КМІС: 53% українців вважають, що за 10 років Україна стане процвітаючою країною-членом ЄС

Через 10 років Україну бачать "скоріше чи дуже ймовірно" процвітаючою країною-членом Європейського союзу 53% респондентів, сумніваються, вважають це "скоріше чи зовсім малоймовірним" – 40%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 23 липня - 4 серпня 2025 року.

Як зазначено в прессрелізі КМІС за підсумками опитування цього разу респондентам зачитувалися різні умови-сценарії майбутнього за 10 років. Ці умови-сценарії були: 1. Україна не має надійних зовнішніх гарантій безпеки і має здійснювати опору лише на власні сили; 2. Україна отримує від Європи стабільну військову та економічну підтримку без миротворців.

Як показали результати, врахування сценаріїв не дало значних відхилень на оцінку майбутнього України. Незалежно від умов-сценарію половина (51-55%) вважають імовірним успішне майбутнє, а 39-49%, навпаки, мають песимістичні очікування. Можливо, вважають соціологи, серед українців уже є доволі кристалізоване уявлення про роль і потенціал Європи як надійного союзника, тому додаткова інформація не мала вплив на оцінку.

Зазначається, що у регіональному вимірі із заходу на схід знижується частка тих, хто оптимістично оцінює майбутнє України через 10 років – з 57% до 44%. Причому відбувається це за рахунок зростання невизначеності – з 5% до 16%. У той же час частка песимістів майже однакова у всіх регіонах – 38-40%.

В цілому 63% продовжують вважати Європу надійним союзником, а 27%, навпаки, вважають, що Європа втомилася і тисне для неприйнятного миру. Проте серед українців, які досі відчувають надійну підтримку Європи, рівень оптимізму вищий – серед них 58% вважають, що Україна буде через 10 років процвітаючою країною, не вважають так – 35%. Серед же тих, хто розчарований підтримкою Європи, лише 43% є оптимістами проти 49%, які песимістично оцінюють майбутнє країни.

Повідомляється, що серед тих, хто довіряє президенту Володимиру Зеленському, більшість – 64% – оптимістично оцінюють майбутнє України. Частка тих, хто налаштовані песимістично – 31%. Водночас серед тих, хто не довіряє, більшість (54%) вважають малоймовірним, що Україна буде процвітаючою країною-членом ЄС. Налаштовані оптимістично – 39%.

Відносно більш оптимістично налаштовані – молоді українці до 30 років, а також українці у віці 60 років і старші. Відносно вищий оптимізм серед молоді є позитивною тенденцією, хоча все одно треба зважати, що 38% українців до 30 років вважають малоймовірним успіх України через 10 років. Оскільки люди у віці до 30 років часто менш залежні від кар’єри та сімейних зобов’язань, вони є більш мобільними і можуть легше наважитися на еміграцію.

У рамках цього опитування респонденти також відповідали на запитання про ставлення до умовних мирних планів від США, Європи / України та Росії. Ті, хто песимістично оцінюють майбутнє країни, у більшій мірі готові прийняти мирні плани від США і Росії. Проте при цьому важливо зазначити, що у випадку російського плану фактичної капітуляції переважна більшість тих, хто песимістично оцінюють майбутнє, все одно відкидають його. "Тобто попри скептицизм, якою буде Україна через 10 років, переважна більшість категорично проти капітуляції України", - наголошують соціологи.

Також респондентам, які вважають малоймовірним або сумніваються в щасливому майбутньому через 10 років, ставилося додаткове запитання у відкритій формі – чому саме вони так вважають. Так, найчастіше респонденти пояснювали це поширеністю корупції в Україні, неефективністю / незадоволеністю українською владою, небажанням самого ЄС приймати Україну, тим, що відбудова займе більше 10 років і взагалі значними руйнуваннями країни через війну.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький прокоментував дослідження, зазначивши, що війна, що продовжується, зміцнює відчуття невизначеності та стривоженості у громадян.

Водночас, зазначив Грушецький, варто звернути увагу, що є умовно два важливих фактори, які впливають на сприйняття майбутнього України – довіра українській владі та сприйняття прихильності Європи до успіху України.

"Коли українці відчувають, що ухвалені владою рішення спрямовані на реформування та розвиток країни, на досягнення справедливості – українці більш оптимістично налаштовані, якою буде країна через 10 років. Тому шкода від невдалих рішень (зокрема, які ми бачили в липні, але які, на щастя, були скасовані) не обмежується лише рівнем довіри владі та зниженням її перспектив бути переобраною на наступних виборах. Шкода має більший широкий та більш руйнівний вплив, оскільки сіє глибоку зневіру в суспільстві і веде багатьох до міркувань, що нічого в Україні змінити неможливо і перспектив немає", - наголосив він.

На його думку, важливим є також і сприйняття політики Європи. "Коли українці бачать тверду прихильність європейських союзників до України, це дає віру, що Україну дійсно чекають в європейській родині і будуть надавати всю необхідну підтримку. Проте важливо, щоб ця підтримка мала практичний вимір і українці крім сильних слів могли з європейською (або фінансованою Європою) зброєю в руках давати відсіч російському ворогу. Практичний вимір стосується і конкретних кроків, які би в не дуже довгостроковій перспективі привели Україну до повноправного членства в ЄС", - сказав Грушецький.

Проте соціолог звертає увагу на те, що українці продовжують демонструвати дивовижну стійкість і волю до продовження боротьби." І вони продовжать опір в будь-якому випадку, оскільки війна зберігає екзистенційні виклики. Українці заслуговують на надію – на надію, що в майбутньому, після всіх жертв і руйнувань, на нас нарешті чекає омріяна квітуча країна. Українське суспільство має виконувати своє "домашнє завдання", але і наші друзі в Європі також повинні мати хоробрість і рішучість в європейській інтеграції України", - наголосив він.

КМІС проводив опитування методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Вибірка - 1022 респонденти. Опитували дорослих (у віці 18 років і старше) громадян України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1022 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. За умов війни додається певне систематичне відхилення. Загалом, отримані результати вважаються такими, що зберігають високу репрезентативність та дають можливість досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.