Гендиректор "Укрпошти" очікує від парламенту виведення її зі списку компаній, що не підлягають приватизації

 Генеральний директор АТ "Укрпошта" Ігор Смілянський очікує, що парламент погодить виведення компанії зі списку підприємств, що не підлягають приватизації, а також дозволить їй відкривати поштові рахунки.

"Я сподіваюся, що за цей місяць у законодавчій частині ми зробимо більше, ніж за останні два-три роки", - зазначив він.

Гендиректор "Укрпошти" наголосив, що виведення компанії зі списку підприємств, що не підлягають приватизації, відкриє широкі можливості для залучення інвестицій, продажу непотрібного майна та розвитку власної інфраструктури.

"Це відкриває величезні можливості для інвестицій. Бог з нею, з приватизацією, - але ми нині навіть не маємо права дати заставу, коли нам треба взяти кредит. Тому що його не можна у нас забрати, бо ми не підлягаємо приватизації. Тому підзаставний кредит нам ніхто не дасть. А це - дешеве фінансування на розвиток компанії", - наголосив Смілянський.

Він також висловив сподівання на те, що нова влада зможе повернути в лоно "Укрпошти" ті її структури, які раніше було виведено з її відання, як-от ДП "Преса".

Смілянський очікує також, що новий склад Верховної Ради ухвалить законопроект, що дасть змогу "Укрпошті" відкривати поштові рахунки.

"Якщо всі ці ініціативи будуть ухвалені в найближчі кілька місяців, я вважаю, що ми по суті станемо прозорою, ні від чого не залежною компанією, успішність якої надалі залежатиме лише від неї самої", - заявив він.

Як повідомлялося, в грудні 2017 року Національний банк України (НБУ) дозволив національним операторам поштового зв'язку (такий статус на сьогодні має лише державна "Укрпошта") надавати фінансову послугу з переказу коштів і брати участь у внутрішньодержавних і міжнародних платіжних системах за умови отримання ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

"Укрпошта" виступає за надання їй права працювати із коштами населення в рамках обмеженої банківської ліцензії, зокрема відкриваючи їм рахунки. Проте Нацбанк виступає проти, вказуючи на наявність на ринку чотирьох великих держбанків, сумарна частка яких після приватизації ПриватБанку перевищила 50% ринку.