Практика обшуків без санкції слідчого судді зростає і трансформується в інструмент зловживань - адвокати

Практика проведення обшуків без санкції слідчого судді останнім часом помітно зростає і трансформується в інструмент зловживань, вважають опитані агентством "Інтерфакс-Україна" адвокати. 

"Це давня проблема, яка регулярно трансформується в інструмент зловживань. У моїй практиці були ситуації, коли кримінальне провадження реєструвалося о 6 ранку, а вже о 7:00 правоохоронці проводили "невідкладний" обшук. Бували й абсурдні випадки – обшуки "за помилковою адресою", які за кілька хвилин легалізовувалися вже як невідкладні за правильною адресою. Такі випадки викликають серйозні питання щодо цілей і пропорційності дій правоохоронців", - сказав адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Костянтин Кривенко.

Втім він зазначив, що "особливо у справах економічного характеру обґрунтованість часто виглядає формальною, у більшості випадків слідство мотивує обшук необхідністю збереження важливих документів, але по факту вилучаються звичайні господарські документи, які вже й так знаходяться у контрагентів, банках, державних установах тощо".

При цьому Кривенко зауважив, що у більшості випадків слідчий суддя постфактум "узаконює" дії слідства, не заслуховуючи сторону, в якої проводились обшуки.

"Це створює непрозору ситуацію, коли людина навіть не знає, на підставі яких аргументів слідчий переконав суд. Було б доцільно змінити законодавство так, щоб надати стороні обшуку можливість брати участь у розгляді питання про легалізацію", - сказав він.

Втім, за оцінкою Кривенка, судова практика щодо  доказів, здобутих із порушеннями, неоднорідна, тобто "на практиці суди інколи "закривають очі", якщо порушення формальне, а доказ є значущим".

Зі свого боку, партнер-засновник юридичної фірми VB Partners, експрезидент Асоціації правників України (АПУ) Денис Бугай також підкреслює, що обшуки  залишаються не просто слідчою дією, а інструментом тиску, проведення обшуку без дозволу суду є полем зловживань для правоохоронців.

!За загальним правилом обшук повинен проводитись після отримання відповідного дозволу суду. Проте у виключних випадках (переслідування підозрюваного, рятування речей або життя) правоохоронці можуть здійснити обшук без дозволу суду, але повинні отримати його після завершення слідчої дії. Слідчі користуються можливістю проведення обшуків без дозволу суду систематично. Тому наразі такі обшуки є полем  зловживань для правоохоронців", - сказав він.

Бугай нагадав, що тільки БЕБ за минулий рік мінімум 163 рази звернувся за відповідним дозволом про проведення обшуків, за 2023 рік – 187. Це за умов 3-місячного мораторію на обшуки у 2024 році. Крім цього за останні кілька місяців зафіксовано проведення обшуків у адвокатів, при чому без отримання дозволу суду.

Також Бугай зазначив, що "незважаючи на вимоги законодавства, зібрані докази під час обшуку проведеного з процесуальними порушеннями, можуть бути використані в суді. Така позиція Верховного Суду буде заохочувати правоохоронців порушувати вимоги законодавства під час проведення слідчих дій".

Зі свого боку, адвокат АО Barristers Дмитро Зеленюк зазначив, що в судах відсутня єдина судова практика та єдиний підхід до розгляду клопотань про невідкладний обшук.

Зокрема, результати аналізу останніх 100 ухвал Печерського, Святошинського, Шевченківського та Солом’янського районних судів міста Києва проведення невідкладного обшуку в переважній більшості випадків знаходить підтримку в судах. Так клопотання про проведення обшуку було задоволено у 75% справ, тобто у трьох з чотирьох випадків слідчі судді легалізують проведені без попереднього дозволу обшуки.

"Такий високий показник може вказувати або на бездоганну роботу органів досудового розслідування, або, що більш імовірно, на тенденцію до формального підходу з боку частини суддів.  Однак розподіл результатів розгляду клопотань між різними районними судами столиці демонструє разючу відсутність єдиного підходу до застосування однієї й тієї ж норми закону", -  сказав він.

За даними Зеленюка, зокрема, відсоток задоволення клопотань про обшук у Печерському райсуді Києва складає 96%, у Святошинському – 80%, Шевченківському – 72%, Солом'янському – 52%.

"Така разюча відмінність у показниках не може бути пояснена лише різною якістю роботи правоохоронних органів у різних районах міста. Це повністю підтверджує припущення, що в деяких судах слідчі судді ретельніше підходять до контролю за наявністю підстав для задоволення таких клопотань", - сказав він, підкресливши, що проведення обшуку без рішення слідчого судді, задумане  законодавцем як невідкладний захід для надзвичайних ситуацій, "дедалі частіше стає рутинним інструментом для обходу стандартної процедури отримання судового дозволу на проведення численних необґрунтованих обшуків".

В свою чергу, партнер юридичної фірми Ario Law Firm  Євген Грушовець зазначив, що практика проведення обшуків без рішення слідчого судді має тенденцію до перетворення на небезпечну "нову норму" у діяльності правоохоронців.

"Так, така тенденція існує. І це об’єктивна реальність. Причин декілька. Передусім – це  війна, що розширює коло повноважень правоохоронних органів, особливо це стосується справ щодо національної безпеки. З одного боку, це закономірно й виправдано, але є й інша сторона медалі. Коли система працює у "посиленому режимі", зростає ризик, що під пресинг слідчих дій можуть потрапити й випадкові сторонні особи. Наприклад, той же адвокат, вся "вина" якого полягає у тому, що він просто виконує свою роботу, надаючи клієнту правничу допомогу", - сказав він.

При цьому Грушовець підкреслив, "що у справах щодо нацбезпеки можливість альтернативи арешту або застави стає вкрай обмеженою".

Грушовець зауважив, що ще одним фактором, який впливає на посилення тиску правоохоронних органів є політичний контекст.

"Обшук – це лише один з інструментів впливу. І він один з найдієвіших, адже не тільки створює юридичні ризики, а й чинить серйозний психологічний тиск, змушуючи багатьох змінювати позицію або відмовлятись від боротьби", - казав він.

При цьому він особливо зазначив обшуки у адвокатів.

"Тільки за останні кілька місяців зафіксовано серію обшуків у помешканнях та офісах адвокатів, проведених без судових ухвал та без належного обґрунтування невідкладності. Були випадки, коли правоохоронці вилучали носії інформації, що містять адвокатську таємницю, без участі представника Ради адвокатів. У підсумку це створює атмосферу тиску на адвокатів як учасників кримінального процесу, що прямо підриває гарантії права на захист", - сказав він, нагадавши, що профільні професійні організації вже кілька разів публічно заявляли про неприпустимість таких дій та системність проблеми.

Коментуючи можливі механізми захисту від неправомірних дій Грушовець зазначив, що формально механізм захисту від зловживань один - судовий контроль, суд може визнати обшук незаконним, зобов’язати повернути вилучене майно, а здобуті докази визнати недопустимими.

"Українські реалії такі, що суд нерідко стає частиною тієї ж правоохоронної системи. Відсоток випадків, коли суд визнає слідчі дії незаконними, залишається вкрай низьким. Згідно з КПК, докази, здобуті внаслідок грубих порушень порядку проведення обшуку, не можуть бути використані в суді. Проте судова практика свідчить: часто навіть "токсичні"" матеріали визнаються припустимими, що підриває довіру до механізму захисту", - сказав він.