Потрібні державні програми стимулювання впровадження BIM-технологій - Архітектурна палата НСАУ
Потрібні державні програми стимулювання впровадження будівельного інформаційного моделювання (BIM-технології), примусове застосування без підтримки та аналізу ризиків створює умови для монополізації та може паралізувати ринок, важають у Архітектурній палаті Національної спілки архітекторів України (АП НСАУ) за підсумками обговорення законопроєкту №6383 про впровадження BIM.
"Обов'язковому впровадженню BIM-технологій мають передувати дослідження сьогоденного стану архітектурного ринку України, актуалізація цін на проектування, а також сформована державна політика у створенні та підтримці умов для розвитку архітекторів і проектантів. Поспішні рішення несуть ризик знищення архітектурно-проектного ринку, який і так ледь виживає", - прокоментував член АП НСАУ Кирило Чуйко агентству "Інтерфакс-Україна".
В Архітектурній палаті зазначили, що впровадженню BIM-технологій перешкоджає фінансовий бар’єр, особливо для малого бізнесу. Наприклад, для відкриття архітектурного бюро з п’ятьма співробітниками, що працюватиме з ВІМ-технологіями, необхідно інвестувати орієнтовно EUR50 тис. (вартість комп’ютерної техніки, серверів та ліцензійного програмного забезпечення). В умовах війни така сума є непідйомною для більшості українських архітекторів, зазначають у НСАУ.
До того ж відсутній національний виробник програмного забезпечення. Ліцензії пропонують лише дві іноземні компанії, зокрема угорська, а розрахунки здійснюються у євро та доларах. Це створює ризики монополізації та валютної залежності.
Ще одним гальмуючим фактором є невідповідність державних розцінок та реалій Prozorro.
Закупівлі за критерієм "найнижчої ціни" та застарілі державні розцінки роблять економічно неможливим для невеликих бюро працювати з ВІМ.
"Примусове впровадження BIM без державних програм підтримки може фактично паралізувати сферу архітектурних і проєктних послуг", - зазначають у АП НСАУ.
Підкреслюється, що обов’язкової практики ВІМ немає і в ЄС. Зокрема, згідно з дослідженням Архітектурної ради Європи (2024), у ЄС налічується 142 тис. бюро та 580 тис. архітекторів, 70% практик складаються з одного архітектора, переважна більшість — з 1–5 осіб. ВІМ використовують лише 27% архітекторів, причому лише 6% — через регуляторні вимоги.
"Середній річний дохід бюро — EUR237 тис., архітектора — EUR43,5 тис. Отже, навіть у Європі, із значно більшими економічними ресурсами, BIM залишається інструментом, який застосовується вибірково та здебільшого добровільно", - каже Чуйко.
Щодо вітчизняної практики, то, за даними дослідження НСАУ (2025), у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) зафіксовано лише 4588 сертифікованих архітекторів, і це найнижчий показник у Європі (1 архітектор на 10 тис. населення). Половина практик - це бюро до 5 осіб, 35% — з однією особою. З 2022 року у 60% архітекторів зменшився дохід, зараз середній річний дохід архітектора — лише 420 тис. грн (EUR8,6 тис.).
За розрахунками АП НСАУ, примусове впровадження BIM підвищить вартість проєктування щонайменше на 30%.
"Примусове застосування без підтримки та аналізу ризиків створює умови для монополізації та може паралізувати ринок. Законодавчі ініціативи повинні базуватися на реальних даних українського ринку, а не лише на загальних посиланнях на європейський досвід.Потрібні державні стратегії підтримки бізнесу, зокрема грантові програми, пільгові кредити, адаптовані державні розцінки", - резюмує Чуйко.
Обговорення проєкту закону №6383 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження будівельного інформаційного моделювання (BIM-технології) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів та науково-технічного супроводу об’єктів, удосконалення процедури обстеження об’єктів, прийнятих в експлуатацію" відбулося 23 вересня на засіданні підкомітету з питань будівництва та проєктування Верховної Ради. За підсумками засідання Архітектурна палата направила листа з пропозиціями голові підкомітету, народному депутату Олегу Дунді.
