Якщо Україна не забезпечить виконання заходів щодо підтримки необхідного рівня базової та напівпікової генерації, об'єднана енергосистема України (ОЕУ) вже з 2025 року зіткнеться з дефіцитом генеруючої потужності на рівні 2,5 ГВт із подальшим його збільшенням до 9 ГВт у 2031-му.

Такий прогноз міститься в проекті звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей на 2021-2031 роки НЕК "Укренерго", публічне обговорення якого відбудеться 17 листопада. Звіт розраховує перспективу розвитку української генерації на найближчі 10 років, переглядається щорічно і затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання в галузях енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Однією з головних причин можливого виникнення дефіциту, зокрема, може виявитися відсутність коштів на екологічну реконструкцію ТЕС, що призведе до їх прискореного виведення з експлуатації.

"У подальшій перспективі додатковою проблемою стане необхідність компенсації вибуття потужностей на АЕС, у період до 2040 року зниження потужності існуючих АЕС до 3ГВт", ‒ ідеться у звіті НЕК.

"Укренерго" у своїх прогнозах керується можливим продовженням експлуатаційного ресурсу українських атомних енергоблоків на 20 років - до 50-річного терміну їх використання. Проте в сучасній світовій практиці в низці країн, зокрема в США, Швеції, Росії, ресурс АЕС подовжують до 80 років експлуатації.

Станом на 1 жовтня 2020 року загальна встановлена генеруюча потужність ОЕС України (без урахування анексованого Криму й не підконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей) становила 54,2 ГВт, 51,4% якої займають ТЕС. В останні дні листопада ОЕС України працює на максимальній потужності в години пік на рівні 20 ГВт.

"Як продемонстрували результати аналізу стану генеруючих потужностей в Україні та режимів їхньої роботи, ОЕС України можна охарактеризувати як таку, що має достатні обсяги генеруючих потужностей порівняно із загальним навантаженням в енергосистемі. Проте ці потужності в переважній більшості є базовими та не призначені для частих і швидких змін режимів роботи, а та частина з них, що може змінювати свої режими роботи (переважно зосереджена на ТЕС), відпрацювала парковий ресурс. Саме тому ОЕС України характеризується як негнучка", ‒ наголошується у звіті.

Згідно з документом, ключовими негативними чинниками в розвитку української енергосистеми є: нарощування дефіциту маневрених потужностей в умовах стірмкого спорудження ВДЕ, втрата державою контролю над частиною території країни, відсутність погоджених довгострокових стратегій економічного розвитку, невідповідність ремонтних кампаній АЕС потребам ОЕС України.

Базовий (цільовий) сценарій розвитку енергосистеми, згідно зі звітом "Укренерго", передбачає:

‒ забезпечення до 2031 року постійно доступної робочої потужності ТЕС на рівні не менше ніж 12 ГВт за рахунок їх реконструкції та реалізації заходів зі зниження шкідливих викидів;

‒ спорудження у 2021 році не менше ніж 2 МВт високоманеврових потужностей, які здатні щонайменше чотири рази впродовж доби забезпечувати пуск і зупинку, з діапазоном регулювання не менше ніж 80% встановленої потужності й часом запуску не більше ніж 15 хвилин;

‒ залучення ВДЕ до надання послуг із регулювання і забезпечення резервів на розвантаження;

‒ введення у 2021 році в експлуатацію 0,5 ГВт систем акумуляції електроенергії;

‒ введення додатково щонайменше 0,2 ГВт систем акумуляції електроенергії нормованого резерву підтримки частоти;

‒ підтримка встановленої потужності АЕС на наявному рівні, із заміщенням енергоблоків, які вибувають з експлуатації;

‒ забезпечення реалізації планів зі спорудження нових гідроагрегатів ГАЕС.