Закон про підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році й до 25% у наступні роки ухвалено без обговорення з банками, він є дискримінаційним і має довгострокові негативні наслідки для інвестиційного й бізнес-клімату в Україні, вважає голова правління Райффайзен Банку (Київ) Олександр Писарук.

"Не можна визначати надмірний прибуток банків за результатом одного року. Ретроспективне оподаткування надмірних доходів за 2023 рік, а також збільшення податків на прибуток банків у майбутньому є необґрунтованим і позбавляє акціонерів банків бажання інвестувати в цей бізнес", - сказав голова найбільшого в Україні банку з іноземним капіталом в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Писарук наголосив, що підтримує необхідність у нинішніх умовах тимчасово підвищити податок на прибуток банків і публічно про це заявляв. За його словами, ухвалений у першому читанні варіант про підвищення податку до 36% на 2024-2025 роки обговорювали з банками, і він був справедливим.

Як вважає банкір, затверджене без обговорення ретроспективне оподаткування наприкінці року створює дуже небезпечний прецедент і податкову невизначеність для всіх економічних агентів, особливо для іноземних інвесторів. "Ретроспективне - це погано само по собі, але коли ретроспективне пов'язується з 50% замість наявних 18% - це шок", - додав він.

Коментуючи ставку 50%, Писарук пояснив її бажанням зібрати з банків додатково близько 0,3% ВВП у рамках перегляду програми з МВФ за умов, коли державні банки і так сплачують великі дивіденди.

"Фактично платниками цього рекордно високого податку є приватні банки, з яких найбільше податкове навантаження припадає на банки з іноземним капіталом. І до ретроспективного оподаткування додається диспропорційне та дискримінаційне ставлення до приватних акціонерів банківської системи", - констатував банкір.

Він зазначив, що проблемою є також несправедливе виокремлення банків з усієї економіки з погляду підвищення для них податку на прибуток до 25% на постійній основі в наступні роки.

"Чому лише вони отримують підвищення податку? Чому власне 25% і чому назавжди? Чому не 28%, не 22% або 20%? (...) Це приклад для інвесторів і загалом бізнесу: якщо ти прозорий, то тебе обкладатимуть податком ще більше. Й одночасно залишаєте купу економіки, яка не платить податків або мало платить", - заявив Писарук.

На його думку, податок на банки з 2024 року мав стати предметом обговорення в рамках підготовки прописаної в програмі з МВФ Національної стратегії доходів, яку Мініфін зобов'язаний представити до кінця цього року і в якій декларується розширення податкової бази.

Голова Райффайзен Банку також наголосив, що банки - це циклічний бізнес, і його прибутковість треба оцінювати за досить довгий проміжок часу, в середньому сім-десять років. За його словами, із 2013 до 2023 року загальний прибуток акціонерів українських банків (за винятком ПриватБанку та його націоналізації) становив 69%, тобто приблизно 6% річних у гривні, тоді як вартість капіталу в будь-який рік після 2013 року перевищувала 20% річних.

"Тобто для банківських акціонерів останні десять років були збитковими. Для іноземних акціонерів українських банків, які рахують загальний дохід у євро, ситуація є значно гіршою. За останні десять років банківська система отримала загальний збиток 52%, приблизно -8% річних у євро", - зазначив Писарук.

Він пояснив це великими збитками українських банків у 2014-2016 роках, майже чотириразовою девальвацією національної валюти й неможливістю отримати дивіденди протягом кількох років.

"Наразі банківський бізнес в Україні - збитковий. Тому що вартість капіталу дуже висока через високу інфляцію та дуже високі ризики країни. І я навіть про війну не говорю", - констатував голова правління Райффайзен Банку.

На його думку, ухвалений закон відштовхне стратегічних банківських інвесторів від бажання брати участь у приватизації держбанків, яка необхідна з урахуванням їхньої високої частки на ринку.

"Ми можемо залишитися з банківською системою, у якій буде надмірна частка державних банків протягом дуже довгого часу", - вважає Писарук.

Він додав, що такий підхід також не стимулює прямих іноземних інвестицій і в інші галузі. "Це дуже погана історія для країни, яка потребує зовнішньої допомоги і під час війни, і після на розвиток", - зазначив банкір.

Коментуючи вплив підвищеного податку безпосередньо на Райффайзен Банк, голова правління повідомив, що в короткостроковому періоді значного впливу не буде, тому що в банку є надлишковий капітал і ліквідність. "Ми без проблем пройдемо стрес-тестування НБУ та продовжимо підтримувати наших клієнтів", - заявив Писарук.

Водночас, на його думку, у деяких інших банків, які не настільки капіталізовані, можуть виникнути проблеми.

"Національному банку, ймовірно, доведеться, тому що він був стороною, яка погодилася на це рішення, пом'якшувати плани рекапіталізації банків. Бо оподатковувати банки таким жорстоким, несправедливим способом, а потім вимагати капітал - це додатково жахлива історія для інвесторів", - вважає банкір.

Він додав, що в поєднанні з подальшим підвищенням вимог НБУ щодо буферів капіталу відповідно до стандартів ЄС вищий податок на прибуток зменшить здатність банків генерувати капітал для забезпечення підвищеного попиту на кредити під час розвитку України після війни.

Писарук також припустив, що окремі банки можуть звернутися до міжнародного суду у зв'язку з тим, що ухвалення такого закону порушує положення міжурядових угод про захист інвестицій, навівши як приклад Іспанію, де банки оскаржили windfall tax.

Голова правління Райффайзен Банку, який раніше був першим заступником голови Національного банку України і потім три роки працював у МВФ, також висловив жаль, що фонд погодив таке підвищення податку. На думку Писарука, це пов'язано з базовими припущеннями програми, що перебувають під загрозою, про завершення війни в середині 2024 року і певний рівень міжнародної допомоги.

"МВФ має скласти макроекономічну модель і порахувати спроможність боржника... виплатити кредит. І цей податок, імовірно, був потрібний, щоб така модель склалася. Але ціна питання саме така: для того щоб врятувати цю програму і продовжити її, впроваджують закони, які зменшують і без того низьку інвестиційну привабливість України й можуть завадити планам залучення приватного іноземного капіталу для відновлення України після війни", - вважає банкір.

За даними Нацбанку України, станом на 1 жовтня 2023 року за розміром активів Райффайзен Банк посідав 4-те місце (196,35 млрд грн) серед 63 банків, що діють у країні. Його чистий прибуток за січень-вересень цього року становив 6,14 млрд грн порівняно з 2,39 млрд грн за січень-вересень минулого року.

З жовтня 2005 року банк став частиною австрійської банківської групи "Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ". Наразі група Raiffeisen володіє 68,21% акцій банку, Європейський банк реконструкції та розвитку - 30%.