Голова Ради Національного банку України (НБУ) Богдан Данилишин заявляє про вимивання з України на користь зовнішніх кредиторів за три з половиною роки понад $25 млрд.

"Лише за останні три з половиною роки вимивання капіталу з України на користь зовнішніх кредиторів перевищило $25 млрд", - написав він у Facebook у понеділок.

Данилишин уточнив, що за відповідний період із України було виведено дивіденди на користь нерезидентів на $8,5 млрд і відсотки за прямими інвестиціями на $1,6 млрд, тоді як надходження прямих іноземних інвестицій без реінвестованих доходів становили $5,1 млрд.

Він зазначив, що відповідно до аналізу цих фінансових потоків, майже 4/5 дивідендів були виведені у низькоподаткові юрисдикції, зокрема до Кіпру і до Нідерландів.

Голова Ради НБУ додав, що виплата резидентами України відсотків за кредитами нерезидентів із 2017 року становила $8,6 млрд. "Приблизно дві третини негарантованих довгострокових позик українським компаніям були надані резидентами Кіпру, Нідерландів та Британських Віргінських островів, що свідчить про пов’язаність сторін цих операцій та спрямованість цих операцій на розмивання податкової бази та виведення прибутків за кордон", - вважає Данилишин.

Він також зазначив, що з 2017 року до другого кварталу 2020 року виплата відсотків за портфельними інвестиціями державним (облігації внутрішньої та зовнішньої позики) і приватним сектором становила $6,4 млрд.

"Відповідально виконуючи свої зобов'язання перед міжнародними партнерами, не варто забувати про значні внутрішні резерви фінансових ресурсів, які залишають країну через недосконалість чинної системи податкового та валютного регулювання", - додав голова Ради НБУ.

У повідомленні він також наголосив, що стратегічному партнерству України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) нічого не загрожує.

"Попри чисельні спекуляції на тему співпраці України з МВФ, посилені передвиборчою риторикою, українська сторона професійно та відповідально виконує свої зобов’язання в рамках Угоди стенд-бай із МВФ", - написав він.

Данилишин зазначив, що відповідно до умов програми, Рада з фінстабільності схвалила плани зі скорочення проблемних активів у держбанках, Верховна Рада внесла зміни до законодавства щодо вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів і була забезпечена інституційна незалежність НБУ.

Голова Ради НБУ також додав, що за останні роки "Україна отримувала від МВФ практично стільки коштів, скільки потрібно було для погашення попередніх позик", уточнивши, що чисті надходження від МВФ із 2017 року до другого кварталу поточного "на користь центробанку" становили $422 млн, а "на користь уряду - мінус $1,1 млрд".

Він додав, що з липня до вересня виплати уряду та НБУ за позиками Фонду становили $0,6 млрд, а у 2021 році – перевищуватимуть $1,6 млрд.

"Україна має насамперед відстоювати національні інтереси у питаннях співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. В контексті ситуації, яка склалася на сьогодні, цифри є красномовнішими за слова", - зазначив він.

Як повідомляв минулого тижня президент України Володимир Зеленський, Україна на сьогодні не може обійтися без західних грошей, виконала всі вимоги МВФ для отримання другого траншу за програмою stand by, а затримка з його наданням пов'язана з протидією окремих людей, які раніше вкрали гроші у держави.

Глава держави додав, що ці люди на сьогодні є в політиці. "Я не хочу перед виборами називати їхні прізвища. Я розумію, що вони роблять, і які кошти вони вкрали у держави і зараз їх витрачають на лобізм на Заході", - заявив Зеленський.

У свою чергу заступник глави НБУ Дмитро Сологуб, коментуючи рішення правління регулятора про зміну вертикалі підпорядкування в Нацбанку, зазначав, що воно може негативно вплинути на співпрацю з МВФ.

Сологуб наголосив, що він і перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова голосували проти ухвалення рішення про зміну організаційної структури центробанку, яке, зокрема, скоротило вертикаль підпорядкування останньої.

Як повідомлялося, 20 жовтня правління НБУ вирішило створити нову вертикаль "Регулювання фінансового сектору", керівництво і контроль діяльності підрозділів розподілили на Рожкову, а контроль за вертикаллю "Пруденційний нагляд", за який раніше відповідала перша заступник глави НБУ, переклали на главу НБУ Кирила Шевченка, у такий спосіб значно скоротивши повноваження Рожкової.

Раніше, 2 жовтня Рада НБУ оголосила догану й висловила недовіру Рожковій та Сологубу - останнім двом (із п'яти) членів правління центробанку з команди екс-глави Якова Смолія.

Інформоване джерело уточнювало агентству "Інтерфакс-Україна", що глава НБУ, який за посадою також входить до Ради, голосував "за" ухвалення відповідних рішень. За словами джерела, підставою для відповідних рішень стала публікація в Kyiv Post і фраза Сологуба в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна": "Нацбанк фактично повернувся в ситуацію 2015 року, в якій він уже був, коли кредит довіри від МВФ треба здобувати практично "з нуля".

Пізніше, 8 жовтня, Шевченко повідомив, що Рада НБУ ухвалила рішення оголосити догану та висловити недовіру Рожковій і Сологубу у зв'язку з порушенням ними стратегії комунікацій і політики "єдиного голосу" (one voice policy) Нацбанку.