Фінансування дефіциту бюджету через емісію гривні - це шлях у нікуди - НБУ

Фінансування дефіциту державного бюджету через емісію гривні, яке призвело до негативних наслідків для економіки країни і в 90-х роках, і у 2008-му і в 2014 роках, – це шлях у нікуди, вважає заступник глави Національного банку України (НБУ) Дмитро Сологуб.

"Україна мала в минулому достатньо негативні епізоди: і в 90-х, і в 2008-му, і в 2014 роках, коли стрімке фінансування дефіциту державного бюджету монетарними засобами, тобто емісією, призвело до всіх цих негараздів. Не хотілося б знову випускати з пляшки цього "джина інфляції та девальвації", коли девальвує гривня, коли зростає інфляція, збільшуються видатки бюджету, потім знову фінансується дефіцит монетарними засобами і так далі. Це шлях у нікуди", - сказав він у відеозверненні, оприлюдненому на сторінці НБУ в Facebook у понеділок.

Сологуб зазначив, що роль центробанку полягає в підтримці ліквідності банківської системи, яка, у свою чергу, може використовувати ліквідність і грошові кошти на кредитування, купівлю державних цінних паперів і фінансування бюджету.

Він додав, що з метою стимулювання економіки Нацбанк уже знизив облікову ставку на 1 п. п. - до 10%, відреагувавши на падіння інфляції, і планує подальше зниження, якщо дозволять умови.

"Також багато говорять про те, що фінансування від НБУ має відбуватися за низькими ставками, навіть нульовими. Але дивіться, коли, з одного боку, ви когось фінансуєте під 0%, а когось під 10%, то це не є ринковою економікою, тому важливо, що ми все ж живемо в ринковій економіці, і коли ми працюємо за неринковими методами, це не приводить до позитивних результатів", - зазначив Сологуб.

Згідно з повідомленням регулятора, для допомоги населенню та бізнесу замість увімкнення "друкарського верстата" держава може покрити збільшення видатків за рахунок дешевих запозичень.

"Останніми роками Україна навчилася жити своїм коштом. Тобто витрачала майже стільки ж, скільки заробляла. Тому сьогодні держава може собі дозволити збільшити обсяг видатків на підтримку бізнесу та громадян. Так, це збільшить дефіцит із 2% до близько 8%. Але це некритично для макроекономічної ситуації", - зазначив НБУ.

На думку центробанку, приплив коштів у країну від МВФ та інших міжнародних донорів, переговори з якими перебувають на фінальній стадії, покриє дефіцит бюджету.

Як повідомлялося, голова ради НБУ Богдан Данилишин 9 квітня закликав правління центробанку покрити через операції з ОВДП близько 160 млрд грн дефіциту бюджету під загрозою реструктуризації Кабміном виплат за цими облігаціями резидентам (окрім фізичних осіб) на 128 млрд грн у травні-грудні цього року. Розглянути можливість кількісного пом'якшення через купівлю Нацбанком ОВДП у банків на умовах РЕПО закликала також радник голови Офісу президента Вікторія Страхова. А за словами голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, доцільно "ввімкнути друкарський верстат" для підтримки економіки в умовах кризи, проте обмежити використання цього ресурсу виключно інфраструктурними інвестиційними проектами та реінвестиціями в основні засоби для запобігання великій інфляції.

Проти цього виступив заступник міністра економіки Сергій Ніколайчук, який вважає, що фінансування бюджету шляхом купівлі Нацбанком на вторинному ринку ОВДП призведе до розбалансування фінансової системи країни і створить додаткові проблеми для економіки та добробуту населення. А виконавчий директор Центру соціальних досліджень "Case-Україна" Дмитро Боярчук зазначив, що "кількісне пом'якшення" буде вигідне лише країнам із вільно конвертованою валютою.