Цінова динаміка у квітні-червні визначатиметься підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги та впливом курсових змін, але пік зростання цін уже пройдено, стверджують у Національному банку України (НБУ).

"Дані, які збирає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на щодекадній основі, дають підстави стверджувати, що пік зростання цін уже пройдено. Зокрема, за нашими розрахунками, вже в останній декаді березня, яка лише частково входила в розрахунок інфляції за звітний місяць, спостерігалося зниження цін на продукти харчування (на 0,6% за десять днів)", - такі дані наведено в повідомленні НБУ, яке має агентство "Інтерфакс-Україна".

За оцінкою Нацбанку, стримувати зростання цін, зокрема, буде: обмежений внутрішній попит, низька інфляція в країнах-торговельних партнерах, стабілізація світових цін на зерно та інші сировинні товари на низькому рівні.

"Інфляція в другому кварталі насамперед визначатиметься підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги та ефектами впливу змін обмінного курсу. При цьому стабілізація обмінного курсу на рівні, значно нижчому, ніж наприкінці лютого, має виступати чинником суттєвого уповільнення інфляційного тиску (щонайменше для продуктів харчування та непродовольчих товарів)", - зазначено в повідомленні.

Утім у центральному банку не змогли назвати очікувані показники щомісячної інфляції в другому кварталі.

"Активна антиінфляційна монетарна політика також сприятиме розвороту інфляційного тренда. При цьому для центрального банку важливі не так цифри на найближчий квартал, як середньострокові тенденції інфляційного та макроекономічного розвитку, оскільки заходи монетарної політики позначаються на економіці з певним часовим лагом", - зазначено в повідомленні.

Як повідомлялося, інфляція в Україні у березні 2015 року прискорилася до 10,8% із 5,3% у лютому. У річному вимірі - проти аналогічного місяця минулого року - інфляція прискорилася до 45,8% з 34,5% за підсумками лютого. Востаннє рівень інфляції за місяць був вищим у вересні 1995 року (14,2%), у річному вимірі - за підсумками жовтня 1996 року (52%). Облікова ставка в Україні утримується на рівні 30% із 4 березня поточного року.

У повідомленні також зазначено, що центробанк уже відреагував на цінову динаміку, яка спостерігається нині.

"Оскільки причиною інфляційних ризиків була саме курсова динаміка, на них передусім і були спрямовані дії Нацбанку. Як можна бачити, підвищення облікової ставки та посилення адміністративних обмежень мали свою ефективність - хаотичність девальвації вдалося вирішити", - зазначено в повідомленні.

"На жаль, ціни знижуються набагато повільніше, ніж вони підвищуються, тому ми і спостерігаємо такий значний їхній сплеск, в який закладена ця панічна складова", - додали в НБУ.

За оцінкою НБУ, поточного року завдання зі стабілізації грошово-кредитного ринку та економіки потребують здійснення жорсткої грошово-кредитної політики: необхідне зростання пропозиції грошей оцінюється центробанком у 91 млрд грн приросту монетарної бази за рік.

"Зростання цін, зафіксоване у березні, поки що не дає нам підстав переглядати цю величину. Навпаки - обмеження грошової пропозиції дасть змогу не допустити виникнення ризиків монетарного характеру, а також дозволить поступово розпочати процес зниження інфляції", - вважають у НБУ.

Стосовно причин прискорення зростання цін у повідомленні зазначено, що основним драйвером інфляції останніми місяцями були курсові коливання: максимальне знецінення гривні 26 лютого позначилося насамперед не на лютневому показнику інфляції, а на березневому.

"Завдяки активним діям НБУ зі стабілізації ситуації на валютному ринку у березні спостерігалося зміцнення національної валюти. Проте ці зміни практично не позначилися на статистиці цін, оскільки збір інформації Державною службою статистики України офіційно здійснюється з 1 по 25 число кожного місяця, але відповідно до результатів дослідження фахівців НБУ - більше корелює з цінами останньої декади попереднього місяця і двох перших декад звітного", - роз'яснили в НБУ.

Окрім того, в Нацбанку зазначили, що додатковим чинником інфляційного сплеску стало введення наприкінці лютого додаткового збору на весь імпорт (окрім критичного) у розмірі 10% для продовольчих товарів та 5% для всіх інших: питома вага імпорту для цих категорій товарів становила 14,5% та 61% відповідно.