Доформування суддівського корпусу має сприяти рівномірному навантаженню на суддів та вплине на якість розгляду судових справ – юрист
Очікуване у 2025 році доформування суддівського корпусу має сприяти рівномірному навантаженню на суддів, вплине на якість та прискорить швидкість розгляду судових справ, вважає старший юрист ЮФ Integrites, адвокат Юрій Сівовна.
"Оголошення добору на посади 1800 суддів, який має бути здійснений у 2025 році однозначно вплине на роботу судів в майбутньому. Доформування корпусу суддів має сприяти рівномірному навантаженню справ у відповідних судах та, сподіваємось, вплине на якість розгляду судових справ і пришвидшить їх розгляд", – сказав він агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи основні тенденції роботи судів у першому півріччі 2025 року.
При цьому Сівовна зазначив, що "строки розгляду справ лишаються проблемним питанням для багатьох судів".
"Загалом, складається враження, що господарські суди більш дисципліновані з точки зору дотримання процесуальних строків. Не без того, що деякі справи розглядаються довго, але порівняно із загальними судами, розгляд справ у господарських судах відбувається швидше", - сказав він.
При цьому Сівовна вважає, що "доступ до правосуддя для більшості громадян не є проблемним", хоча "мають місце негативні наслідки війни, де в певних регіонах суди можуть працювати обмежено або й взагалі не працювати".
"На щастя, роботу більшості судів все ж вдалося відновити, хоча є і такі, які не можуть працювати, оскільки знаходяться на окупованій території або у зоні бойових дій", - сказав він.
Юрист нагадав, що з 2 червня 2025 року вступив у силу закон, який поновив перебіг позовної давності, що раніше був зупинений на час дії воєнного стану.
"Ініціатори цього законопроєкту, як і парламентська більшість, вважають, що наразі судова система функціонує стабільно, отже існують підстави відновити перебіг позовної давності. Такий підхід законодавців може бути віддзеркаленням загальнодержавного підходу до того, що доступ до правосуддя у громадян, скоріше, є, аніж що його немає", - сказав він.
Коментуючи виконання судових рішень Сівовна зазначив, що наразі "основна проблема виконання судових рішень полягає в тому, що вони не виконуються".
"Особливо це стосується державних підприємств. В цій частині Україна продовжує зберігати лідерство за статистикою, яка ведеться ЄСПЛ за кількістю поданих скарг щодо невиконання судових рішень. Таким чином, якщо відповідачем у справі про стягнення коштів є державне підприємство, імовірність виконання такого судового рішення на користь позивача-стягувача є дуже низькою. Неможливість виконання зі сторони таких підприємств пояснюється відсутністю необхідних грошових коштів", - сказав він.
Сівовна зазначив, що "іноді сама держава "сприяє" невиконанню судових рішень, як наприклад, це відбулось з одним державним підприємством – єдиним виробником уранової руди, коли був прийнятий закон про накладення мораторію на примусове виконання судових рішень".
Серед актуальних проблем у роботі адвокатів Сівовна назвав, зокрема, затримку у проведенні судових засідань, неналежну комунікацію з апаратом суду, а також окремі проблемні питання, пов’язані зі скасуванням на початку 2025 року інституту "нарадчої кімнати".
"Тепер після судових дебатів суддя оголошує стадію прийняття/ухвалення рішення. Такий механізм дещо покращив окремі аспекти діяльності судді, але можу навести декілька прикладів, коли деякі судді зловживають наданими їм процесуальними можливостями і не виходять на оголошення судового рішення. Наприклад, коли засідання має відбуватися в режимі відео-конференції, а суддя не виходить на оголошення з різних причин. Про рішення можна довідатись пізніше, але з точки зору інформування клієнта в цій частині можуть виникнути певні проблеми", - сказав він.
