені правилами СОТ і вимагають серйозних економічних розрахунків.

Як повідомлялося, закон "Про внесення змін до деяких законів України про зниження дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку" (№1455-VIII) було ухвалено 12 липня 2016 року, у результаті з 15 вересня 2016 року на рік були підвищені ставки експортного мита на металобрухт до EUR30/тонна з EUR10/ тонна.

У квітні 2017 року в парламенті був зареєстрований законопроект №6382 про пролонгацію дії експортного мита на металобрухт у розмірі EUR30/тонна ще на два роки. 8 червня він був ухвалений, 12 червня - підписаний головою Верховної Ради. Водночас збирачі брухту виступили за скасування вивізного мита на металобрухт. Своє занепокоєння продовженням дії мита висловили і в представництві Європейського Союзу в Україні.

Президент України Петро Порошенко 10 липня 2017 роки повернув до парламенту законопроект №6382, пропонуючи Верховній Раді продовжити дію підвищеного мита не на два, а на один рік. 13 липня 2017 року парламент проголосував за закон з урахуванням пропозицій президента. П.Порошенко підписав цей закон.

4 квітня 2018 року в Верховній Раді під №8226 зареєстровано законопроект "Про внесення змін до розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зниження дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку", згідно з яким пропонувалося збільшити експортне мито з EUR30/тонна до EUR42/тонна та її пролонгувати ще на три роки, після завершення дії закону 15 вересня 2018 року. ВР на своєму засіданні 17 травня 2018 року проголосувала за цей законопроект, продовживши дію мита ще на рік замість трьох.

Брухтосбірні підприємства виступають за скасування мита на експорт металобрухту, яка наразі становить EUR30/тонна. Зокрема, "Українська асоціація вторинних металів і ресурсів" ("УАВторметресурс") розглянувши дію експортних мит на брухт як приховане субсидування у розмірі понад $200 млн за 2016-2017 рр., звернулася з вимогою до МЕРТ офіційно проінформувати про це США. Крім того, "УАВторметресурс" звернувся до торговельного представника посольства Туреччини в Україні з проханням не допустити підвищення і продовження дії експортного мита на брухт, порушивши це питання на переговорах з Україною щодо створення зони вільної торгівлі.

Українська асоціація вторинних металів ("УАВтормет") звернулася до президента П. Порошенка з проханням ветувати ухвалений Верховною Радою 17 травня 2018 року законопроект "Про внесення змін до деяких законів України про зниження дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку", згідно з яким підвищується ставка експортного мита з EUR30/тонна до EUR42/тонна і її дію буде продовжено ще на рік.

У ДП "Держзовнішінформ" вважають, що підвищення експортного мита на брухт з EUR30 до EUR42 може припинити його експорт і знизити обсяги заготівлі в Україні.

За даними МЕРТ, в Україні працюють 616 підприємств з операціями з брухтом чорних металів, зокрема 62 великих, 492 середніх і 62 малих.

В Україні діють Українська асоціація вторинних металів ( "УАВтормет"), Українська асоціація експортерів металобрухту (УАЕМ) і "Українська асоціація вторинних металів і ресурсів" ( "УАВторметресурс").