Ескалація конфлікту з Російською Федерацією, зростання цін на енергоносії та поширення нового штаму коронавірусу сукупно погіршили очікування розвитку економіки України, йдеться у звіті про фінансову стабільність Національного банку України (НБУ), оприлюдненому у вівторок.

Водночас регулятор зазначив, що економіка має достатній запас міцності для протистояння.

"Українська економіка характеризується низькими дисбалансами нині в публічних фінансах, зовнішньоекономічному секторі, у нас дуже низький дефіцит поточного рахунку, хоча в майбутньому ми очікуємо, що він розширюватиметься", - зазначив заступник глави НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу, присвяченого презентації звіту.

Одним із основних гальм української економіки регулятор вбачає відсутність значного сплеску зовнішніх інвестицій, зазначив заступник глави НБУ.

Погіршилися умови залучення фінансування для державного та приватного секторів на зовнішніх ринках. З огляду на це співпраця з МВФ та іншими міжнародними кредиторами залишаються важливою складовою управління макроекономічними ризиками, сказав Ніколайчук.

Стримують зростання економіки обмежені виробничі потужності, низький рівень приватних інвестицій, подорожчання енергоносіїв, слабке відновлення послуг, пояснює регулятор.

"Економіка пристосувалася до роботи в нових умовах, але зберігся негативний вплив карантинних обмежень. За оцінками НБУ, їхня дія призвела до втрати близько 0,8 відсоткового пункту (п. п.) зростання ВВП у 2021 році. Натомість економічне відновлення підтримують стійкий споживчий попит, пожвавлення інвестиційної активності, зокрема в державному секторі, рекордний урожай", - наголошується у звіті.

НБУ вбачає внутрішній попит ключовим чинником зростання ВВП наступного року. Пришвидшення темпів вакцинації і те, наскільки бізнес та населення зможуть і надалі пристосовуватися до роботи в умовах карантину, можуть знизити негативний вплив можливих подальших обмежень на економіку, йдеться в документі.

Водночас сповільнити економічне зростання може висока вартість енергоносіїв, що може спричинити підвищення собівартості продукції, повільніше зниження інфляції, скорочення виробництва енергоємних галузей, вищі видатки бюджету на субсидії та підтримку енергетичних компаній.

У результаті економіка 2022 року зросте на 3,8%, наголошується у звіті.