Питання платіжного балансу має розглядатися з базовим припущенням достатнього міжнародного фінансування – Пишний

Національний банк України (НБУ) у своїх рішеннях щодо політики, у тому числі відносно платіжного балансу, цілком виправдано може закладати до свого макроекономічного прогнозу достатнє міжнародне фінансування як базове припущення, бо ймовірність реалізації його перевищує 50%, зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

"У цьому разі загальна картина сильно відрізняється від довоєнної, й одного дефіциту поточного рахунку недостатньо для висновків про вірогідність кризи платіжного балансу. Та більше, навіть за підручником, якщо високий дефіцит поточного рахунку фінансується, наприклад, припливом прямих інвестицій, то вірогідність кризи значно нижча ніж, коли фінансування забезпечується борговим капіталом, ще й короткостроковим", – написав він у колонці, яка оприлюднена на сайті агентства "Інтерфакс-Україна".

Пишний зазначив, що саме через це, наприклад, країнам Центрально-Східної Європи у 2000-х роках, незважаючи на високі дефіцити поточного рахунку, що фінансувалися насамперед припливом прямих іноземних інвестицій, вдалося уникнути криз платіжного балансу.

Глава Нацбанку зауважив, що саме тому для прикладного аналізу зовнішньої стійкості досить часто використовується поняття широкого базового балансу, що поєднує сальдо поточного рахунку та прямі іноземні інвестиції, та наголосив, що зовнішнє фінансування вирівнює платіжний баланс.

"Широкий базовий баланс враховує окремі елементи міжнародного фінансування, які не передбачають небезпеки розвороту потоків капіталу щонайменше в середньостроковій перспективі (три-п'ять років). Так, наразі одним з основних джерел зовнішньої допомоги для України є кредити за програмою ERA, які погашатимуться за рахунок доходів від знерухомлених активів росії. Також із 2026 року розраховуємо на отримання коштів за репараційною позикою", – наголосив Пишний.

Він вважає, що, по суті, такі надходження є інвестицією партнерів у спільноєвропейську безпеку, й цю думку розділяють в останньому номері журналу The Economist "Чому фінансування України – це величезна можливість для Європи", де пояснюється важливість цього фінансування для зміщення геополітичного балансу сили на користь Європи.

"І якщо розглядати кошти підтримки України як гранти (або інвестиції), що точніше відображає їхню справжню економічну природу, то поточний рахунок буде збалансованим або навіть покаже профіцит", – підсумував голова НБУ.

Він додав, що коли дефіцит поточного рахунку поєднується з прямими іноземними інвестиціями та концесійними надходженнями, такими як позики макрофінансової допомоги (MFA) від Європейської Комісії, або боргом, який погашатиметься із зовнішніх джерел, таким як ERA Loans, скоригований широкий базовий баланс стає додатним та формує додаткову базу для нарощування міжнародних резервів.

Пишний переконаний, що таке тлумачення найбільш точно відображає характер підтримки, яку отримує Україна та узгоджується зі зростаючим визнанням стратегічної ролі України як оборонного активу ЄС та східного оплоту Європи.

"Чи означає такий аналіз, що Україна може спокійно видихнути щодо економічних проблем? Однозначно – ні. Завдання мобілізації як внутрішніх, так і зовнішніх ресурсів на потреби оборони і відбудови жодним чином не втратило актуальності. Водночас така інтерпретація платіжного балансу України під час повномасштабної війни дає можливість ставити правильні діагнози і пропонувати доречні рецепти замість стандартних рішень, які не враховують війну", – підсумував керівник центробанку.

В останньому макропрогнозі НБУ наприкінці жовтня цього року, прогноз дефіциту поточного рахунку цього року було збільшено до $36,6 млрд з $34,6 млрд порівняно із $15,1 млрд минулого року та $9,6 млрд – 2023 року. Нацбанк також дещо погіршив оцінки такого дефіциту на 2026-2027 роки – відповідно до $35,3 млрд та $38,4 млрд.

В той же час НБУ очікує за результатами цього року профіцит зведеного платіжного балансу – $7,8 млрд після збалансованого минулого року. На наступний рік Нацбанк закладає дефіцит у $1,7 млрд, а на 2027 рік – профіцит $6,2 млрд.

НБУ також підвищив прогноз міжнародних резервів на 2026 рік з $44,7 млрд до $52,2 млрд, на 2027 рік – із $45,2 млрд до $59,2 млрд, очікуючи на стабільне надходження міжнародного фінансування, зокрема за рахунок "репараційної позики" на основі знерухомлених російських активів.