За 10 років українці подали 33,5 тис петицій до місцевих рад, але лише 15% зібрали необхідну кількість голосів – рух "Чесно"
Кожна сьома з поданих до місцевих рад за останні десять років електронних петицій мали успіх і набрала необхідну для розгяду кількість голосів, відзначає рух "Чесно" у вівторок за результатами власного дослідження.
"У 2025-му електронні петиції до місцевих рад в Україні відзначають десятиріччя. За цей час до міськрад подали майже 33,5 тисячі таких колективних звернень. Станом на кінець 2024-го року вони є в усіх обласних центрах. Торік у них опублікували для збору підписів 971 е-петицію. Проте тільки 15% із них стали успішними — зібрали необхідну для розгляду органом місцевого самоврядування кількість підписів", - йдеться в повідомленні.
З 971 електронної петиції до міськрад обласних центрів у 2024 році найбільше було подано в Києві – 384. В Івано-Франківську подали 107 петицій, в Черкасах — 104, у Вінниці — 60. Найменше в Полтаві — 9, у Миколаєві — 8 та в Херсоні — 1. В Одесі – жодної, оскільки місто поставила на паузу е-петиції на початку повномасштабного вторгнення.
"Це гарний приклад реалізації електронної демократії, проте для більшості облцентрів занадто дороговартісний. Наприклад, на програму розвитку електронного урядування в Івано-Франківській міській територіальній громаді на 2024 рік у бюджеті закладали пів мільйона гривень. Натомість у столиці на цільову програму "Цифровий Київ" торік планували майже 2,5 мільярда. Зрозуміло, що з цих коштів лише частина спрямована на електронні петиції, однак різниця в економічній спроможності міст очевидна", - відзначають у "Чесно".
При цьому повідомляється, що лише шість міст України — Івано-Франківськ, Київ, Одеса, Полтава, Харків та Черкаси — мають власні платформи для петицій. Переважна більшість рад облцентрів (73%) обрали для електронних петицій майданчик E-DEM.
Загалом торік в облцентрах 144 петиції стали успішними. Найбільше— у столиці (46), Черкасах (27) та Вінниці (11). Найвищі відсотки підтримки від містян щодо оприлюднених звернень були в Полтаві (56%), Чернігові (50%) й Ужгороді (45%). Найнижчий рівень підтримки мали петиції в Рівному (7%), Івано-Франківську (6%) та Харкові (4%).
"Лише частина рад у відповідях на запити повідомила, скільки з проголосованих містянами петицій підтримав виконком, рада чи міський голова. Наприклад, у Тернополі це 100%. Усі п’ять петицій, які в 2024 році набрали необхідну кількість голосів, були розглянуті та підтримані. Ідентична ситуація й у Львові. В Запоріжжі лише дві петиції отримали підтримку містян, але депутати проголосували за одну… У Хмельницькому 2024-го року оприлюднили 12 петицій, дві з них стали успішними, із відповідей під петиціями бачимо, що жодну з них не підтримали в залі ради", - розповіли у "Чесно".
Попри те, що торік усі обласні центри почали використовувати цей інструмент місцевої демократії (доєднався Миколаїв), кількість петицій зменшується – як оприлюднених, так і підтриманих. Відзначається, що порівняно з 2024-им загальна їх кількість зменшилася більш як утричі.
"Ці показники — тривожний дзвіночок. Вони демонструють, що частині рад необхідно знизити кількість підписів, потрібних для розгляду петицій. Особливо Харкову й Одесі, де підтримка становить менше за 1%. Так само зависокий поріг у Дніпрі, Житомирі, Запоріжжі, Івано-Франківську, Києві й Черкасах", - йдеться в повідомленні.
Також у "Чесно" відзначають, що радам варто було б активніше дослухатися до думки громадян, адже формулювання "взято до розгляду" не гарантує, що вимога петиції буде виконана.
