У Конституційний суд України надійшло конституційне подання 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) деяких положень закону "Про акціонерні товариства" в частині примусового відчуження акцій міноритаріїв на користь власника (або їх групи) домінуючого пакету акцій (понад 95%), так званого squeeze-out.

"Йдеться про примусове відчуження об'єктів права приватної власності без відома і внутрішньої волі і бажання на це їх власника", - сказано в поданні.

Парламентарії нагадують, що процедура squeeze-out була закріплена Верховною Радою 23 березня 2017 року законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" (№1983-VIII, ст.65-2). Цей документ передбачає також процедуру sell-out - обов'язкове придбання акцій мажоритарним акціонером на вимогу міноритарного.

За даними регулятора ринку Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР), сукупна вартість проведених squeeze-out на кінець травня 2019 року становить 1,35 млрд грн. З них 2/3 грошей - майже 700 млн грн - вже забрали колишні акціонери, решта суми поки знаходиться на ескроу-рахунках.

За словами члена НКЦПФР Максима Лібанова, з моменту імплементації squeeze-out даним інструментом скористалися 260 підприємств, що набагато нижче очікуваного рівня. Скарги на squeeze-out були тільки в 30 випадках, що є невисоким показником, зазначив він.

Лібанов уточнив, що в рамках даної процедури є деякі проблеми з визначенням ціни викупу пакета міноритарія. Оцінку акцій повинні проводити незалежні оцінювачі, і НКЦПФР має домовленість з Фондом держмайна (ФДМ) України щодо перевірки ліцензій оцінювачів. До теперішнього часу НКЦПФР отримала відповіді з 60 оцінок акцій компаній, з них 12 були визначені як неякісні.

Як повідомила суддя Касаційного господарського суду Ганна Вронська на VI Міжнародному форумі корпоративних секретарів у Києві на початку червня цього року, перша справа стосовно squeeze-out недавно надійшла до Верховного суду після проходження першої та апеляційної інстанцій.

"Наразі у Верховному Суді є одна справа по squeeze-out. Остаточне рішення ще не винесено. Я входжу в колегію, яка його розглядає, тому утримаюсь від будь-яких коментарів про хід справи", - повідомила Вронська.