Половина членів комітету монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) на зборах 22 липня бачила облікову ставку незмінною до кінця поточного року (на рівні 6%), троє допускали можливість зниження показника і двоє - підвищення, повідомляється на сайті центробанку в понеділок.

Згідно з повідомленням, переважна більшість членів КМП поділяла думку, що у 2021 році доведеться підвищувати облікову ставку через посилення інфляційного тиску.

Водночас члени комітету погодилися, що центробанк зможе надати економіці додаткового імпульсу для відновлення у разі повільнішого пожвавлення інвестиційного та споживчого попиту.

У повідомленні уточнюється, що рішення зберегти облікову ставку на рівні 6% підтримали сім із десяти членів КМП. Вони вважають, що це дасть змогу стримати зростання цін в умовах відновлення економіки у 2021-2022 рр. і залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня.

Прихильники збереження облікової ставки також наголосили, що проблеми повноцінного відновлення кредитування лежать переважно в немонетарній площині - неналежний захист прав кредиторів, значний обсяг тіньової економіки і високий рівень накопичених поганих кредитів.

Вони також висловили стурбованість щодо посилення ризиків для інфляційного прогнозу, зазначивши, що інфляційні очікування демонструють змішані тенденції і можуть погіршитися через поглиблення девальваційного тиску, прискорення зростання цін на сирі продукти та непередбачувану динаміку цін на окремі послуги.

Крім того, члени комітету вважають, що ще одним елементом невизначеності є масштаб і терміни підвищення соціальних стандартів.

Згідно з повідомленням, на думку декількох членів комітету, зниження облікової ставки могло б спровокувати тиск на обмінний курс та подальшу доларизацію економіки внаслідок зменшення спреду між ставками за депозитами у гривні та іноземній валюті.

На думку одного з членів КМП, ще однією причиною збереження облікової ставки є те, що в умовах погіршення інфляційних очікувань її зниження позначатиме входження реальної ключової ставки у від'ємну зону, йдеться в релізі.

"Якщо країни з заякореними інфляційними очікуваннями, де є високий рівень довіри до центробанку та національної валюти можуть втримувати фінансову стабільність за від’ємного значення реальної ставки, то для України це може мати погані наслідки", - пояснюється у повідомленні.

Зазначено, що, на думку згаданого члена КМП, від’ємна ставка може бути також негативно сприйнята внутрішніми економічними агентами та іноземними інвесторами.

Крім того, можливий негативний вплив зниження облікової ставки на прибутковість банків зважаючи на те, що середньозважена вартість гривневого фондування банків вище ставки за депозитними сертифікатами, є, на думку членів комітету, ще однією причиною збереження показника.

Вони вважають, що зниження прибутку банківської системи може обмежити ефективність монетарної трансмісії і навіть розвернути динаміку процентних ставок у протилежну сторону, а також призвести до зниження капіталізації банків порівняно з потенційним рівнем, стати загрозою для фінансової стабільності та погіршити перспективи нарощування кредитування.

Згідно з повідомленням, ще один член КМП додав, що строкова структура фондування банків продовжує погіршуватися - загальний обсяг коштів фізичних осіб у банківській системі зростає переважно за рахунок збільшення коштів на поточних рахунках, а не строкових депозитів. На його думку, зниження облікової ставки на тлі зростання переваг ліквідності може посилити такі негативні тенденції та обмежити довгострокове кредитування.

Крім того, на думку членів КМП, попереднє зниження облікової ставки до рекордно низького рівня (6%) ще не повністю відобразилося на вартості ресурсів на фінансових ринках.

У повідомленні зазначено, що під час зібрання 22 липня троє членів КМП виступили за зниження облікової ставки на 0,5 процентних пункта - до 5,5%, аргументуючи це необхідністю відновлення споживчого попиту, який, за їхніми оцінками, залишатиметься пригніченим ще тривалий час.

Крім того, один із членів КМП зазначив, що подальше обережне зниження облікової ставки не позначиться негативно на інфляційних очікуваннях, оскільки відповідає ринковим прогнозам. Він також додав, що економіка потребує більшої монетарної підтримки для подолання негативних наслідків кризи.