Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв упевнений, що після відмови Данії узгодити проходження маршруту газопроводу "Північний потік-2" його експлуатація в заявлений російською стороною термін - 1 січня 2020 року - не розпочнеться.

"Наразі, після того, що нещодавно відбулося в Данії, не можна заперечувати, що це ще одна велика відстрочка (введення трубопроводу в експлуатацію - ІФ). Це очевидно, що останній маршрут, на який сподівався консорціум (з будівництва газопроводу - ІФ), не буде вирішений найближчим часом. Це означає, що ця труба не буде здатна постачати газ до Європи з 1 січня 2020 року", - сказав А.Коболєв у п'ятницю в Брюсселі під час конференції, присвяченій питанням безпеки постачань газу до Європи.

Говорячи про перспективи транзиту газу через Україну, голова правління НАК послався на оцінки, які надали міжнародні аналітичні центри.

"Усі вони намагалися відповісти на одне просте запитання: чи буде "Газпром" (Росія - ІФ) здатний впоратися без "Північного потоку-2" і без українського транзиту. На це запитання немає простої відповіді за одної простої причини. Якщо немає "Північного потоку-2" і "Турецького потоку-2", "Газпрому" не вистачатиме невеликої порції можливостей (через відсутність транзиту ГТС України - ІФ), що не дасть змоги йому повністю виконати зобов'язання. Якщо є "Турецький потік-2", але немає "Північного потоку-2", "Газпром" може впоратися без України, але залишаючись на мінімальному рівні (обсягів постачань газу - ІФ). Якщо є обидва, то тоді "Газпром" може впоратися без України", - деталізував А.Коболєв.

За його словами, виходячи з таких передумов, вимальовується висновок, що якщо немає "Північного потоку-2", у "Газпрому" є два варіанти. Перший - постачати мінімальні обсяги газу до Європи і намагатися використовувати складну ситуацію в регіоні, щоб проштовхувати "Північний потік-2" ще активніше, ніж вони це роблять зараз.

Другим варіантом А.Коболєв назвав контракт на транзит газу з Україною. "Я думаю, що це найбільш імовірний варіант. Я думаю, що це буде вигідно всім", - висловив думку він.

При цьому голова правління "Нафтогазу" зазначив, що другий варіант розвитку подій також має два шляхи його реалізації: довгостроковий контракт і короткострокові замовлення.

Говорячи про перебіг тристоронніх переговорів у форматі "Україна-Росія-Єврокомісія" про майбутній контракт на транзит російського газу через Україну, А.Коболєв наголосив, що "буде дуже здивований, якщо вони (російська сторона - ІФ) захочуть повернутися до обговорення до президентських виборів (в Україні - ІФ)". "Вони вважають за краще подивитися, хто буде наступним (президентом України-ІФ) і потім вирішувати, як діяти", - сказав він і нагадав про наявну домовленість провести зустріч у травні.

А.Коболєв також знову наголосив, що озвучена не так давно пропозиція "Газпрому" про продовження нині наявного контракту на транзит російського газу для України є неприйнятною.

"На останніх переговорах команда "Нафтогазу" була здивована пропозицією "Газпрому" продовжити вже наявний контракт. Українська сторона не сприймає цієї пропозиції", - констатував він, пояснивши, що така пропозиція є неприйнятною з двох причин: по-перше, з початку дії нового контракту (з 2020 року) в результаті анбандлінгу працюватиме незалежний оператор, по-друге, новий контракт має відповідати всім вимогам європейського законодавства.

Торкаючись питання анбандлінгу, А.Коболєв запевнив, що робиться все для того, щоб із 1 січня 2020 року в Україні запрацював незалежний оператор.

Крім того, за словами голови правління "Нафтогазу", наразі йде робота над тим, щоб акумулювати в українських підземних сховищах обсяги газу більші, ніж "ми зазвичай закачували в попередні роки".

"Для цього ми шукаємо фінансування міжнародних інституцій", - додав він.

Морський газопровід "Північний потік 2" потужністю 55 млрд куб. м на рік має пройти від компресорної станції "Слов'янська" в Кінгісеппському районі Ленінградської області до балтійського узбережжя Німеччини.

Засновником і власником контрольного пакета акцій акціонерного товариства "Північного потоку-2" є "Газпром". До будівельного консорціуму входять також французька Engie, австрійський OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, німецькі Uniper і Wintershall.

4 жовтня 2018 року голова "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що "Газпром" готовий розпочати постачання газу "Північним потоком-2" із 1 січня 2020 року. "Ми можемо розпочати постачання газу "Північним потоком-2" із 1 січня 2020 року", - сказав тоді О.Міллер.

27 березня 2019 року енергетичне агентство Данії запросило у оператора проекту газопроводу "Північний потік-2" додаткову екологічну оцінку основного маршруту проходження газопроводу, на південь від острова Борнхольм, повідомили "Інтерфаксу" в проектній компанії Nord Stream 2 AG. При цьому обидві заявки на проходження газопроводу - і з півночі, і з півдня острова - як і раніше, перебувають на розгляді влади Данії.