Національний банк України (НБУ) вирішив із 13 грудня знизити облікову ставку до рівня, на якому вона перебувала два роки тому - до 13,5% річних із 15,5% річних, на якому вона перебувала з 25 жовтня цього року .

"Національний банк прискорює пом’якшення монетарної політики, оскільки стрімке зміцнення курсу гривні зумовлює швидше зниження інфляційного тиску", - йдеться у повідомленні центробанку в четвер.

Правління Національного банку вважає, що новий знижений рівень облікової ставки не завадить підтримці інфляції приблизно до цілі 5% і одночасно дасть змогу підтримати економічне зростання.

НБУ також повідомив, що перегляне прогноз інфляції з урахуванням ситуації на валютному ринку та оприлюднить оновлений макроекономічний прогноз, включаючи майбутню траєкторію інфляції, наприкінці січня.

Регулятор нагадав, що згідно із жовтневим прогнозом, очікує зниження облікової ставки до 8%, проте у рамках чергового перегляду макроекономічного прогнозу в січні оприлюднить оновлений прогноз динаміки облікової ставки. У ньому буде враховано, зокрема, вплив на майбутню інфляцію з боку споживчого попиту та ситуації на валютному ринку.

Крім того, Нацбанк продовжить враховувати перебіг ключових внутрішніх реформ. Йдеться і про реформи, які передбачає меморандум про взаємодію з урядом, і про судову реформу як необхідну передумову забезпечення верховенства права в Україні.

Коментуючи поточну ситуацію, регулятор зазначив, що стрімке уповільнення інфляції в листопаді до 5,1% у річному вимірі виявилося кращим за очікування НБУ, що пов'язано із сильнішим зміцненням курсу. "У такий спосіб інфляція в листопаді сягнула середньострокової цілі 5%, яку Національний банк задекларував у 2015 році", - констатував регулятор.

На його думку, в основі цієї стійкої тенденції - поступове послаблення фундаментального тиску на ціни, ознакою якого є уповільнення базової інфляції, а також зниження цін на енергоносії. Інфляція суттєво уповільнилася внаслідок і зміцнення обмінного курсу гривні, і поліпшення інфляційних очікувань. Ці фактори нівелювали тиск на ціни з боку стійкого споживчого попиту та слабшого врожаю окремих овочів.

Нацбанк зазначає, що посилення гривні відбувалося внаслідок дії низки чинників. У жовтні-грудні основними джерелами надлишкової пропозиції валюти були надходження від українського експорту, зокрема завдяки рекордному врожаю зернових та олійних культур, та продаж коштів від валютних залучень державних компаній. Приплив коштів іноземних інвесторів у гривневі облігації уряду тривав, але не мав визначального впливу на валютний ринок на відміну від попередніх місяців, зазначає НБУ. Регулятор нагадав, що активно викуповував надлишкову валюту для поповнення міжнародних резервів - більше ніж на $5,5 млрд із початку 2019 року.

"Досягнення домовленостей на рівні експертів щодо нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом є знаковою віхою у реалізації структурних реформ в Україні, збереженні макрофінансової стабільності та стійкого економічного зростання", - наголосив НБУ.

Водночас центробанк звернув увагу на збереження актуальності цілої низки ризиків, зокрема, ризик посилення загроз для макрофінансової стабільності унаслідок судових рішень та тиску на Національний банк. Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування та ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових боргових виплат.

Як наголошується в релізі, серед зовнішніх ризиків не втратили актуальності такі: повне припинення транзиту газу з Росії територією України; посилення торговельних воєн і підвищення турбулентності на світових фінансових ринках; ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.