Інтерфакс-Україна
14:46 03.04.2019

МКМТ затягує антидемпінгове розслідування щодо імпорту шприців в Україну – ЗМІ

3 хв читати
МКМТ затягує антидемпінгове розслідування щодо імпорту шприців в Україну – ЗМІ

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) двічі відкладала прийняття рішення за підсумками антидемпінгового розслідування щодо імпортованих в Україну шприців, розпочате в листопаді 2017 року, повідомили відразу декілька ЗМІ з посиланням на джерело в Мінекономрозвитку.

Вітчизняні виробники шприців ПАТ "Гемопласт" і ПрАТ "Тюмень-Медико-Сміла" (ТМС), які ініціювали це розслідування, мотивували його зростанням імпорту з Індії, Туреччини та Китаю щодо споживання на 13% і 120% відповідно.

"Імпорт в Україну шприців з Індії, Туреччини та Китаю здійснювався в таких обсягах і на таких умовах, які могли призвести до заподіяння шкоди українським виробникам", – вважають у компаніях.

У той же час, висновки компаній про шкоду українським виробникам суперечать позиції третього українського виробника – ТОВ "Юрія-Фарм" (Черкаси). Ця компанія дала зрозуміти, що для неї конкуренція з імпортними аналогами не є критичною.

Поточний антидемпінговий процес є третім за рахунком торговим розслідуванням проти імпорту шприців, ініційованим "Гемопластом" і ТМС. При цьому МКМТ двічі підтримувала українських виробників і обмежувала імпорт шприців, однак, фінансове становище ініціаторів розслідування залишалося незадовільним.

Зараз розслідування стосується імпорту шприців об'ємом 2 і 5 мл походженням з Китаю та Туреччини, а також 2, 5 і 10 мл походженням з Індії.

У той же час ряд спостерігачів відзначають, що в очікуванні введення мит і прагнучи мінімізувати ризики можливої ​​їх сплати, деякі імпортери вже почали поставки в Україну шприців, яких антидемпінгове розслідування не стосується (об'ємом 2,5, 3, 5,5, 6, 7, 11 і 12 мл) .

"Обґрунтованим є припущення, що можливі антидемпінгові мита негативно вплинуть лише на сумлінних імпортерів. Решта компаній зможуть завозити в Україну шприци інших об’ємів, на які мита не поширюватимуться. Таким чином, імпортерам доведеться пройти дорогу сертифікацію "нестандартних" об’ємів шприців, що в підсумку ляже на плечі споживачів. А для самих ініціаторів розслідування ініційовані мита, відповідно, не матимуть жодного ефекту", – відзначають експерти ринку.

Окрім того, за інформацією джерела в Мінекономрозвитку, МКМТ не ухвалює рішення з розслідування ще з ряду причин, зокрема, через зв'язок компаній "Гемопласт" і ТМС з фармацевтичною групою Костянтина Жеваго та їх монопольного становища на ринку виробництва шприців, оскільки сукупно ці два підприємства займають близько 75% усього українського ринку виробництва.

У той же час, за даними відкритої звітності "Гемопласта" і ТМС, фінансові показники цих двох компаній систематично погіршувалися в період з 2012 по 2017 рр. Зокрема, ПАТ "Гемопласт" збільшувало збиток з незначного прибутку 12 тис. грн. у 2013 році до збитку в розмірі 260,4 млн. грн. у 2017-му. Збитки ПАТ "Гемопласт" і ПрАТ "Тюмень-Медико-Сміла" з'явилися і збільшувалися задовго до зростання імпорту шприців в Україну (2015-2016 рр.).

Експерти, коментуючи ситуацію, називають сумнівним твердження, що саме імпорт шприців мав згубний вплив на виробництво в Україні. Зокрема, зазначається, що зв'язок між імпортом і погіршенням показників господарської діяльності підприємств, які ініціювали розслідування, простежується недостатньо чітко.

 

ОСТАННЄ

НБУ затвердив вимоги до діяльності значимих фінансових компаній

Держподатслужба викрила схему заниження виторгу закладами харчування для ухилення від сплати податків

НБУ сподівається на врахування його інфляційних цілей урядом

НБУ сподівається на вирішення зовнішньоторговельного дефіциту в середньостроковій перспективі природним шляхом

НБУ фіналізує законопроєкт для подання заявки на отримання еквівалентності в банківському регулюванні ЄС

Укргазбанк надав TBF Group EUR5 млн на енергоефективні проєкти

НБУ сподівається на прийняття Радою змінених законопроєктів щодо фінмоніторингу для вступу в SEPA

НБУ лобіює внесення РФ до "сірого списку" ЄС

НБУ вивчає питання переходу на євро, проте курсоутворюючою валютою для України залишається долар

Уряд за липень компенсує 135,9 млн грн за придбану аграріями вітчизняні с/г техніку та обладнання

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА