Національний банк України (НБУ) може піти на чергове підвищення облікової ставки на засіданні у вересні у разі зростання ймовірності реалізації інфляційних ризиків, повідомляється в липневому протоколі засідання комітету монетарної політики центробанку.

Тоді як правління НБУ за підсумками засідання комітету 12 липня прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17,5% з 17%, більшість членів комітету (п'ять з дев'яти) висловлювалося за більш радикальне підвищення - до 18%.

"Підвищення облікової ставки на 100 базисних пункти (б.п.) буде достатнім для нівелювання факторів інфляційного тиску і повернення інфляції в межі цільового діапазону в 2019 році. Крім того, таке підвищення сприятиме посиленню довіри до інфляційних цілей і поліпшення очікувань", - аргументували своє рішення ці члени комітету.

Водночас троє членів комітету виступили за підвищення облікової ставки на 50 б.п.. п., один - за збереження на колишньому рівні.

Серед аргументів останній вказав відсутність впливу монетарної політики на підвищення споживчого попиту, що продиктоване зростанням реальних зарплат і перерахувань від трудових мігрантів.

"Такі ефекти не можуть коригуватися лише за рахунок жорсткої монетарної політики. Навпаки, в разі ускладнення умов кредитування бізнес може не встигати за нарощуванням продуктивності виробництва так само швидко, як ростуть зарплати, що, відповідно, може негативно вплинути на конкурентоспроможність вітчизняного виробника", - зазначив він.

Крім того, член монетарного комітету додав, що проінфляційний ефект від активної трудової міграції може частково компенсуватися за рахунок ревальваційного впливу від грошових переказів.

Як повідомлялося, НБУ з 13 липня підвищив облікову ставку на 50 б.п. - до 17,5% для згладжування впливу низки факторів у другій половині 2018 року і в 2019 році. Серед таких факторів НБУ відзначив вищий, ніж раніше очікувалося внутрішній попит, зокрема на тлі підвищення заробітних плат і зростання переказів від трудових мігрантів.

Крім цього, вплив на рівень інфляції сприятиме спаду інтересу інвесторів до українських суверенних зобов'язаннях внаслідок глобальної тенденції виходу інвесторів з активів країн, що розвиваються, відстрочка отримання фінансування за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також зростаючі інфляційні очікування, які продовжують перевищувати інфляційні цілі Національного банку.