Пропозиції робочої групи з доопрацювання закону України про засади державної мовної політики зроблять мовне законодавство збалансованим і допоможуть стабілізувати мовну ситуацію в Україні, вважає член робочої групи з доопрацювання цього закону, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" Володимир Василенко.

"Тепер цей законопроект повністю збалансований, і у разі його ухвалення у Верховній Раді він сприятиме стабілізації мовної ситуації в Україні", - сказав він під час прес-конференції в Києві в середу.

В.Василенко наголосив, що робоча група під час напрацювання пропозицій виходила з того, що закон має базуватися на Конституції України, на Європейській хартії регіональних мов та мов національних меншин, концепції державної мовної політики, яку було введено в дію згідно з указом президента навесні 2010 року.

За його словами, пропонується змінити назву закону про засади державної мовної політики та назвати документ законом України "Про порядок застосування мов в Україні".

Він наголосив, що експерти пропонують відмовитися від принципу мовного самовизначення, який не застосовується в жодній країні.

В.Василенко повідомив, що після напрацювань робочої групи термінологічний апарат закону приведено в норму, надано визначення поняттям "державна мова", "регіональна мова" та "рідна мова".

Згідно з внесеними пропозиціями, державна мова є офіційною мовою, застосування якої є обов'язковим під час здійснення повноважень органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, закладів освіти та науки, культури, засобів масової інформації, у сферах зв'язку та інформатизації, інших публічних сферах громадського життя на всій території України.

В.Василенко пояснив, що державна мова, і це пропонується закріпити в законі, є обов'язковою для використання всіма чиновниками, проте це не стосується громадян. "Громадяни можуть говорити будь-якою мовою, але чиновники зобов'язані використовувати державну мову в обов'язковому порядку під час виконання своїх службових повноважень", - зазначив він.

Представники робочої групи пропонують відмовитися від практики, коли обласні ради ухвалюють рішення про введення статусу регіональної мови, що, фактично, означає насильницьке нав'язування регіональної мови. Члени робочої групи пропонують змінити підхід до цього питання - застосовувати принцип мовного самовизначення населених пунктів.

Так, у разі збору підписів 30% членів територіальної громади відповідної сільської, селищної, міської ради, до обласної ради направляють підписні листи з проханням клопотати перед Верховною Радою України про підтримку захисту регіональної мови або мови меншин. У свою чергу обласна рада клопоче перед Верховною Радою, а вона, у свою чергу, ухвалює закон про підтримку та захист регіональної мови або мови меншин у межах тієї чи іншої громади села, селища, міста.

В.Василенко вважає, що для повної нормалізації мовної ситуації в країні український парламент нового скликання має також розглянути проект закону про функціонування української мови як державної та застосування інших мов в Україні, який підготував народний депутат України Сергій Головатий.