Верховна Рада ухвалила в цілому "банківський" законопроект (№4367), прийняття якого є важливою умовою в рамках програми фінансування stand-by Міжнародного валютного фонду (МВФ).

За законопроект на засіданні в середу проголосували 279 народних депутатів.

При цьому депутати під час розгляду законопроекту підтримали поправку про розширення складу правління Нацбанку з шести до семи осіб, додавши до нього члена правління, який відповідатиме за небанківські фінустанови.

Крім того, депутати підтримали поправку, яка передбачає створення Нацбанком компаній і підприємств.

Як пояснив народний депутат Андрій Іванчук (група "Довіра"), йдеться про створення НБУ банкнотно-монетного двору, фабрики спеціального паперу для виготовлення і друку грошей, а також представництв за кордоном.

Як повідомлялося, парламентський комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з Данилом Гетманцевим 12 листопада 2020 року зареєстрував "банківський" законопроект (№4367).

Основна мета законопроекту - удосконалення корпоративного управління в банках, зокрема посилення відповідальності ради та правління банку, системи внутрішнього контролю та управління ризиками. Зазначалося, що законопроект упроваджує нову структуру капіталу (включно з буферами капіталу), яка посилить здатність банку поглинати збитки, а також додаткові вимоги до членів ради та правління банку.

Нацбанку буде надано право встановлювати банкам індивідуальний розмір економічних нормативів залежно від ризикованості діяльності та право вимагати зміни персонального складу ради або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління і контроль за діяльністю фінустанови.

Законопроект також уточнює окремі норми банківського законодавства, зокрема щодо консолідованого нагляду за банківськими групами, ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках і вимог до їхніх структур власності.

Україна в рамках 18-місячної програми фінансування stand-by на SDR3,6 млрд ($5 млрд) узяла на себе зобов'язання внести зміни до закону про банківську діяльність, підготовленого спільно з МВФ та Світовим банком. Зокрема, до кінця листопада 2020 року Україна планувала запровадити вимоги для усунення прогалин щодо надійних практик корпоративного управління в контексті рекомендацій Базельського комітету 2015 щодо корпоративного управління для банків.

Окрім цього, передбачалося створення умов для надання НБУ правових повноважень із калібрування вимог щодо капіталу та ліквідності на основі профілю ризику банку, а також посилення вимог із ліцензування та вимог до акціонерів банків.