Рада підтримала у першому читанні законопроєкти щодо пільгового режиму для промінвестицій
Верховна Рада схвалила у першому читанні законопроєкти №13414 (зміни у Митний кодекс) та №13515 (зміни у Податковий кодекс) щодо запуску моделі компенсації промислових інвестицій через податки.
Згідно з трансляцією засідання парламенту у вівторок, 4 листопада, обидва законопроєкти підтримали по 245 нардепів.
Як повідомив голова комітету Данило Гетманцев, законопроєкти запускають модель компенсації інвестицій через податки, що стимулюватиме бізнес відходити від сировинної моделі та інвестувати у розвиток переробної промисловості.
За його словами, передбачається надання пільгових умов оподаткування на 10 років (2026-2035) для інвесторів, які реалізують проєкти з будівництва, модернізації або технічного переоснащення підприємств, придбання обладнання чи землі під виробництво.
Розмір податкових та митних пільг залежатиме від обсягу інвестицій: від EUR100 тис. до EUR1 млн - до 70% інвестицій, від EUR1 млн до EUR20 млн - до 50%, від EUR20 до EUR50 млн - до 30%.
Серед запропонованих вкладникам пільг - звільнення від податку на прибуток (за умови, що 90% доходу надходить від продажу власної переробленої продукції), звільнення від ПДВ та мита на нове обладнання, можливість пільг на землю від місцевої влади.
"На жаль, якщо порівнювати 8міс.-2025 року з 8міс.-2025 року, то прямі іноземні інвестиції впали в 2,2 рази, це дуже багато. Загальне їх накопичення порівняно з 2021 роком також з істотним падінням. І це зрозуміло, бо війна. З іншого боку, ми маємо підтримати ці інвестиції тими преференціями, тими додатковими стимулами, про які, власне, і закон", - пояснив він, коментуючи законопроєкти журналістам у вівторок.
В інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" Гетманцев повідомив, що міжнародні партнери, в тому числі МВФ, що надіслали офіційний лист, проти цієї ініціативи.
"Тому вважаємо, що він може бути прийнятий, але після досягнення згоди з нашим партнером. Ми точно не будемо цього робити всупереч позиції партнерів", - казав він.
Під час спілкування з журналістами після голосування Гетманцев підкреслив, що до другого читання законопроєкт буде допрацьований та погоджений з партнерами.
В свою чергу, перший заступник голови фінкомітету Ярослав Железняк (фракція "Голос") повідомив, що орієнтовна вартість пільг складає 20-40 млрд грн. Він нагадав, що в Україні вже існує кілька пільгових режимів, а саме: інвестняні, індустріальні парки, шахтарські міста, "Клуб білого бізнесу", "Дія.Сіті", "Defense City" та інші.
"Але щось інвестицій так і не зʼявилося. Тому що інвестор не буде вкладати кошти, коли завтра рядовий регіональний ДБРовець у тебе цей бізнес може віджати за будь-якою справою. Абсолютно байдуже половині зали, що у нас зараз немає розуміння, як закривати діру у держбюджеті, чи будуть гроші від ЄС, чи буде програма від МВФ, недофінасування армії на 300 млрд грн в наступному році", - додав нардеп.
Він також додав, що крім МВФ, проти законопроєктів виступило Міністерство фінансів та Євросоюз.
Як повідомлялось, 6 серпня Центр економічної стратегії (ЦЕС) закликав доопрацювати законопроєкт через наявність лазівок для недобросовісних вкладників. 12 серпня законопроєкти підтримав парламентський Фінкомітет.
